Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 2.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
77 Кб
Скачать
☆

2.Сутність та основні види наукових досліджень

Наукове дослідження – це процес пізнавальної діяльності дослідника, який має свою логіку і структуру і веде до вироблення наукових знань.

Будь-яке наукове дослідження повинне характеризуватися визначеними якостями: об’єктивністю; відтворюваністю; доведеністю; точністю; надійністю.

Науковими дослідженнями, як правило, займаються вчені, які професійно для цього підготовлені. Працюють вони у наукових установах, де є експериментальне та лабораторне обладнання.

У процесі дослідження для побудови наукових теорій використовують понятійний і категоріальний апарат науки.

Результатом наукового дослідження є знання, які можуть виступати як передумова, або як засіб цього дослідження.

Розрізняють два види наукового дослідження:

  • емпіричне;

  • теоретичне.

Емпіризм – це філософське вчення, що визначає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань.

Емпіричне пізнання будується на вивченні реальної дійсності, практичного досвіду.

Займаються емпіричними дослідженнями, як правило, практики-професіонали в тій чи іншій області діяльності (вчителі, психологи, вихователі тощо).

Теоретичними дослідженнями займаються, як зазначалося, спеціально підготовлені до цього люди: професори, доценти, наукові співробітники, що працюють у науково-дослідних закладах, а також вищих навчальних закладах.

Відмінності емпіричних і теоретичних досліджень

Емпіричне пізнання

Теоретичне пізнання

1.

Емпіричне дослідження здійснюється переважно практичними працівниками, які зайняті у практичній професійній діяльності.

1.

Теоретичне дослідження проводиться спеціально підготовленими для цього вченими.

2.

Пізнавальна діяльність не носить систематичний характер і недовготривала у часі.

2.

Пізнавальна діяльність носить систематичний, цілеспрямований і довготривалий характер

3.

Методи пізнання: спостереження, опис, експеримент, опитування тощо.

3.

Методи пізнання: абстрагування, ідеалізація, моделювання, аналіз, синтез.

4.

Отримані знання фіксуються у вигляді тверджень, правил, рекомендацій.

4.

Отримані знання відображаються у вигляді наукових концепцій, законів, закономірностей, винаходів та відкриттів.

Незважаючи на відмінність емпіричного і теоретичного пізнання, вони тісно між собою пов’язані :

  • по-перше, теоретичне дослідження будується на основі знань, фактів, що виявляються у процесі вивчення реальної дійсності;

  • по-друге, емпіричний рівень дозволяє вивчати реальну дійсність, виявляти нові факти і явища, а на їх основі будувати узагальнення, робити висновки, давати практичні рекомендації.

На теоретичному рівні висуваються загальні закономірності, що дозволяють пояснити взаємозв’язок раніше відкритих фактів і явищ, формулювати закони, на основі яких можна передбачити (спрогнозувати) розвиток майбутніх подій.

  1. Особливості педагогічних досліджень,

їх завдання та можливості

Наукові дослідження у галузі педагогіки прийнято називати науково-педагогічними або педагогічними.

Науково-педагогічне дослідженняявляє собою спеціально організований процес пізнання, в якому проходить вироблення теоретично систематизованих знань про сутність педагогічних явищ, процесів, розробка змісту, методів, форм діяльності педагогічних працівників.

Педагогічні дослідження поділяються за різними критеріями на групи:

1. За тривалістю: а) короткочасні;

б) довготривалі.

Наприклад. Наукові роботи (курсові, бакалаврські, дипломні, магістерські) – короткочасні. Вони вивчають ефективність методу, форми, прийому тощо.

Дослідження науковців – довготривалі. Вони вивчають дієвість концепції навчання, виховання, педагогічної системи тощо.

2. Залежно від мети і завдань дослідження:

а) часткові;

б) комплексні.

Часткові– це дослідження, які вивчають окремі аспекти конкретної проблеми (наприклад, “Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики”).

Комплексні– вимагають вивчення різних аспектів однієї проблеми (наприклад, “Розвиток творчості школярів” вивчається з точки зору педагогіки, психології, різних методик тощо.)

3. Залежно від функції процесу пізнання і його результатів:

а) фундаментальні (теоретичні);

б) прикладні (емпіричні).

Фундаментальні дослідження– це така наукова діяльність, яка орієнтується на розв’язання ключових теоретичних питань.

Їх мета і завдання – це розкриття внутрішнього характеру явищ, пояснення причин, виведення закономірностей, концепцій тощо.

Прикладні дослідження– це наукова діяльність, яка має на меті використання теоретичних результатів у конкретних умовах практичної роботи.