- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 5.
Записати
дріб у вигляді суми елементарних
раціональних дробів:
.
Розв’язання.
![]()
![]()
![]()
;
;
.
![]()
Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
Якщо дріб неправильний, то виділити цілу частину.
Розкласти знаменник правильного раціонального дробу на лінійні множники та квадратні з дискримінантом меншим нуля.
Замінити раціональний дріб сумою елементарних раціональних з невизначеними коефіцієнтами (використовуючи метод невизначених коефіцієнтів знаходимо невідомі числа)
Обчислюємо інтеграли від раціонального дробу як суму інтегралів.
Приклад 6.
Знайти
інтеграл а)
б)![]()
Розв’язання.
а)
![]()
1)
–правильний
дріб
2)
![]()
3)![]()
![]()

![]()
4)
![]()
б)
![]()
1)

![]()


![]()
![]()
2)
![]()
3)
![]()
![]()
,
,![]()

![]()
4)![]()
![]()
Інтегрування в скінченому вигляді.
Не завжди на відміну від похідної інтеграл від елементарної функції може бути виражений у вигляді елементарних функцій.
Наприклад:
-
через
елементарні функції виразити не можливо.
Метод інтегрування ірраціональних виразів (МІІВ)
Цей метод використовується для обчислення інтегралів виду
І.
,
де
-
дробові раціональні числа, а
-
раціональна функція від аргументів
(іншими словами
-
це ірраціональні функції).Для
розв’язання використовують підстановку
,
-
найменше спільне кратне знаменників
дробів
.
ІІ.
![]()
інтеграл
обчислюють за допомогою підстановки
.
ІІІ.
![]()
Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
Знайти інтеграли
а)
; б)
;
в)
.
Розв’язання.
а) Подамо інтеграл

у
вигляді
![]()
.
Розглянемо останній інтеграл і знайдемо
найменше кратне знаменників дробів
![]()
та
-
є число 6=п.
Використаємо
підстановку
,
тоді
,
,
тому
,
,![]()
Одержимо
=
використаємо ділення кутом, отримаємо
Виділимо
цілу частину дробу, одержимо


Таким чином отримаємо
=
б)
Для інтеграла
використаємо заміну:
,
,
,
,
,
.
Одержимо

в)
Нехай маємо
.
Застосуємо підстановку:
![]()
Знайдемо
х
і
,
до множимо на знаменник
,
згрупувавши і винісши за дужких,
отримаємо
,
звідки
,
тому
.
Тоді виконуючи підстановку, одержимо

Інтегруємо
частинами

![]()
![]()
.
Враховуючи, що перед інтегралом стоїть стала -4, отримаємо відповідь

.
Запишемо додаткові види приклади, які значно полегшать обчислення інтегралів на практиці.
І.

Обчислити
.
ІІ.
.
Обчислити


.
ІІІ.

.
Обчислити
![]()
.
Підінтегральна
функція
після виділення повного квадрата і
заміни
раціоналізується тригонометричними
підстановками; при цьому, залежно від
знака дискримінанту квадратного тричлена
та знака коефіцієнтаа
можливі такі випадки:
I
V.

.
V.
.
VI.
.
Обчислити

Важливу роль в інтегруванні ірраціональних функцій відіграють підстановки ЕЙЛЕРА (названі в честь відомого математика).
Підстановки
Ейлера,
за допомогою яких завжди раціоналізується
вираз виду
,
де
— раціональна функція розрізняються,
в залежності від функції, яка знаходиться
під знаком радикала, натри
основні види.
Перша
підстановка
:
.
Друга
підстановка
:
.
Третя
підстановка
:
або
.
Обчислити інтеграл

Виокремити
алгебраїчну частину з інтеграла
,
де
— многочлен
-го
степеня, можна за формулою:![]()
де
— многочленn-го
степеня,
Коефіцієнти цьогомногочлена
знайдемо за методом невизначених
коефіцієнтів, а продиференціювавши
останню рівність і потім помноживши на
,
дістанемо:![]()
Звідси
методом невизначених коефіцієнтів
знайдемо
.
Обчислити



![]()
