Вимоги до посилань

При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, дані з яких наводяться в роботі, а також на наукові дослідження, на матеріалах яких розроблюються проблеми, що вивчаються у роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

В кваліфікаційних роботах необхідно використовувати кінцеві посилання на літературу, які можна здійснювати через зазначення у дужках їх номера у списку літератури та вказування сторінок, на які іде посилання.

Приклад:

Цитата в тексті: “Організація – це сукупність форм, явищ і процесів, які визначають утворення та вдосконалення єдності різноманітних внутрішніх і зовнішніх властивостей та відносин об’єктів матеріального світу, їх стабільне функціонування й еволюцію” [59, 93].

Відповідне подання у списку літератури:

59. Сафаров Г.Ш. Некоторые аспекты и концепции теории организации // Вопросы философии. – 2004. – №4. – С.92-101.

На всі ілюстрації і таблиці кваліфікаційної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” і “рисунок” в тексті пишуть скорочено, наприклад: див. табл. 1.2, див. рис. 2.4.

Вимоги до оформлення списку використаних джерел

Відомості про джерела і літературу, які включені до списку, необхідно давати згідно вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням прізвищ авторів, назв праць, міста і року видання, видавництва і кількості сторінок. Зразки і приклад оформлення бібліографічного опису подано у додатках Е, Ж. Складання списку повинно йти в алфавітному порядку.

Зверніть увагу на такі моменти.

1. При посиланні на книгу в списку використаних джерел вказується загальна кількість сторінок. При посиланні на частину книги чи статтю в збірці вказуються номери сторінок, на яких починається і закінчується стаття.

2. Якщо у літературного джерела один, два або три автори, їх прізвища вказуються перед назвою, якщо чотири – після назви. Якщо у джерела п’ять і більше авторів, після назви вказується тільки три перших прізвища “та ін.”.

3. Якщо прізвища авторів вказуються перед назвою роботи, то ініціали вказуються після них (Іванов І.І. Назва …). Якщо ж спочатку вказується назва джерела, то ініціали передують прізвищу автора (Назва / І.І.Іванов …).

4. Обов’язковим є зазначення не тільки міста видання, а й видавництва.

5. Місце видань, за винятком наступних столиць держав, пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо. Винятки: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград, або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), Р. (Париж).