2. Опрацювання твору т. Шевченка «Тополя» (с.-Петербург, 1839)

2.1. Вступне слово вчителя. Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Шевченка. Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка». У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини…» Їх об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.

2.2. Виразне читання балади або прослуховування грамзапису (аудіозапису) тексту балади.

2.3. Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

2.4. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

2.5. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

2.6. Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

2.7.Композиція. Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння. Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю. Зав’язка: Полюбила чорноброва Козака дівчина. Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем. Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака. Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.

2.8. Сюжет. Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Дівчина покохала козака. Любилися, зустрічалися, аж доки козака не стало. Молодиця сумує за ним. Мати хоче її видати заміж за стару людину. Дочка не бажає зраджувати тому коханню, яке у неї було. Вона звертається по допомогу до ворожки. Спробувавши зілля бабусі, дівчина стала тополею.

2.9. Особливості твору, його зв’язок з УНТ: 1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння); 2) композиція (вступ, основна частина, закінчення); 3) невелика кількість дійових осіб; 4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки); 5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

2.10. Проблематика: • вірність і зрада; • кохання щире і без почуттів; • батьки і діти.

2.11. Обговорення змісту твору за питаннями: • Яке значення має пейзаж на початку твору? • Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи. • Опишіть зовнішність дівчини. (…чорнобрива… Карі оченята, Біле личко червоніє — …) • Про що вона свідчить? • Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят? • Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її? («Не співає чорнобрива …Білим світом нудить: Без милого батько, мати — Як чужії люди, без милого сонце світить — Як ворог сміється, Без милого скрізь могила… А серденько б’ється») («Сохне вона, як квіточка…») • Чому мати була схвильована за долю дочки? • Що вам відомо про весільний обряд сватання? • Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина? • Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили? • Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат? • З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це зазначено у творі? • Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте. • Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі? Відповідь вмотивуйте. • Які риси характеру притаманні молодиці? Відповідь оформіть письмово у зошиті, застосовуючи прийоми «Доміно», наприклад: вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність…

2.1.2. Художні особливості твору. Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько». Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню…», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»