9. Програма психокорекційної роботи із дітьми із раннім дитячим аутизмом (ііі група)

1. Загальні відомості про ранній дитячий аутизм (ІІІ група). Діти III групи з аутичним заміщенням навколишнього світу характеризуються більшою довільністю в протистоянні своїй афективній патології, перш за все страхам. Ці діти мають складніші форми афективного захисту, що виявляються у формуванні патологічних потягів, у виникненні компенсаторних фантазій. Зовнішній малюнок їх поведінки ближчий до психопатоподібного. Характерні: розгорнена мова, вищий рівень когнітивного розвитку. Ці діти менш афективно залежні від матері, не потребують надмірної опіки, їх емоційні зв'язки з близькими слабкі, проявляється низька здібність до співпереживання. Такі діти при активній медико - психолого - педагогічній корекції можуть бути підготовлені до навчання в масовій школі.

2. Цілі психокорекційної роботи: надання психологічної, педагогічної та соціальної допомоги дитині, сприяння її соціальній адаптації та гармонізації розвитку.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- розвиток психомоторики дитини;

- розвиток самостійності та навичок самообслуговування.

- розвиток емоційно-вольової сфери.

4. Форма психокорекційної роботи: індивідуальна, групова.

5. Методики:

а) для розвитку психомоторики дитини:

- вправа «Крутимо гайки». Дитині необхідно накрутити три гайки різного розміру на відповідні болти.

- вправа «Шнурівка». Дитина має простягнути певним чином нитку через отвір у картоні (необхідні картон та шнурок від черевика). Поступово завдання потрібно ускладнювати.

- вправа «З’єднуємо крапочки». Психолог готує для дитини спеціальні картки, де великі букви зображені у вигляді крапочок. Дитині необхідно написати великі букви, з'єднуючи крапки.

- вправа «З'єднати крапки». Суть вправи аналогічній попередній - дитині необхідно з’єднати крапки, щоб утворилися коло, чотирикутник, трикутник тощо.

- вправа «Цікава геометрія». Психолог до помає дитині намалювати прості геометричні форми на кольоровому папері, картоні. Потім вони вирізають ці геометричні фігури.

б) для розвитку самостійності та навичок самообслуговування:

- гра «Іграшки обідають». Психолог допомагає дитині відтворити за допомогою іграшок звичайний обід. Детально програючи накривання на стіл, використання посуду, прибирання зі столу. Всі дії проговорюються. Заохочується активна участь дитини. Якщо у дитини виникне бажання запропонувати свій сюжет для такої гри, необхідно його розіграти.

- гра «Для чого це потрібно?» Психолог демонструє дитині різні предмети із повсякденного вжитку (гребінець, серветку тощо), а вона має розповісти, хто та для чого може використовувати цей предмет.

в) для розвитку емоційно-вольової сфери:

- методика «Спільне малювання». Спільне малювання – це особливий ігровий метод, у ході якого психолог (дорослий) разом з дитиною малює різні предмети, ситуації з життя дитини і його родини, різноманітні сюжети зі світу людей і природи. Таке малювання обов'язково супроводжується емоційним коментарем.

Методика спільного малювання надає такі можливості :

1) виникає ситуація, що спонукає дитину до активних дій. Під час спільного малювання виникає ситуація емоційного і ділового спілкування, що припускає активні дії віддачі і прийняття між партнерами по спілкуванню.

2) ситуація спільного малювання дає нові можливості для знайомства дитини з аутизмом з навколишнім світом.

3) використання методу спільного малювання дає можливість розвивати засоби комунікації.

4) спільне малювання також дає можливості проведення з дитиною терапевтичної роботи. Для цього малюються сюжети з життя дитини, у яких вона випробує різного роду ускладнення – побутові моменти, то, чого дитина боїться і т.д. При цьому сюжети проговорюються, і обов'язково знаходиться вихід з важкої ситуації, що створилася, пропонується позитивний варіант розвитку подій.

Спільне малювання дорослого з дитиною з аутизмом вимагає поетапного розвитку. Недоцільно починати з розгорнутого сюжету. Спочатку необхідно дати дитині час і можливість насолодитися і насититися простим предметним малюнком.

Можна виділити такі етапи спільного малювання:

▪ налагодження емоційного контакту, залучення інтересу до нового виду діяльності;

▪ малювання «на замовлення» дитини;

▪ поступове введення різних варіантів виконання одного малюнка, нових деталей зображення;

▪ залучення дитини до процесу малювання, спонукання до активних дій;

▪ введення сюжету;

▪ подальший розвиток сюжету;

▪ перенесення отриманих знань в інші ситуації.

При правильному підході звичайно вдається викликати в дитини з аутизмом інтерес до спільного малювання. Їй подобається цей вид спільної з дорослим діяльності, всередині нього вона почуває себе комфортно.

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: сприяння та підтримка з боку сім’ї дитини а її найближчого оточення здатне значно посилити ефективність корекційних заходів та пришвидшити процес соціальної адаптації дитини.