- •1.Історія української державності як навчальна дисципліна, її предмет, мета та завдання.
- •2.Річ Посполита, її економіка, суспільний і державний лад
- •3.Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії та участь в ній українців. Руські ради
- •1.Історія української державності як наукова дисципліна, її об’єкт, предмет і місце в системі наукового знання
- •2 .Берестейська церковна унія 1596 р
- •3.Становище та розвиток українських земель у складі Російської імперії в другій половині хіх ст.. Реформи 1859 – 1881 рр. Та контрреформи 1880-х – 1890-х рр.
- •2. Православні братства та участь козацтва у захисті релігійних прав українців
- •1Еволюція первісного суспільства та зародження цивілізації на теренах України. Трипільська культура
- •2. Українська революція XVII ст.: причини, характер, рушійні сили, хронологічні межі, періодизація, підсумки та наслідки
- •1)Античні поліси Північного Причорномор'я, Боспорське царство, їх суспільний і державний лад.
- •3. Виникнення українських політичних партій в Російській імперії на початку хх ст..
- •1Перші писемні згадки про слов'ян. Походження слов'янських народів.
- •3. Українці та «українське питання» у революції 1905 – 1907 рр. В Російській імперії.
- •1Стародавні слов'яни в період Великого переселення народів. Анти та їх відносини з готами, гунами, аварами.
- •2. Хід Української революції та війни у 1652 – 1653 рр. Кам’янецький договір.
- •3. Українські депутати та українське питання у російській Державній Думі і – іv скликання.
- •1.Східнослов'янські племінні князівства у VI - XI ст.
- •2. Переяславська рада та Березневі статті 1654 р., їх історичне значеня
- •3. Перша світова війна: причини, характер, воєнно-політичні блоки. Плани воюючих сторін щодо України. Участь українців у війні. Втрати України.
- •1. Заснування Києва. Київське князівство полян за Аскольда та Діра.
- •3.Українська революція 1917–1921 рр.: причини, характер, рушійні сили, політичні табори, періодизація, підсумки та наслідки. Громадянська війна та інтервенці
- •1.Теорії утворення держави Київська Русь.
- •2. Утворення та еволюція української козацької державності в умовах Української революції XVII ст.
1.Теорії утворення держави Київська Русь.
Давні традиції має теорія хозарського походження Русі, яка й сьогодні знаходить обґрунтування у працях відомих учених (Омелян Пріцак). Прихильники цієї теорії стверджують, що поляни не мають прямого стосунку до східних слов'ян, бо етнічно пов'язані з хозарами. Найбільш активні верстви Хозарії - купці й воїни - були носіями руської державності. Це їм належить честь заснування столиці Русі - Києва (482 р.). Проте, чи не найбільш відома норманська теорія. Вона також ґрунтувалась на тому, що внутрішні закономірності суспільного розвитку підмінялися зовнішніми випадковостями. Засновники норманізму - німецькі вчені Міллер і Байєр стверджували, що державу на Русі було створено вихідцями зі Скандинавії - норманами. На Русі їх називали варягами.
Теорію великоруської етнічної основи Русі першим сформулював російський учений Михайло Погодін (середина XIX ст.). Згідно з нею, найдавнішими поселенцями Києва і Середнього Подніпров'я були великороси (росіяни), а малороси (українці) прийшли сюди з Галичини, Поділля та Волині тільки після розгрому Русі монголо-татарами. Радянська історіографія утверджувала компромісну "триєдину" теорію. Згідно з цією концепцією, Київська Русь як "колиска трьох братніх народів" була етнічно однорідною державою міфічного "давньоруського народу",
2. Утворення та еволюція української козацької державності в умовах Української революції XVII ст.
Шість років боротьби за Українську державу під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648- 1654 років продемонстрували надзвичайно високий як на той час рівень громадянської зрілості наших предків. Перемоги українського війська над польською шляхтою, постать Богдана Хмельницького як державного діяча, полководця, дипломата, запорозькі козаки і їхня легендарна відвага та умілість у бойових діях викликали захоплення всього світу. У короткий термін і в екстремальних умовах бойових дій створена Богданом Хмельницьким козацька держава мала всі риси державності і характеризувалася високими демократичними принципами самоврядування.
Козацька держава періоду Б. Хмельницького мала всі характерні для будь-якої держави ознаки: політичну владу, територію, політико-адміністративний устрій, право, суд і судочинство, фінансову систему та податки, соціальну структуру населення, власне військо, активну зовнішню політику.
Політична влада на звільнених територіях України та Запорожжя перебувала в руках гетьмана та старшини, обраної козацькою радою. Навіть в умовах війни козацькі ради розв'язували найголовніші питання внутрішньої та зовнішньої політики. Обраний козацьким товариством гетьман виконував законодавчі та виконавчі функції (видавав універсали, накази, розсилав листи). З часом у руках гетьмана зосередилася необмежена влада. Б. Хмельницький вже називав себе "самодержцем руським", посол Венеції говорив про нього як про "справжнього государя", а керівник англійської революції Олівер Кромвель називав його "імператором запорозьких козаків".