- •2.Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.
- •4 Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
- •5Держава і право скіфів
- •6. Держава і право античних міст-держав
- •7.Держава і право Боспорського царства
- •8.Держава і право стародавніх східних слов`ян. Політичний союз антів.
- •9Витоки української державності (VI — початок XIII ст.).
- •10. Історичне походження назви «Русь».
- •13. Київська Русь (vі – початок хііі ст.): загальноісторичний огляд.
- •15 Київська Русь: державний лад
- •18. Характеристика цивільного права Київської Русі.
- •20. “Руська правда” та її редакції.
- •21. Галицько-Волинське князівство – продовжувач традиції русько-української державності (перша половина хііі – друга половина хіv ст.): загальноісторичний аспект.
- •22. Монголо-татарська навала та її наслідки
- •23. Суспільний лад
- •24 Державний лад
- •25. Церква. Спроби риму запровадити унію
- •26. Правова система
- •27. Суд і процес галицько-волинської держави
- •28.Литовсько-Руська держава та право (друга половина XIV – перша половина XVI ст.): загальноісторичний огляд.
- •29. Суспільний лад Литовсько-Руської держави Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •30. Магдебурзьке право.
- •31. Виникнення українського козацтва
- •32 Литовсько-Руська держава: характеристика її державного ладу.
- •33 Церковне життя Литовсько-Руської держави
- •34Суд та процес у Литовсько-Руській державі.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Земські суди
- •Підкоморські суди
- •Каптурові суди
- •Процесуальне право
- •35 Правова система у Литовсько-Руській державі.
- •Привілеї та грамоти
- •Загально-земські привілеї
- •36. Характеристика конституційного, цивільного та сімейного права Литовсько-Руської держави. Конституційне право
- •Спадкове право
- •Шлюбні та сімейні відносини
- •37. Характеристика кримінального права Литовсько-Руської держави.
- •38. Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVII ст.): загальноісторичний огляд.
- •Козацькі повстання
- •Закарпатська Україна
- •39. Суспільний лад на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •Панівний стан
- •Селянство
- •Міщанство
- •Реєстрове козацтво
- •41. Державний лад на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •42.Суд та процес на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •Реформаційний рух
- •Берестейська унія 1596 року
- •44. Правова система на українських землях у складі Речі Посполитої.
44. Правова система на українських землях у складі Речі Посполитої.
Якщо польському уряду і вдалося після Люблінської унії поширити на українські землі адміністративно-територіальну систему та діяльність державних органів Речі Посполитої, то з правом було складніше.
У Польщі на той час не існувало єдиної правової системи. Ні Статут Ласького 1516 року, ні "Артикули" Генріха Валуа 1573 року не вирішували проблему кодифікації права. Уряд створював збірники, які охоплювали видані раніше статути та конституції, а також норми польського звичаєвого права, роль якого в регулюванні суспільних відносин була досить значною.
Литва, а отже, і українські землі, мала досить розвинену систему права. І тому після Люблінської унії можна говорити про рецепцію Річчю Посполитою тієї правової системи, яка склалася у Великому князівстві Литовському. Перш за все, II Статут 1566 року залишався чинним у Литві і на українських землях (Волинь, Поділля, Київщина). Після прийняття III Статуту 1588 року він стає головним джерелом права в українських землях. У містах, які мали право на самоврядування, діяли норми магдебурзького права. Характеристику цих джерел права ми розглянули в попередньому розділі.
З формуванням козацького республіканського ладу складається своєрідна правова система на Запоріжжі. Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося відповідно до старовинних звичаїв, "словесним правом і здоровим глуздом". Норми звичаєвого права, які склалися у Запорізькій Січі, закріплювали військово-адміністративну організацію козацтва, роботу судових органів, порядок землекористування, порядок укладання окремих договорів, види злочинів і покарань. Можна з впевненістю стверджувати, що козацьке звичаєве право являло собою народну конституцію.
Серед кримінальних злочинів найбільш тяжким визнавалися вбивство, нанесення побоїв, крадіжка, дезертирство, пияцтво тощо.
Як покарання практикувалися прив'язування злочинців до гармати, биття канчуками під шибеницею, калічення членів тощо.
За найбільш тяжкі злочини присуджували до смертної кари, яка поділялася на просту та кваліфіковану. До останньої належало закопування живим у землю, посадження на палю, повішення на гак, забивання киями біля ганебного стовпа.
Продовжувало діяти і канонічне право. Правовим збірником православних норм був грецький Номоканон, католицьких — Звід канонічного права 1532 року.