- •Міністерство освіти і науки України
- •Сумський державний університет
- •Конотопський інститут
- •Методичні вказівки
- •Завдання для практичних робіт
- •Тема 1. "Побудова математичних моделей задач лінійного програмування". Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Приклади розв’язування задач.
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійної роботи.
- •Задача 1.
- •Задача 2
- •Задачі для самостійної роботи.
- •Тема: "Транспортна задача. Метод потенціалів" Задача 1
- •Задача 2
- •Тема. Метод множників Лагранжа до задач нелінійного програмування (знп), система умов якого включає й обмеження нерівності.
- •Розрахункова робота №1 (рр) з "Економіко-математичного моделювання"
Задача 2
Знайти оптимальний план
транспортної задачі за даними таблиці,
- матриця вартості перевезення одиниці
вантажу;
- запаси,
- потреби вантажу (у.о.), де
;
![]()
![]()
.
Розв’язання:
Знаходимо
![]()
.
Так як
>
,
то маємо відкриту транспортну задачу
(ТЗ). Для перетворення її в закриту ТЗ
вводимо фіктивного виробника
з об’ємом виробництва![]()
–
=
890 – 820 = 70 і нульовими елементами матриці
вартості. Запишемо цю ТЗ у вигляді
таблиці 1:
|
a |
190
|
200 |
250 |
250 |
|
240 |
9
|
11 |
16 70 |
15 |
|
280 |
5
|
7 ө |
13
|
10
80 |
|
300 |
4 190 |
17
|
12 110 |
|
|
70 |
0
|
0 |
0 70 |
0 |
Опорний план перевезень визначаємо за методом мінімальності вартості. Запишемо його у правому нижньому кутку базисних клітин. Базис складають вектори: (1;3), (1;4), (2;2), (2;4), (3;1), (3;3), (4;3).
Він є невиродженим, тому що
кількість векторів базиса дорівнює:
.
Для визначення оптимальності плану
скористаємося методом потенціалів.
Система для визначення потенціалів має вигляд:

Задаючи
,
отримаємо розв’язок системи:
![]()
![]()
Оцінка векторів:
![]()
>0.
Так як
>0,
то даний опорний план є не оптимальним.
У базис вводимо вектор (1;2). Невідомий об’єм перевезень маршруту (1;2) позначимо Θ.
Складаємо компенсаторний ланцюг. Знаходимо Θ = min (170; 200) = 170. Нова таблиця, яка відповідає новому опорному розв’язку, має вигляд:
|
a |
190
|
200 |
250 |
250 |
|
240 |
9
|
11 170 |
16 70 |
15
|
|
280 |
5
|
7 30 |
13
|
10 250 |
|
300 |
4 190 |
17
|
12 110 |
14 |
|
70 |
0
|
0 |
0 70 |
0 |
(1; 2), (1; 3), (2; 2), (2; 4), (3; 1), (3; 3), (4; 3).
Система для визначення потенціалів має вигляд:

Розв’язок цієї системи має вигляд:
![]()
Оцінки небазисних векторів:

Усі оцінки недодатні. Даний опорний розв’язок є оптимальний.
Оптимальне значення функції мети:
![]()
Відповідь: оптимальне значення
функції мети
при оптимальному плані перевезень:
При цьому III споживач не отримає 70 одиниць
продукції.
Задачі для самостійної роботи.
Розв’язати ТЗ методом потенціалів:
Тема. Метод множників Лагранжа до задач нелінійного програмування (знп), система умов якого включає й обмеження нерівності.
Алгоритм розв’язку задачі:
1 крок. Розглядаємо всі обмеження як строгі рівності, знаходимо точки екстремуму і обчислюємо в них значення функції мети. Функція Лагранжа при цьому:
ƒ
(1)
Таким чином знаходимо екстремальні точки множини планів задачі, де всі додаткові змінні дорівнюють 0.
2 крок. Відкидаємо в (1) один доданок, який відповідає одному обмеженню-нерівності і знаходимо стаціонарні точки нової задачі 2. Відбираємо серед них ті, які задовольняють відкинуте обмеження, як строгу нерівність, і знаходимо значення функції мети. Цей крок повторюємо послідовно для всіх обмежень-нерівностей.
3 крок. Відкидаємо послідовно по 2 доданка функції Лагранжа (1), які відповідають обмеженням-нерівностям і щоразу визначаємо стаціонарні точки L. Відбираємо ті стаціонарні точки, які задовольняють два відкинуті обмеження. Продовжуємо цей процес для 3 і більше нерівностей.
Глобальний екстремум потрібного типу знаходимо, порівнюючи всі обчислені значення функції мети.
Приклад 1:

1 крок.
![]()

![]()
Система рівнянь (3)–(5) несумісна і, отже не визначає жодної точки.
2 крок.
Відкинемо останнє обмеження-нерівність
(5) і розв’яжемо задачу Лагранжа (1– 4)
при
.![]()
причому
задовольняє відкинуте обмеження
>2.
Відкинемо друге обмеження
– нерівність (4) і розв’яжемо (1)–(3), (5)
при
Дістанемо:
Причому
задовольняє відкинуту нерівність
.
3 крок.
Відкидаємо обидва обмеження-нерівності
і розв’язуємо (1) – (3) при
.
Дістанемо:
Причому
задовольняє обидві відкинуті нерівності:![]()
Порівнюючи
![]()
дістанемо
при плані
,
тобто![]()
Відповідь:
при плані
.
Приклад 2:
Узагальненим методом множників
Лагранжа знайти мінімум функції
для системи обмежень
Розв‘язання:
1. Записуємо функцію Лагранжа при наявності всіх обмежень:
![]()
Шукаємо стаціонарні точки
функції
або

Із рівняння (3) маємо
![]()
Підставимо цей вираз у рівняння (4).

Із
(5):
Із
(4):
де
Тоді (1) і (2) приймають вигляд:

Маємо систему двох лінійних
рівнянь відносно невідомих
Помножимо рівняння (8) на
а рівняння (9) – на
отримаємо:

Від першого рівняння системи
віднімемо друге, отримаємо
![]()
Так як
(див. (6) і (7) при
,
то
Тоді із першого рівняння останньої
системи при
маємо:![]()
Так як
(див. (7)), то
Тоді
тому що
задовольняють (4). Таким чином у
стаціонарних точках:
і
![]()
маємо локальні екстремуми
![]()
2. Відкидаємо обмеження-нерівність
і запишемо функцію Лагранжа для випадку
наявності тільки обмеження рівності:
![]()
Знаходимо стаціонарні точки
функції
![]()
або

Помножимо перше рівняння системи на 100, а друге – на 99:

До першого рівняння додамо
друге, отримаємо систему відносно
![]()

Зважаючи, що
маємо:

![]()
![]()
![]()
Із другого рівняння системи (10):


Стаціонарна точка
![]()
Перевіряємо виконання відкинутої нерівності.
Локальний екстремум
![]()
Вибираємо
![]()
Відповідь:
у точках![]()
![]()
![]()

в

ө 170
200
в










