2.1 Вплив безробіття на суспільство та соціально-економічні наслідки

Безробіття вважають важливим стимулятором активності працюючого населення, але у реальному економічному житті - це велике суспільне лихо. Воно призводить до найтяжчих негативних соціально-економічних наслідків.

Причин незайнятості може бути безліч. Так, у 2009 р., за даними Державного комітету статистики України, вони були такі (рис. 2):

- звільнені з економічних причин (45,5 %);

- звільнені за власним бажанням (27,0 %);

- непрацевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (14,1 %);

- звільнені у зв'язку з закінченням терміну контракту (9,0 %);

- безробітні з інших причин (2,9 %);

- демобілізовані з військової строкової служби (0,8 %);

- звільнені за станом здоров'я, або через оформлення пенсії за віком, інвалідністю (0,7 %).

Наприкінці 2009 р. рівень безробіття в Україні був одним з найнижчих в Європі, а, за даними Держкомстату, загалом по Україні станом на 1 березня 2010 р. цей рівень становив 1,9 % від кількості населення працездатного віку. Проте ці дані враховують лише офіційно зареєстрованих безробітних і з огляду на це - не завжди відповідають дійсності, через що реальний його рівень у країні може бути набагато вищим, адже українці не поспішають ставати на облік у місцеві центри зайнятості, звітність яких є основою для розрахунку офіційних показників безробіття. Не беруть до уваги громадян, які перебувають у неоплачуваних відпусках, а за останніми підрахунками таких у країні понад 3 млн. Ці люди фактично є безробітними, проте офіційна статистика їх не враховує. Це дає підстави стверджувати, що фактичне безробіття перевищує 10 %. Якщо людина звільняється за згодою сторін, то, відповідно до нового законодавства, вона може стати на облік у центр зайнятості тільки на 91-й день з дня звільнення. Підхід Міжнародної організації праці, який застосовується у всьому світі, полягає у тому, що з усієї кількості працездатних віднімають працівників і деякі категорії населення, які працюють за наймом на сімейних підприємствах, тимчасово відсутніх на роботі, а всіх інших вважають безробітними. Отже, точна кількість незайнятих в Україні залишається невідомою через недосконалість системи їх підрахунку. Високий рівень безробіття призводить до соціальної напруги і погіршення рівня життя людей, заподіює економічні, демографічні та соціальні втрати для суспільства. Але загалом його вплив на економічне та соціальне життя суперечливий: крім негативних і важких наслідків, потрібно зазначити і низку позитивних моментів, які слугують умовою зростання виробництва, появи нових підприємств, підвищення дисципліни та ефективності праці зайнятих.

Отже, для вирішення проблеми безробіття і підсилення впливу цих наслідків потрібно розробити та ухвалити антикризову програму заходів подолання негативних явищ в економіці; стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення порядку реєстрації підприємств.

Існує потреба у дослідженні ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей та здійсненні перекваліфікації працівників відповідно до неї, застосуванні нових методів подолання безробіття, покращенні стану виробництва. Важливими заходами є активна державна політика зі сприяння зайнятості - працевлаштування незайнятих на вільні та новостворені робочі місця, професійне навчання та перенавчання, організація громадських, сезонних робіт, надання дотацій роботодавцям.

Потрібно також спрямувати грошово-кредитну політику на підтримку реального сектора економіки, сконцентрувати фінансові ресурси на сприянні діяльності перспективних підприємств, здатних забезпечити гідну працю робітникам. З метою створення сучасних робочих місць потрібно збільшити бюджетні витрати на підтримку інноваційно-інвестиційної діяльності та поступово послабити податковий тиск на бізнес, щоб створити привабливі умови для започаткування і здійснення підприємницької діяльності.