- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •1.2. Економічна роль об'єднань підприємств
- •1.3 Корпоративна форма організації бізнесу
- •1.4. Проблеми розвитку корпоративного бізнесу в Україні
- •Лекція 2 спеціалізація і кооперування підприємств об’єднання План
- •2.1. Спеціалізація як форма суспільної організації виробництва
- •2.2. Кооперування як форма тривалих виробничих зв'язків між підприємствами, які спільно виготовляють певну продукцію
- •2.3. Особливості й проблеми розвитку спеціалізації і кооперування підприємств у сучасних умовах
- •3.1. Державне регулювання корпорацій
- •Лекція 3 державне регулювання діяльності об’єднань підприємств План
- •3.2. Наддержавне регулювання діяльності тнк
- •Лекція 4 холдингова організація обєднань підприємств План
- •4.1. Холдинг: сутність, необхідність та основи функціонування
- •4.2. Типи холдингових компаній та їх особливості
- •4.3. Управління холдинговим об'єднанням
- •4.3. Управління холдинговим об'єднанням
- •4.4. Функціонування та досвід роботи холдингів за кордоном
- •4.5. Організація та функціонування холдингів в Україні
- •Лекція 5 організаційно-управлінські структури обєднань підприємств План
- •5.1. Сутність організаційно-управлінських структур об'єднань підприємств
- •5.2. Види організаційних структур управління об'єднань підприємств
- •Таблиця 5.3 Переваги й недоліки лінійно-функціональної структури
- •Таблиця 5.4 Переваги й недоліки конгломератних структур
- •Таблиця 5.5 Переваги й недоліки продуктивних організаційних структур управління
- •Таблиця 5.6 Переваги й недоліки регіональних організаційних структур управління
- •Таблиця 5.7 Переваги й недоліки регіональних організаційних структур управління
- •Таблиця 5.8 Переваги й недоліки матричних структур
- •5.3. Організаційні форми корпоративних структур
- •Лекція 6 регулювання діяльності обєднань підприємств. План
- •6.1. Організація внутрішньої системи управління
- •6.2. Регулювання основних організаційно-економічних відносин
- •6.3. Регулювання господарсько-організаційних структур
- •6.4. Регулювання руху акціонерного капіталу
- •6.5. Регулювання фондів акціонерного товариства
- •6.6. Регулювання праці персоналу
- •6.7. Регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •6.8. Регулювання інформаційного поля та комерційної таємниці
- •6.9. Регулювання договірної роботи
- •6.10. Регулювання доходів
- •6.11. Регулювання оплати праці
- •6.12. Регулювання інших видів стимулювання працівників
- •Лекція 7 організація циклу “дослідження - виробництво” в обєдняннях підприємств та наукових установах План
- •7.1. Форми організації інноваційного процесу
- •7.2 Внутрішньофірмові форми організації інноваційного процесу
- •7.3. Організаційні форми зв'язку науки з виробництвом
- •7.4. Організація пошукових і прикладних науково-дослідних робіт
- •7.5. Організація дослідно-конструкторських та проектно-конструкторських робіт
- •7.6. Організація процесу впровадження нововведень у виробництво і виходу на ринок
- •7.7. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
- •7.8. Інноваційна політика об'єднань підприємств
- •Лекція 8. Фінансування обєднань підприємств План
- •8.1. Середовище фінансової діяльності об'єднань підприємств
- •8.2. Внутрішнєфінансова структура об'єднань підприємств
- •8.3. Теоретичні аспекти фінансової діяльності об'єднань підприємств
- •8.4. Проблеми фінансів об'єднань підприємств
- •Лекція 9 особливості діяльності промислово-фінансових груп (пфг) План
- •9.1. Сутність промислово-фінансових груп
- •9.2. Типи промислово-фінансових груп
- •9.3. Управління діяльністю промислово-фінансових груп
- •Незважаючи на незначну кількість пфг в Україні, усе ж таки
- •9.4. Сучасний стан розвитку промислово-фінансових груп
- •Лекція 10. Глоболізація ринків та транснаціональні корпорації (тнк) План
- •10.1. Тнк як суб'єкт світового господарства
- •10.2 Механізм функціонування тнк
- •Лекція 11. Транснаціональні альянси План
- •11.1. Фактори і мотиви розвитку транснаціональних альянсів
- •11.2. Форми транснаціональних альянсів
- •11.3. Переваги створення транснаціональних альянсів на прикладі міжнародних авіакомпаній
1.2. Економічна роль об'єднань підприємств
Чинне законодавство в Україні забезпечує формування різних типів об'єднань підприємств.
Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств із метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Об'єднання підприємств утворюється підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до господарського законодавства та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені згідно із законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.
Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання.
Господарське законодавство визначає види об'єднань підприємств в Україні. Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.
Господарське об'єднання — об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.
Державне (комунальне) господарське об'єднання — об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або у визначених законом випадках рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або за рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
Господарські об'єднання можуть утворюватися як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об'єднання.
Асоціація — це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися в господарську діяльність підприємств — учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може дістати повноваження представляти їхні інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.
Прикладом утворення об'єднання у вигляді асоціації є «Київ-будматеріали», що є складовою промисловості будівельних матеріалів України І частиною корпорації «Укрбудматеріали». Асоціація «Київбудматеріали» включає такі підприємства: ВАТ «Будматеріали» у м. Біла Церква, КП «Переяслав-Хмельницький цегельний завод», ВАТ «Стайки Керамік», ЗАТ «Сквирський цегельний завод», ВАТ «Завод «Цегла Трипілля», ВАТ «Обухівський завод пористих виробів».
Іншою формою господарського об'єднання є корпорація. Корпорація — це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, делегувавши окремі повноваження та централізоване регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
Консорціум — це тимчасове статутне об'єднання підприємств із метою досягнення його учасниками певної спільної господарської мети. Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення поставленої мети консорціум припиняє свою діяльність.
Концерн — статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного учасника або групи учасників об'єднання із централізацією функцій науково-технічного й виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну делегують йому частину своїх повноважень, у тому числі право представляти їхні інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники даного концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.
Підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи входять українські та іноземні юридичні особи.
Промислово-фінансова група (ПФГ) є об'єднанням, створеним за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва й структурної перебудови економіки України, включаючи програми, пов'язані з міжнародними договорами України, а також із виробництвом кінцевої продукції.
До складу ПФГ можуть входити промислові та інші підприємства, наукові і проектні установи, інші установи й організації усіх форм власності. У складі ПФГ визначається головне підприємство, яке має виняткове право діяти від імені ПФГ як учасника господарських відносин. ПФГ не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.
Специфічною організаційною формою об'єднання капіталів є холдингові компанії. Холдингова компанія є інтегрованим товариством, що безпосередньо не бере участі у виробничій діяльності, а використовує свої кошти для придбання контрольних активів, акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Завдяки цьому холдингова компанія здійснює контроль за діяльністю таких підприємств. Об'єднані в холдингу суб'єкти в юридичному й господарському відношенні є самостійними.
Проте право вирішувати основні питання їхньої діяльності належать холдинговій компанії.
Державні й комунальні господарські об’єднання функціонують переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об’єднання (комбінат, трест тощо).
