- •В. Ф. Ситник н. С. Орленко
- •252057, М. Київ, проспект Перемоги, 54/1
- •1. Типова програма
- •Таким чином, якщо на фізичній моделі знайдено числове значення характеристики , то воно може бути перераховано на натурне явище за формулою
- •Література до теми Основна
- •1.2. Практичне заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.4. Завдання для перевірки знань
- •Тема 2. Сутність імітаційного моделювання
- •Програмне забезпечення
- •2.2 Практичне заняття
- •2.3. Термінологічний словник
- •2.4. Навчальні завдання
- •2.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 3. Основні етапи побудови імітаційної моделі
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Література до теми
- •Допоміжна
- •Програмне забезпечення
- •3.2. Практичне заняття
- •3.3. Термінологічний словник
- •3.4. Навчальні завдання
- •3.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 4. Імітаційна модель керування запасами
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •А. Статична детермінована модель Основні передумови
- •Економіко-математична модель
- •Б. Керування багатопродуктовими запасами Основні передумови
- •Економіко-математична модель
- •Література до теми
- •4.4. Навчальні завдання
- •4.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 5. Поняття про метод Монте-Карло
- •5.1 Методичні поради до вивчення теми
- •Література до теми Основна
- •Допоміжна
- •Програмне забезпечення
- •5.2. Практичне заняття
- •5.3. Термінологічний словник
- •5.4. Навчальні завдання
- •5.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 6. Генерування рвп [0,1]
- •6.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Мультиплікативний конгруентний метод (метод лишків)
- •Адитивний конгруентний метод
- •Література до теми
- •6.2. Практичне заняття
- •6.3. Термінологічний словник
- •Гістограма — графічне наближене зображення щільності випадкової величини, побудоване за вибіркою скінченного обсягу.
- •6.4. Навчальні завдання
- •6.5. Завдання для перевірки знань
- •Поясніть, коли виникає потреба програмістам, зайнятим програмною реалізацією імітаційних моделей, обирати генератори випадкових чисел рвп [0, 1] і які існують засоби для виконання такої роботи.
- •Тема 7. Генерування випадкових подій і дискретно розподілених випадкових величин
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Література до теми
- •7.4. Навчальні завдання
- •7.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 8. Генерування неперервних випадкових величин
- •8.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Література до теми Основна
- •Допоміжна
- •8.2. Практичне заняття
- •8.3. Термінологічний словник
- •Експоненціальний розподіл має щільність ймовірностей та функцію розподілу такого виду:
- •8.4. Навчальні завдання
- •8.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 9. Планування імітаційних експериментів: основні визначення
- •9.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Література до теми Основна
- •Допоміжна
- •Програмне забезпечення
- •Планування експерименту (Experimental Design)
- •9.2. Практичне заняття
- •9.3. Термінологічний словник
- •9.4. Навчальні завдання
- •Матриця планування для повного факторного експерименту
- •9.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 10. Утворення апроксимуючих поліномів
- •10.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Матриця композиційного плану
- •Параметри композиційних планів
- •Література до теми
- •10.4. Навчальні завдання
- •10.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 11. Статистична перевірка результатів експериментальних досліджень
- •11.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1. Обчислюють статистичну оцінку дисперсії адекватності :
- •Література до теми
- •11.4. Навчальні завдання
- •11.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 12. Планування імітаційних експериментів під час дослідженнЯ та оптимізації систем
- •12.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Матриця планування з ефектами взаємодії
- •Матриця планування двофакторного експерименту
- •Література до теми Основна
- •Допоміжна
- •12.2. Практичне заняття
- •12.3. Термінологічний словник
- •12.4. Навчальні завдання
- •Матриця планування з ефектами взаємодії
- •12.5. Завдання для перевірки знань
- •3. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •3.1. Перелік лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2
- •Лабораторна робота № 3
- •3.2. Завдання для виконання лабораторних робіт
- •1. Моделювання обчислювальної системи колективного використання
- •2. Моделювання систем обслуговування клієнтів
- •3. Моделювання виробничих систем
- •3.3. Завдання для самостійної роботи
- •3.4. Довідки про склад пакету gpss/pc
- •3.9. Довідки про команди gpss/pc
- •Лабораторна робота
- •Опис основних етапів побудови імітаційної моделі
- •4. Критерії оцінювання знань з дисципліни під час підсумковОго іспиТу
- •Перелік екзаменаційних питань
- •5. Список літератури
3.4. Довідки про склад пакету gpss/pc
GPSSPC.ЕХЕ — програма iнiціалiзацiї сеансу GPSS.
GPSSMAIN.EXE — програма iнiцiалiзацiї сеансу GPSS з моделями, що мiстять блок HELP, який використовується для зв’язку з програмними модулями, поданих мовами FORTRAN та ASSEMBLER.
GPSSREPT.EXE — файл формування форматованого звіту моделi.
СOMAND.COM — системний файл, який міститься в кореневому каталозі пакету й використовується для обміну між командами GPSS/PS та MS DOS.
SETTING.GPS — файл, який використовується одночасно з GPSSPC та GPSSREPT. Цей файл містить установки пакету, які можна змiнювати.
HELP1.FOR — стандартна програма FORTRAN HELP. Цей файл мiстить 4 програми iнтегрування методом Рунге–Кутта. До нього можна вводити додаткові програмні модулі.
HELP1.GPS — еталонний програмний файл GPSS, який використовується для моделювання неперервних процесів.
GPSS.ASM, GPSS.OBJ — файли, якi використовуються для програмного інтерфейсу програми, побудованої мовою GPSS, з програмами, записаними мовою ASSEMBLER або FORTRAN.
LINKRМ.BAT — командний файл, який пов’язує програму мовою ASSEMBLER або FONTRAN (RYAN-MCFARLAND) з блоком HELP моделi, поданої мовою GPSS і утворює файл GPSSMAIN.
LINKMS.BAT — командний файл, який пов’язує програму, записану мовою ASSEMBLER або FONTRAN (MICROSOFT), з блоком HELP моделі мовою GPSS і утворює файл GPSSMAIN.
SHOWPORT.BAS — програма, яка визначає адреси послідовного та паралельного порта ПЕОМ.
RENUMBER.BAS — програма для нумерації рядків у ASCII файлі.
Крім того, використовуються файли:
для заповнення журналу сеансу (SESSING JORAL). Ім’я файла специфікується в SETTING.GPS;
для нагромадження результатів iмiтацiйного моделювання (RESULT FILE). Ім’я файла специфікується командою RESULT;
для записування неформатованого звiту (UNFORMATTED REPORT FILE). Ім’я файла специфікується командою REPORT.
3.5. Довідки про типи блоків та операторів, що використовуються у GPSS
|
Типи елементів |
Блoки або оператори |
Карти для визначення |
|
Пристрої |
SEIZE RELEASE PREEMPT RETURN GATE1 |
— |
|
Функції |
— |
FUNCTION |
|
Логічні перемикачі |
LOGIC GATE2 |
|
|
Матриці величин, що зберігаються |
MSAVEVALUE |
MATRIX |
|
Черги |
QUEUE DEPART |
— |
|
Величини, що зберігаються |
SAVEVALUE |
— |
|
Багатоканальні пристрої |
ENTER LEAVE GATE3 |
|
|
Таблиці |
TABULATE |
TABLE QTABLE |
|
Ланцюги користувача |
LINK UNLINK |
|
|
Змінні |
|
VARIABLE FVARIABLE |
3.6. Довідки про правила запису операторів, блоків і карток та система підказок редактора GPSS/РС
Поля операторiв записуються в такій послiдовностi:
номер рядка;
мiтка;
операцiя;
операнди (на першому місці у полях операндiв стоїть операнд умови);
коментарi.
Система видає такі підказки щодо того, у якому полі міститься курсор, а саме:
> — початок нового рядка;
L — поле мiтки;
V — поле операцiї;
Х — поле виразу;
Z — поле продовження функцiї;
О — поле логiчного операнда;
A, B, C, D, E, F, G — поля операндiв.
3.7 Довідки про стандартні числові атрибути
СЧА, якi стосуються всієї системи загалом.
|
Елемент |
СЧА |
Короткий опис |
|
Час |
АС1 С1 |
Значення абсолютного часу; Значення вiдносного часу моделювання: |
|
Блоки |
N W |
Лiчильник входiв до блока; Лічильник поточного значення |
|
Генератори випадкових чисел |
RN |
Випадкове число у діапазоні від 0,000000 до 0.999999 |
|
Матриці |
MX (a, b) |
Значення елемента, що знаходиться в рядку а та стовпчику b |
|
Багатоканальні пристрої |
R S SA SC SR SM ST |
Вільна ємність Поточна ємність Середнє значення Лічильник входів Коефіцієнт використання Максимальний зміст Середній час затримки на одиницю ємності |
|
Черги |
Q QA QC QM QT
QX
QZ |
Поточне значення черги Середнє значення черги Лічильник кількості входів Максимальне значення черги Середній час перебування в черзі (на підставі QC) Середній час перебування в черзі (на підставі QZ) Лічильник кількості нульових входів |
|
Змінні |
V |
Значення арифметичної змінної |
|
Пристрої |
F FC FR FT |
Стан пристрою (1 — зайнятий, 0 — вільний) Лічильнік кількості входів Коефіцієнт використання Середній час затримки |
|
Величини, що зберігаються |
Х |
Значення величини, що зберігається |
|
Таблиці |
ТВ ТС ТD |
Середня величина незважених входів Кількість незважених входів Стандартне відхилення незважених входів |
|
Транзакти |
Р PR MB
MP
М1 |
Величина параметра Рівень пріоритету Ознака синхронiзацiї транзактiв у блоках MATCH 1 Промiжок часу перебування в моделi активного транзакту з моменту входу до блока MARK. Час перебування транзакту в моделi |
|
Функції |
FN |
Значення функції |
|
Ланцюги користувача |
СА СС СН СМ СТ |
Середнє значення Загальне значення входів Поточне значення Максимальне значення Середній час перебування на один вхід |
3.8. Довідки про оператори керування iмiтацiйною моделлю
На процес моделювання впливають оператори керування.
Це такі оператори:
BVARIABLE — визначає бульову змiнну;
CLEAR — очищає статистичну iнформацiю у СЧА;
END — закiнчує сеанс моделювання та виходить у ДОС;
EQU — призначає номер об’єкта із зазначеною назвою;
FUNCTION — задає функцiю;
FVARIABLE — визначає змiнну з плаваючою крапкою;
INITIAL — iнiцiалiзує чи модифiкує комiрки або матриці;
MATRIX — задає матрицю;
QTABLE — визначає таблицю для реєстрацiї статистики про черги;
RESET — очищає статистику та блок GENERATE;
RMULT — призначає початкове значення генераторам випадкових чисел;
SIMULATE — встановлює лiмiт часу моделювання;
START — встановлює умови на початку моделювання та запускає програму на виконання;
STORAGE — визначає багатоканальне устаткування;
TABLE — визначає таблицi;
VARIABLE — визначає арифметичну змiнну.
Оператори BVARIABLE, EQU, FUNCTION, FVARIABLE, INITIAL, MATRIX, QTABLE, STORAGE, TABLE, VARIABLE належать до першої частини операторiв керування. Особливостi їх використання будуть описанi далi.
Оператори START, CLEAR, RESET, END, RMULT, SIMULATE належать до другої частини операторiв моделювання. Оператори CLEAR, RESET, END операндiв не мають.
Оператор RMULT має операнди А, B, C, D, E, F, G.
А — початкове значення для генератора випадкових чисел — номер 1. Необов’язковий операнд. Може бути 0 або константа.
B — початкове значення для генератора випадкових чисел — номер 2. Необов’язковий операнд. Може бути 0 або константа.
C — початкове значення для генератора випадкових чисел — номер 3. Необов’язковий операнд. Може бути 0 або константа.
D — початкове значення для генератора випадкових чисел — номер 4. Необов’язковий операнд. Може бути 0 або константа.
E — початкове значення для генератора випадкових чисел — номер 5. Необов’язковий операнд. Може бути 0 або константа.
F — початкове значення для генератора випадкових чисел — номер 6. Необов’язковий операнд. Може бути 0 або константа.
G — початкове значення для генератора випадкових чисел — номер 7. Необов’язковий операнд. Може бути 0 або константа.
Оператор SIMULATE має операнд А, в якому зазначається лiмiт часу для сеансу моделювання у хвилинах.
Оператор START має операнди А, B, C, D.
A — лiчильник закінчення моделювання, має бути константою.
В — операнд керування виводом на друкування або потрiбно вказувати NP.NP — для вiдмови вiд друкування стандартного звiту.
С — не використовується. Iснує для того, щоб можна було використовувати програми старих версiй мови.
D — друкування спискiв поточних та майбутнiх подiй. Для включення цих спискiв до звiту потрiбно вказати 1.
