2. Сучасні засоби платежу.
Грошовий оборот здійснюється у двох формах: готівковій і безготівковій.
Рух грошей у формі готівки обслуговують банкноти, розмінні монети і паперові гроші.
Сучасні банкноти мають кредитну основу, але потрапляючи під дії закономірностей обігу паперових грошей здатні знецінюватися під тиском інфляції.
Основними причинами розвитку цього процесу стали:
готівкові розрахунки надто дорого коштують, тому що включають знач затрати на друкування грошових знаків, їх зберігання, транспортування - інкасацію;
готівкові розрахунки уповільнюють платіжний оборот, ускладнюють контроль за ним з боку суспільства, здатні породжувати тіньовий бізнес і відплив кошт за кордон;
збільшення готівкової маси в обігу викликає зростання чисельность працівників, що обслуговують її рух: касирів, контролерів, інкасаторів та ін.;
4. скороченню готівкового обігу сприяє впровадження електронних розрахунків системи кореспондентських рахунків у банківській системі.
Особливої уваги потребує правильна організація руху готівки на підприємствах величина готівкових розрахунків яких впливає на розмір грошової маси в обігу Для підтримання суворої дисципліни на підприємствах усіх форм власності запроваджено такі обов'язкові вимоги:
у касі підприємства готівкою можна утримати лише законодавчо встановлену суму, ліміт якої визначається масштабами грошово-фінансових операцій. Решта обігових коштів підприємства зберігається на розрахунковому чи поточному рахунку у банку;
для виплати заробітної плати підприємство отримує готівкові гроші у банку зі свого розрахункового рахунку; отримати гроші у банку підприємство може лише за наявності вільного залишку коштів на розрахунковому або іншому рахунку;
усі надходження і видатки готівкових грошових коштів підприємство обліковує у касовій книзі. Записи в ній здійснюються негайно після отримання грошей або видачі їх за кожним ордером. Касир щоденно виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає звіт з прибутковими і видатковими документами до бухгалтерії;
за перевищення встановленого ліміту залишків готівки у касі, перевищення норми витрачання готівки, неповне чи несвоєчасне оприбуткування готівки в касі та інші неврахування карається законом.
Безготівкові розрахунки — це рух вартості без участі наявних готівкових грошей. Він здійснюється двома способами:
1. переказуванням грошових коштів з одного рахунку на інший у кредитних закладах,
2. проведенням взаємозаліків зустрічних вимог без використання готівки.
Основними принципами організації безготівкових розрахунків в Україні є:
обов'язковість зберігання грошових коштів на розрахункових, поточних та інших рахунках банків;
підприємства свої грошові платежі і розрахунки здійснюють через банки шляхом самостійного вибору форми рахунків, що закріплюється у договорах і угодах з банками;
платежі покупців за товарно-матеріальні цінності і послуги здійснюються через банки лише за наявності достатніх коштів на рахунках платників;
кошти з рахунка підприємства списуються за розпорядженням власника;
момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до терміну відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг;
зарахування коштів на рахунок отримувача, проводиться після списання відповідних сум з рахунка платника;
підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків.
Грошові кошти у безготівкових розрахунках існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках. Вони виконують грошові функції лише за умов зняття з депозиту шляхом виписування таких розрахункових документів: платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, чеків, акредитивів, векселів, інкасових доручень (розпоряджень).
При цьому розрахункові документи, які подаються клієнтами до банку мають відповідати вимогам встановлених стандартів, мати визначені реквізити, у випадку відсутності яких документи до виконання не приймаються. Розрахункові документи можуть подаватися до банку як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахунків.
Платіжне доручення — це письмово оформлене доручення клієнта до свого обслуговуючого банку про переказування вказаної суми коштів з його рахунку на користь отримувача.
Платіжна вимога-доручення - складається одержувачем коштів і надсилається платникові. Вона становить розрахунковий документ, який складається з верхньої частини — вимоги постачальника до покупця сплатити вартість поставленої за договором продукції, і нижньої - доручення платника своєму обслуговуючому банкові переказати з його рахунку суму. .
Акредитив - це грошовий документ, за яким одна кредитна установа згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги.
Інкасові доручення - застосовуються у випадках, коли банк за дорученням свого клієнта отримує гроші на основі розрахункових документів і зараховує ці кошти на його рахунки у банк.