Іпоточ.

А = -----------

НДмин. Р.

Прихильники теорії мультиплікатора-акселератора вважають, що держава може і повинна обмежувати коливання економічної кон’юнктури, що зможе забезпечити безперервне зростання економіки. Зміни в обсягах національного виробництва залежать від інвестицій, які спричиняють ефект мультиплікатору, а зміни в наступних інвестиціях спричиняють ефект А.

Треба зазначити, що в економіці може спостерігатися така ситуація, коли заплановані інвестиції не зростають, а спроби домогосподарств збільшити S призводять до зменшення обсягу національного виробництва. Таке явище отримало назву парадокс ощадливості.

ЧНП = C + I_n

Чим більше заощадження, тим менші витрати, внаслідок знижуеться ЧНП.

Зростання заощаджень призводить до зменшення обсягу сукупного попиту, що зумовить зменшення цін та інфляції, що на класичному відрізку в умовах повной зайнятости є бажаним для суспільства.

AS

Р

Р₁

Р₂

AD₁

AD₂

ЧНП

В умовах неповної зайнятості і недостатнього попиту зростання пропозиції є небажаним (анти благом), оскільки зумовлюють зменшення обсягів інвестицій та національного виробництва.

Величина, на яку сукупні витрати (С + І) менше рівня ЧНП при повній зайнятості називається рецесійним розривом. А величина, на яку сукупні витрати перевищують рівень ЧНП, називається інфляційним розривом.

N₂

ЧНП = С + І

С+І

200

N

інфляційний

(С + І)₀

рецесійний

N₁

(С + І)₁

Повна зайнятість

200 ЧНП

Інфляційне зростання цін послаблює дію мультиплікатора, до того ж модель мультиплікатора не може пояснити ситуацію, коли зміна сукупного попиту (С + І) зумовлює зміну рівня цін.

5. Рівноважний обсяг виробництва в кейнсіанській моделі.

Для визначення рівноважного рівня витрат використовують два повязаних між собою методи:

1) метод зіставлення сукупних витрат (С + І) та обсягу виробництва (ЧНП).

2) метод «вилучень та ін’єкцій», тобто S = І_n, де І_n – заплановані витрати на чисті інвестиції.

1) Рівноважний рівень виробництва – це такий обсяг виробництва, який забезпечує загальні витрати, достатні для закупівлі даного обсягу продукції. Тобто, чистий національний продукт буде рівноважним, коли ЧНП = C + I_n. Зниження чи збільшення витрат (C + I_n) призводить відповідно до зниження чи зростання чистого національного продукту (ЧНП).

С+І_n

Е

ЧНП= C + I_n.

C + I_n

C

45⁰

ЧНП

2

ЧНП = С + І_n

) Заощадження – це вилучення з потоку витрати-доходи, тому споживання стає менш за ЧНП, відбувається перевиробництво, внаслідок чого зменшуються обсяги виробництва.

Однак, не вся продукція йде на споживання, вона може бути засобами виробництва, тобто інвестиції як ін’єкції витрат до потоку доходи-витрати. Однак інвестиції – це компенсація заощаджень.

C+I_n

S

E

I_n

ЧНП

Якщо S>I_n, то (C + I_n) < ЧНП, тобто ЧНП занадто високий несталий.

Якщо S < I_n, то (C + I_n) > ЧНП, тобто ЧНП нижче рівноважного.

Якщо S = I_n, тоді C + I_n = ЧНП, тобто ЧНП – рівноважний.

Раніше ми виходили з того, що заощаджувачі та інвестори – різні суб’єкти, які мають різні мотивації своєї поведінки, тому обсяг заощаджень і обсяг інвестицій не можуть збігатись. Але і класичні, і кейнсіанські, і неокласичні теорії макроекономічної рівноваги виходять з того, що S = I_n. Для того, щоб вирішити цю суперечність, слід розмежувати заплановані і фактичні інвестиції. Фактичні включають в себе заплановані і незаплановані. Саме незаплановані інвестиції виступають своєрідним вирівнювачем, який приводить у рівноважний стан фактичні S i I_n.

Коли ЧНП нижче рівноважного, тобто заплановані I_n > S, фактичні S = I_n із-за зменшення товарно-матеріальних запасів, які слід «-» із запланованих інвестицій.

Коли ЧНП вище рівноважного, тобто заплановані I_n < S, фактичні S = I_n із-за збільшення товарно-матеріальних запасів, які «+» до запланованих інвестицій.

Рівноважний рівень ЧНП визначається тільки рівністю запланованих заощаджень (S) i чистих інвестицій (I_n).