78. Частки як клас службових слів

Ча́стка —службова частина мови. Частки не мають лексичного значення, не служать засобом вираження синтаксичних відношень, а вживаються для надання слову або реченню певних семантичних або граматичних значень. велика частина часток не має наголосу і виступає як енклітика або проклітика.

В українській мові термін частка з'являється тільки з 1926-ого року. Закріпив його «Український правопис».

За походженням частки поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні). До первинних часток належать ті, які в сучасній українській мові не виявляють ні словотвірних зв'язків, ні формальних співвідношень з іншими частинами мови. Наприклад: не, ні, же, ж, бо, но, ну, он та деякі інші: Он глянь, - у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають (Шевч.).

Більшість у мові становлять вторинні (похідні) частки, тобто ті, що перейшли від інших частин мови: 

• відприслівникового походження: прямо, рівно, точно, просто, приблизно, вже, куди, там, тут.

• відзайменникового походження: воно, це, собі, тобі (Наприклад: Жив собі багатий пан

• віддієслівного походження: знай, дай, давай, мовляв, бач, було

• частки, співвідносні із сполучниками: та, і, й, а, бо (Наприклад: Чогось уже і ти став непривітний (Л.Укр.) та вигуками: о, ой, ну, геть, наприклад: Сонце вже геть було нахилилося до Заходу

77. Поняття про сполучні слова.

Сполучні слова ― це повнозначні слова; вони, на відміну від сполучників, є членами речення. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники і прислівники хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли (Хто думає, той і розум має (Нар. тв.).

Різниця між сполучниками та сполучними словами полягає в тому, що: 1) сполучники не відповідають на питання, а сполучні слова відповідають; 2) підрядне речення зі сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а зі сполучником — не можна (Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко) — Чого не могло статися?); 3) сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово — тільки іншим сполучним словом.

76. Класифікація сполучників за структурою і способом уживання.

За структурою вирізняють сполучники: 1)Прості – (непохідні і похідні)

• непохідні – а, бо і, ні, та , чи;

• похідні - також, якщо, немовби, начеб, нібито, щоб, себто, причому, притому, зате, проте;

2) Складені - тому що, лиш тільки, подібно до того, як, через те, що, а також парні: що-то, чим-тим, не стільки - скільки. 

За способом уживання поділ. На одиничні, повторювані та парні.

• Одиничні сполучники (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки).

• Повторювані сполучники ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка)

• Парні сполучники ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним.