- •Лекція 2
- •2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.
- •2.Сутність та основні види наукових досліджень
- •Відмінності емпіричних і теоретичних досліджень
- •Особливості педагогічних досліджень,
- •4.Відповідно до теми і мети педагогічного дослідження:
- •Вибір умов проведення дослідження. Етика дослідження
- •5.Привілегії учасникам дослідження.
- •2. Отримання добровільної згоди.
- •4. Усвідомленість про результати дослідження.
2.Сутність та основні види наукових досліджень
Наукове дослідження – це процес пізнавальної діяльності дослідника, який має свою логіку і структуру і веде до вироблення наукових знань.
Будь-яке наукове дослідження повинне характеризуватися визначеними якостями: об’єктивністю; відтворюваністю; доведеністю; точністю; надійністю.
Науковими дослідженнями, як правило, займаються вчені, які професійно для цього підготовлені. Працюють вони у наукових установах, де є експериментальне та лабораторне обладнання.
У процесі дослідження для побудови наукових теорій використовують понятійний і категоріальний апарат науки.
Результатом наукового дослідження є знання, які можуть виступати як передумова, або як засіб цього дослідження.
Розрізняють два види наукового дослідження:
емпіричне;
теоретичне.
Емпіризм – це філософське вчення, що визначає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань.
Емпіричне пізнання будується на вивченні реальної дійсності, практичного досвіду.
Займаються емпіричними дослідженнями, як правило, практики-професіонали в тій чи іншій області діяльності (вчителі, психологи, вихователі тощо).
Теоретичними дослідженнями займаються, як зазначалося, спеціально підготовлені до цього люди: професори, доценти, наукові співробітники, що працюють у науково-дослідних закладах, а також вищих навчальних закладах.
Відмінності емпіричних і теоретичних досліджень
|
Емпіричне пізнання |
Теоретичне пізнання | ||
|
1. |
Емпіричне дослідження здійснюється переважно практичними працівниками, які зайняті у практичній професійній діяльності. |
1. |
Теоретичне дослідження проводиться спеціально підготовленими для цього вченими. |
|
2. |
Пізнавальна діяльність не носить систематичний характер і недовготривала у часі. |
2. |
Пізнавальна діяльність носить систематичний, цілеспрямований і довготривалий характер |
|
3. |
Методи пізнання: спостереження, опис, експеримент, опитування тощо. |
3. |
Методи пізнання: абстрагування, ідеалізація, моделювання, аналіз, синтез. |
|
4. |
Отримані знання фіксуються у вигляді тверджень, правил, рекомендацій. |
4. |
Отримані знання відображаються у вигляді наукових концепцій, законів, закономірностей, винаходів та відкриттів. |
Незважаючи на відмінність емпіричного і теоретичного пізнання, вони тісно між собою пов’язані :
по-перше, теоретичне дослідження будується на основі знань, фактів, що виявляються у процесі вивчення реальної дійсності;
по-друге, емпіричний рівень дозволяє вивчати реальну дійсність, виявляти нові факти і явища, а на їх основі будувати узагальнення, робити висновки, давати практичні рекомендації.
На теоретичному рівні висуваються загальні закономірності, що дозволяють пояснити взаємозв’язок раніше відкритих фактів і явищ, формулювати закони, на основі яких можна передбачити (спрогнозувати) розвиток майбутніх подій.
Особливості педагогічних досліджень,
їх завдання та можливості
Наукові дослідження у галузі педагогіки прийнято називати науково-педагогічними або педагогічними.
Науково-педагогічне дослідженняявляє собою спеціально організований процес пізнання, в якому проходить вироблення теоретично систематизованих знань про сутність педагогічних явищ, процесів, розробка змісту, методів, форм діяльності педагогічних працівників.
Педагогічні дослідження поділяються за різними критеріями на групи:
1. За тривалістю: а) короткочасні;
б) довготривалі.
Наприклад. Наукові роботи (курсові, бакалаврські, дипломні, магістерські) – короткочасні. Вони вивчають ефективність методу, форми, прийому тощо.
Дослідження науковців – довготривалі. Вони вивчають дієвість концепції навчання, виховання, педагогічної системи тощо.
2. Залежно від мети і завдань дослідження:
а) часткові;
б) комплексні.
Часткові– це дослідження, які вивчають окремі аспекти конкретної проблеми (наприклад, “Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики”).
Комплексні– вимагають вивчення різних аспектів однієї проблеми (наприклад, “Розвиток творчості школярів” вивчається з точки зору педагогіки, психології, різних методик тощо.)
3. Залежно від функції процесу пізнання і його результатів:
а) фундаментальні (теоретичні);
б) прикладні (емпіричні).
Фундаментальні дослідження– це така наукова діяльність, яка орієнтується на розв’язання ключових теоретичних питань.
Їх мета і завдання – це розкриття внутрішнього характеру явищ, пояснення причин, виведення закономірностей, концепцій тощо.
Прикладні дослідження– це наукова діяльність, яка має на меті використання теоретичних результатів у конкретних умовах практичної роботи.
