Т ермінологічний словник

Абсолютні потреби — такі потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.

Виробничий потенціал суспільства— сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів виробництва, з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості за умови повного використання робочої сили і підприємницького ресурсу.

Виробництво— процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими факторами різноманітних благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства.

Гранична корисність— додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною від споживання ще однієї одиниці конкретного блага.

Дійсні потреби— ті, які в основному відповідають рівню роз­витку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.

Економічний інтерес— реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб.

Економічні потреби— ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, котрі дають їм задоволення, насолоду або втіху і які спонукають людей до діяльності, щоб мати і володіти такими умовами.

Закон зростання потреб— невтомне бажання людей мати все біль­ше матеріальних благ і послуг, які дають їм насолоду, тобто задовольняють їхні зростаючі потреби.

Закон спадної корисності — зменшення граничної корисності в міру споживання людиною кожної додаткової одиниці певного продукту.

Засоби виробництва— створені людиною в процесі виробництва засоби праці та предмети праці.

Земля, чи, більш широко, природні ресурси, — дар природи для виробничих процесів.

Корисність— здатність матеріального блага чи послуги задовольняти ту чи іншу потребу людини.

Межа виробничих можливостей національної економіки— максимальний обсяг продукції, що її може виробити економіка за даного рівня технологічного розвитку і наявних факторів виробництва.

Підприємницька здібність— особливий вид людського капіталу, представленого діяльністю з координації і комбінування всіх інших факторів виробництва.

Платоспроможні потреби— ті, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін.

Потреба— категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності, а звідси визначає і поведінку.

Продукція виробництва— вироблені матеріальні блага і послуги, які є корисними для забезпечення потреб суспільства.

Рідкість ресурсів— нестача (обмеженість) землі, засобів виробниц­тва, робочої сили і підприємницької здібності для задоволення безмежних матеріальних потреб людей.

Робоча сила— сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці.

К онтрольні запитання і навчальні завдання

1. Поясніть, який з основних факторів виробництва є головним, вирішальним.

2. Наведіть приклад, коли національне виробництво вважається ефективним.

3. У чому полягає зміст альтернативних можливостей виробництва та вмінених витрат?

4. Спробуйте самостійно розробити структуру та ієрархію потреб.

5. Напишіть формулу рівня реалізації закону зростання потреб і прокоментуйте її складові.

6. У чому полягає різниця між корисністю продукту і його граничною корисністю?

7. Назвіть економістів ХІХ ст., які розробили теорії граничної корисності благ.

8. Використовуючи дані табл. 2.3, зробіть графічне зображення закону спадної граничної корисності.

9. Що таке економічні інтереси? Поясність взаємозв’язок між економічними інтересами та економічними потребами.

10. У чому полягає суть економічної суперечності і яка її роль в економіці?

11. Поясніть, яким чином розв’язуються і відтворюються суперечності між виробництвом і споживанням.

1 Додаток до листа Мінпраці України від 30 жовтня 1996 р. № 06/2-3628 // Голос України. — 1996. — 5 грудня. — С. 9.

57