67. Комплексний підхід до виховання, як умова забезпечення всебічного розвитку особистості

Провідні завдання виховання школярів зумовлені пріоритетними напрямками реформування виховання, визначеними Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ ст.»), до яких належать:

• Формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;

• Забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

• Формування високої мовної культури, оволодіння укр. мовою;

• Прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які мешкають на території України;

• Виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

• Утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших доброчинностей;

• Формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

• Забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорона та зміцнення їх здоров’я;

• Виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

• Формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадською відповідальністю;

• Формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

• Розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

• Формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки їх до життя в умовах ринкових відносин.

68. Взаємозв’язок біологічних і соціальних факторів розвитку особистості

У дитини, як і в дорослої людини, співіснують біологічні й соціальні якості, що характеризують її як біологічну істоту.

Біологічні якості – все те, що охоплюється поняттям “організм”. Вивчається дитячою фізіологією, яка виявляє причинні зв’язки між функціями організму в період його росту.

У розвитку дитини є два періоди росту тулуба і формування скелета. Перший відбувається у 6–7-річному, другий – у 13 – 14-річному віці. Під час першого періоду хлопчики ростуть швидше, ніж дівчатка, під час другого – дівчатка випереджують хлопчиків на 1–1,5 року, але згодом хлопчики знову випереджують дівчаток за показниками фізичного розвитку – стають вищими, сильнішими.

Біологічний розвиток тісно пов’язаний з виявом якостей та особливостей, які не належать до біологічної природи людини. Риси і якості людей не програмуються біологічно, а формуються у процесі життя, характеризуючи її соціальний розвиток.

Соціальною істотою людина стає в процесі формування особистості дитини як майбутнього члена суспільства. Відбувається цей процес паралельно з біологічним розвитком людини. Наприклад, у 7–8-річному віці соціальною якістю більшості дітей є рефлексія – само оцінювання вчинків та дій. У 13–14 років у зв’язку з фізичним розвитком і статевим дозріванням виникає основна соціальна якість підліткового віку – почуття дорослості.