Лабораторна робота № 1 Лінійні програми з розгалуженнями

Мета роботи:

1. Засвоєння простішої структури програми та візуального проектування програм.

2. Засвоєння простих типів даних, операцій і виразів.

3. Засвоєння основних операторів мови програмування (присвоєння, складеного, умовної і безумовної передачі керування, вибору).

4. Отримання навиків в організації введення і виведення даних.

5. Отримання практичних навиків роботи в інтерактивному режимі.

Завдання:

На площині задані обмежена лініями (1–14) область і точки. Розробити програму, яка обчислює периметр і площу трикутника, якщо точкиналежать областіі не лежать на одній прямій, інакше видати відповідне повідомлення.

1.2.

3. 4 .

5. .6. .

7. .8. .

9. .10. .

11. .12. .

13. .14.

Задані дійсні величини . Розробити програму, яка упорядковує величинитак, щобі, та обчислює значення функції.

15.

16.17.

18.

19.

20.

Задані дійсні величини та логічні. Розробити програму, яка обчислює значення функції.

21.

22.

23.

24.

25.

Задані дійсні величини та ціле. Розробити програму, яка обчислює значення функції.

26.

27.

28.

29.

30.

2. Оператори повторень

Оператори циклу. Оператор циклу WHILE має таку структуру

while <умова> do <оператор>;

де while, do (поки [виконується умова] виконувати])– зарезервовані слова; – вираз логічного типу; <оператор> –довільний оператор. При виконанні оператора while обчислюється вираз <умова> і якщо його значення true, то виконується <оператор> і обчислення виразу повторюється знову. Якщо значення виразу <умова> дорівнює false, то виконання оператора while завершується.

Оператор циклу REPEAT…UNTIL має таку структуру

repeat <тіло циклу> until <умова>;

де repeat, until – зарезервовані слова (повторювати [до тих пір] поки [не буде виконана умова]); <умова> – вираз логічного типу; <тіло циклу> – довільна послідовність операторів. При виконанні оператора repeat …until while виконується хоча б один раз <тіло циклу>, після цього обчислюється вираз <умова> і якщо його значення false, то знову виконується <тіло циклу>. Якщо значення виразу <умова> дорівнює true, то виконання оператора repeat …until завершується.

Оператор циклу FOR має таку структуру

for <параметр циклу>:=<початкове значення> <кінцеве значення> do <оператор>;

де for, to, downto, do – зарезервовані слова (для, до, донизу, виконати); <параметр циклу> – змінна порядкового типу; <початкове значення>, <кінцеве значення> – вирази того ж типу; <оператор> – довільний оператор.

Оператор for з зарезервованим словом to виконується за схемою:

1. Обчислюється вираз <початкове значення> і його значення присвоюється змінній <параметр циклу>.

2. Перевіряється умова <параметр циклу> <кінцеве значення>, якщо умова виконана, то перехід до п.3, інакше перехід до п.5.

3. Виконання <оператора>.

4. Збільшення параметра циклу, <параметр циклу>:=<параметр циклу>+1. Перехід до п.2.

5. Завершення виконання оператора for.

При виконанні оператора for з зарезервованим словом downto параметр циклу зменшується на одиницю, а керуюча умова має вигляд <параметр циклу> <кінцеве значення>.

Обчислення нескінченних сум. При розробці алгоритмів обчислення нескінченних сум процес слід організувати так щоб для обчислення чергового доданку використовувалися результати обчислення попереднього доданку. Наприклад, для обчислення -го доданку сумипотрібно- ий доданок помножити на множник, тобто. Якщо такої закономірності немає, то можна цей підхід використати для обчислення окремих частин доданку. Наприклад, для обчислення доданків сумиможна окремо обчислювати,,, а потім обчислити доданок. Обчислення суми з заданою точністюозначає, що процес накопичення доданків суми завершується, якщо деякий-ий доданок буде.

Програма для обчислення другої суми в консольному режимі має вигляд

Program LABR2_1;

{$APPTYPE CONSOLE}

uses Sysutils;

VAR a, x, e: double;

s, sn, st3, stax: double;

n, nf: longint;

BEGIN

{Введення початкових даних}

writeln('Введіть a, x, e');

readln(a,x,e);

sn:=sin(1)/2;

s:=sn;

n:=0; stax:=1; st3:=1; nf:=1;

while abs(sn) > e do

begin

n:=n+1;

stax:=stax*(a+x);

st3:=st3*3;

nf:=nf*n;

sn:=sin(stax)/(st3+nf);

s:=s+sn;

end;

{Виведення результатів}

writeln(‘Значення суми =’, s);

writeln(‘Враховано доданків =’, n);

readln;

END.

Обчислення елементів нескінченної послідовності. При розробці алгоритмів знаходження елементів у нескінченній послідовності, які задовольняють певні умови, потрібно обчислювальний процес організувати так, щоб на кожному кроці обчислений елемент ставав попереднім для обчислення наступного елемента.

Приклад. Розробити проект програми, яка для заданих знаходить і друкує перший члені його номер у послідовності, для якого виконується умоваі розглядається першихчленів послідовності.

Для розв’язку задачі командою File!New Application створимо новий проект. На екрані з’явиться чиста форма із заголовком Form1. Встановимо цій формі заголовок Caption = Елементи послідовності та присвоїмо їй програмне ім’я Name = FV. Тепер командою File!Save All запишемо програмний модуль під іменем ULABR2_2.pas, а проект – LABR2_2.dpr.

Рис. 2.1. Форма Елементи послідовності.

Розробимо форму для введення початкових даних і виведення результату. Розмістимо на формі два компоненти Edit для введення початкових даних x, e, і два для виведення результатів. Присвоїмо цим компонентам програмні імена Edit1, Edit2, Edit3, Edit4, встановлені за замовчуванням (властивість Name) і очистимо їм значення властивості Text. Пояснення до цих компонентів зробимо за допомогою компонента Label (властивість Caption).

Крім цього, розмістимо на формі дві керуючих кнопки (компонент Button) з написами Обчислити та Вихід (властивість Caption) і програмними іменами Button1, Button2 (властивість Name) (Рис. 2.1.).

Обробники кнопок Обчислити та Вихід містяться в програмному модулі ULABR2_2. і мають вигляд:

{Обробник кнопки Обчислити}

procedure TFP.Button1Click(Sender: TObject);

var x, e: double;

ap, an: double;

n: integer;

begin

{Початкові дані}

x:=StrToFloat(Edit1.Text);

e:=StrToFloat(Edit2.Text);

{Обчислення елемента}

an:=x; n:=0;

repeat

ap:=an;

n:=n+1;

an:=(ap+x/ap)/2;

until (abs(an-ap) < e) or (n >= 1000);

{Виведення результатів}

Edit3.Text:=FloatToStr(an);

Edit4.Text:=FloatToStr(n);

end;

{Обробник кнопки Вихід}

procedure TFP.Button2Click(Sender: TObject);

begin

Close;

end;