- •Відповіді з курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»
- •1.Українська мова - державна мова україни
- •2.Походження назви «Україна», «український». Основні етапи становлення і розвитку української мови
- •4.Стилі сучасної української літературної мови. Особливості наукового стилю української мови
- •5.Стилі сучасної української літературної мови.Офіційно-діловий стиль,його найважливіші риси
- •6.Культура мовлення як компонент професійної культури спеціаліста. Поняття культури мовлення.Основні комунікативні ознаки мовлення(правильність, точність, логічність)
- •7. Поняття культури мовлення.Основні комунікативні ознаки мовлення(багатство,чистота,виразність та доречність)
- •8.Особливості усної форми мови.Орфоепічні норми.Словесний і фразовий наголос.Милозвучність мовлення
- •9.Культура писемного мовлення фахівця.Особливості писемної форми мови
- •10.Технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів.Оформлення адреси
- •14.Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.Композиція мовлення
- •15.Службова бесіда.Правила ведення службової бесіди
- •16.Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні.Доцільність використання у фаховому мовленні іншомовної лексики
- •20.Явище лексичної омонімії. Міжмовна омонімія,її небезпека.Пароніми
- •21.Явище суржику.Шляхи і методи запобігання появи та подолання суржику в мовленні фахівця
- •22.Стилістичні норми української мови.Стилістичні помилки в діловому та науковиму стилях : тавтологія, плеоназм, штампи
- •24.Особливості використання прикметників та займенників у професійному мовленні. Використання форм ступенів порівняння прикметників. Вживання присвійних прикметників.
- •26.Правопис та відмінювання кількісних(цілих і дробових) та порядкових числівників.Написання від числівникових слів
- •Дієприслівники, їх творення і вживання
- •Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •Правила використання прийменників у діловому стилі
- •Побудова словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови
- •Чергування прийменників з, із, зі(зо) та у-в
- •Особливості використання сполучників у професійних текстах
- •30.Складні випадки керування й узгодження.Узгодження прикметника з іменником на означення професій.Особливості поєднання іменників зі словами числового значення
Дієприслівники, їх творення і вживання
Дієприслівник - це особлива форма дієслова, яка вказує на додаткову дію
Дієприслівник вживається лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії.
Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи- (-ючи-) і -ачи-(-ячи):пишучи, читаючи; доконаного - за допомогою суфікса -вши- (-ши-): написавши, прочитавши.
Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми: активізувати, дезінформувати, деномінувати, домінувати, дрейфуючи, регламентувати, символізувати, формулюючи тощо.
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
відчитуватися |
звітуватися |
|
верховодити |
головувати, керувати, управляти, очолювати |
2. Уникати умовного способу:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
підприємства змогли б виконати замовлення, якби... |
підприємства виконають (зможуть виконати) замовлення, якщо... |
|
виконавець повідомив би Вас завчасно, коли б... |
завчасне повідомлення виконавця було можливе лише за умов... |
3. Форми дієслів наказового способу слід уживати, враховуючи конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовленнєвого етикету.
4. У документах поширеною є форма дієслів 3-ї особи однини:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
виклика |
викликає |
|
уклада |
укладає |
5. Надається перевага активним конструкціям над пасивними або ж використовується безособова конструкція з дієслівними формами на -но, -то:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
рішення було достроково виконане нашою групою |
наша група достроково виконала рішення (рішення достроково виконано) |
|
головна увага ним приділяється... |
головну увагу він приділив... (приділено головну увагу) |
|
інспектори, які призначаються комісією... |
інспектори, яких призначає комісія... (інспекторів призначено комісією) |
6. Не вживаються розмовні форми і дієслівні форми теперішнього часу:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
носе |
носить |
|
просе |
просить |
|
робе |
робить |
7. Не вживаються форми передминулого часу:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
|
|
|
інформація надходила була |
інформація надходила |
|
я виконав був |
я виконав |
|
проект (були) узгодили були |
проект узгодили |
|
звернення надійшло було |
звернення надійшло |
8. Не порушувати норми вживання форм залежного слова:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
свідчити факти |
cвідчити про факти |
|
відзначати про успіхи |
відзначати успіхи |
|
довести про інформацію |
довести інформацію |
|
опанувати професією |
опанувати професію |
9. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
перераховуватимемо |
будемо перераховувати |
|
працюватимемо сьогодні |
будемо працювати сьогодні |
10. Широко використовувати дієприкметники і дієприслівники, але уникати ненормативних форм (тобто розмовних варіантів) або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменниками (описова конструкція), дієсловами:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
оточуюче середовище |
довкілля |
|
знаючий працівник |
обізнаний працівник, який добре знає розбирається, володіє |
|
бувші учасники |
колишні учасники |
|
запитуючий делегат |
запитувач; делегат, який запитує (задає запитання); той, хто запитує |
|
даючий обіцянку |
той, хто дає обіцянку |
|
рахуючий прибутки |
рахівник; який (хто) рахує прибутки |
|
пануюча думка |
панівна думка |
|
кажучий промову |
мовець; який (хто) говорить |
|
не дивлячись на об`єктивні причини |
незважаючи (незважаючи) на об`єктивні причини |
Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч)почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту. Наприклад:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
співробітник, виконуючий службові обов`язки |
виконувач службових обов`язків (або співробітник, який виконує службові обов`язки) |
|
академік, керуючий новим відділом |
керуючий новим відділом (або академік, який керує новим відділом) |
Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу з суфіксом -л-:
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
студенти, замерзлі від холоду |
замерзлі студенти (або студенти, які замерзли від холоду) |
Сфера використання активних дієприкметників - в основному термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.
11. Іноді у діловій сфері необґрунтовано використовується форма давайте у наказовому способі. Уникнути цього можна, вживаючи форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини, або додаткові слова.
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
давайте виконаємо |
виконаймо |
|
давайте проголосуємо |
проголосуймо |
|
давайте почнемо |
є пропозиція почати або пропоную почати |
Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; звіти і додатки давайте мені.
Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою несловесних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; прошу звіти і додатки.
12. Часто зустрічається в усному мовленні неправильне використання: “Я вибачаюсь” замість правильного: “Вибачте”. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі постфікс -ся (-сь) -колишній займенник ся, що був формою від себе я, для порівняння: збираюся (я збираю себе), вмиваюся (я вмиваю себе).
|
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
я вибачаюсь (-ся), вибачаюсь (-ся) |
вибачте мені (даруйте, перепрошую); прошу вибачення. Пробачте! Прошу вибачити мені! |
|
за це треба вибачитися |
за це треба попросити пробачення або треба перепросити |
|
я хочу вибачитися |
Даруйте, завинив (винуватий). Я хочу (повинен) попросити у Вас вибачення. Дозвольте попросити у Вас вибачення (пробачення). Я не хотів завдати Вам прикрощів. Я не хотів Вас образити. Прошу Вас не ображатися (не ображайтеся). Я завинив перед Вами. Мені дуже прикро (жаль, шкода), що так сталося. Я завдав Вам стільки клопоту (прикрощів, турботи, хвилювань, неприємностей). Я відчуваю свою провину перед Вами |
28.Особливості використання службових слів у професійному мовленні.Прийменники у професійному мовленні.Синонімія прийменниково-відмінкових форм і безприйменниково-відмінкових конструкцій.Уживання прийменника по. Переклад російських конструкцій з прийменником в.Уживання прийменника при.Сполучники у професійному мовленні
Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.
Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прйменниково-відмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.
У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для передачі різних відношень:
1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, поза, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.
2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період (за весь час), у звітний період (протягом часу, за який звітують), о восьмій годині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін;
3) причинових – від, через, з, за, у зв'язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею,через хворобу, за умови, у зв'язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.
4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, заради успіху, щодо покращення, для місцевих потреб, на місцеві потреби.
5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до: всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.
У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією: у вихідні дні, на цьому тижні, звертаємося з пропозицією, надсилаємо на адресу.
