Розрахунок гноєсховищ

Площа карантинного майданчика для збереження підстилкового гною визначається за формулою:

, м², (2.3.18)

де – площа карантинного майданчика, м²;

–тривалість карантинного витримування гною, =6 - 18 днів;

–щільність гною, кг/м³;

–висота бурта гною, = 1,5-2,5м;

–коефіцієнт, який враховує відстань між окремими буртами, =1,3.

Місткість однієї секції карантинного резервуара повинна бути не менша за:

, м³, (2.3.19)

де - місткість однієї секції карантинного резервуара, м³;

- кількість секцій.

Загальна місткість основного гноєсховища дорівнює:

, м³, (2.3.20)

де – Загальна місткість гноєсховища, м³;

–тривалість зберігання гною, днів;

=0,82 – коефіцієнт, який враховує зменшення об’єму гною за рахунок його усадки, випаровування вологи тощо.

Таблиця 2.15 Розрахунок об’єму гноєсховища

Доб. вихід гною,кг.	Щільність гною,кг/м3	Кількість днів збирання гною	Необхідний об’єм гноєсховища, м3
13544	1010	365	4895

2.4 Розрахунок технологічної лінії одержання і первинної обробки продукції.

Загальну кількість доїльних установок n_у для ферми при безприв’язному утриманні корів визначають залежно від кількості дійних корів m_д на цій фермі та пропускної здатності W_у, голів/год., вибраної установки (додаток 4.6.1) за формулою:

, (2.4.1)

де Т – тривалість одного циклу доїння всіх корів, год.;

m_д – кількість дійних корів;

1– одна доїльна установка (ДУ) пологового відділення (доїння в відра).

При цьому тривалість одного циклу доїння може досягати 4-6 годин, а у випадку дворазового доїння — 8-10 год.

При прив’язному утриманнікорів, кількість лінійних доїльних установок, які використовуються стаціонарно в однотипних корівниках, розраховують за формулою:

, (2.4.2)

де m_i — місткість типового корівника, голів;

n_j — кількість однотипних приміщень на фермі;

m_к — кількість корів, що обслуговується однією доїльною установкою.

Фактична пропускна здатність W_Ф лінійної доїльної установки становить:

, гол/год, (2.4.3)

де — кількість доїльних апаратів (індивідуальних станків), які обслуговує один оператор (визначається із технічної характеристики доїльної установки) (додаток 4.6.1);

N_оп — кількість операторів, що обслуговують доїльну установку, чоловік (визначається із технічної характеристики доїльної установки) (додаток 4.6.1);

t — тривалість циклу доїння однієї корови, 5-6 хв..

Для чіткої організації доїння, особливо на конвеєрних доїльних установках, важливим показником процесу є ритм (такт) доїння r_д — проміжок часу між однойменними операціями (наприклад, впускання корови у станок, підключення чи відключення доїльного апарата, випускання корови із станка), які стосуються двох корів, що дояться одна за одною. Цей показник визначається за відношенням:

(2.4.4)

Для дотримання встановленого цим рівнянням ритму доїння, забезпечення безперебійного руху корів у доїльно-молочний блок перед ним обладнують перед доїльний майданчик із розрахунку f₁=1,8-2 м² площі на одну голову групи тварин. При змінно-потоковій системі утримання тварин доїльно молочний блок сполучають з приміщенням для годівлі тварин. При цьому шляхи руху не видоєних та видоєних корів не повинні перетинатися.

Необхідна площа F_м перед доїльного майданчика залежить від кількості корів у групі m_м, що знаходяться на ньому:

, м² . (2.4.5)

Максимальна кількість корів у групі зумовлюється допустимим часом перебування Т_м (за зоотехнічними вимогами - до 20 хв.) їх на перед доїльному майданчику і визначається за відношенням:

. (2.4.6)

Інтенсивність, або щільність, потокової технологічної лінії доїння дає уяву про кількість корів, що одночасно знаходяться в доїльному блоці, і характеризується відношенням циклу (часу t доїння однієї корови) до ритму потоку r_д:

. (2.4.7)

Визначення продуктивності ДУ Q_ДУ по максимальній кількості молока, що може бути видоєно:

, кг/год, (2.4.8)

де т — кількість корів, яка обслуговується доїльною установкою, голів;

G— середньорічний надій на корову, кг;

с — коефіцієнт місячної нерівномірності надходження молока. Характеризується відношенням максимального місячного надою до середньомісячного показника і становить с = 1,1-1,5;

k_р — коефіцієнт нерівномірності разового надою. При трикратному доїнні k_р = 0,55-0,6, при двократному — k_р = 0,82-0,9;

_л— коефіцієнт, що враховує тривалість лактації корів, _л = 0,8-0,82;

Т_ц — тривалість циклу разового доїння, год.

Таблиця 2.16 Технічні характеристики доїльноїустановки

АМД-8А
Поголів'я	200
К-ть доїльних апаратів	12
К-ть майстрів	4
Продуктивність л/год	88-104

Для розрахунку продуктивності обладнання молочного відділення визначаємо загальну продуктивність Q_м встановлених ДУ.

Таблиця 2.17 Розрахунок лінії доїння
Найменування	Позн.	К-ть
Кількість корів на фермі, Мф	голів	200
Доїльна установка в корівнику	AМД-8А
Кількість корів на установку в корівнику, Мду	голів	200
Кількість доїльних установок,nду	шт	2
Кількість операторів nоп	чол	8
Річний удій на 1 корову	л.	4500
Максимальний добовий удій по фермі Gд	л.	1603
Танк для молока	РПО-1,6
Обєм танка	л.	1600
Кількість танків на фермі	шт.	1

Вихідними даними для розрахунку і вибору обладнання технологічної лінії (ПТЛ) первинної обробки молока є поголів^’я корів на фермі (комплексі), їх продуктивність та кратність доїння.

Необхідна пропускна здатність лінії обробки молока визначається за формулою:

, кг/год., (2.4.9)

де – кількість корів на фермі, гол.;

–середньорічний надій на корову, кг.;

–коефіцієнт місячної нерівномірності надходження молока;

–коефіцієнт нерівномірності разового надою (= 0,55 – 0,6 – при трьохкратному доїнні,= 0,82 – 0,9 – при двохкратному доїнні)

–коефіцієнт, що враховує тривалість лактації корів, (= 0,8 – 0,82)

–тривалість разового доїння, год.

Попередній вибір обладнання лінії обробки молока забезпечується уже на стадії обґрунтування технології схеми первинної обробки молока.

Спочатку підбирають обладнання, за допомогою і куди молоко надходить із доїльної установки. Потім комплектують та апарати відповідно до прийнятої технологічної схеми обробки молока. При цьому віддавати перевагу новим зразкам високопродуктивного і перспективного технологічного обладнання .

По пропускній здатності технологічних ліній з використанням значень продуктивності вибраних машин і обладнання , визначається їх кількість за формулою:

, (2.4.10)

де – продуктивність машини або обладнання по каталогу, кг/год.