29. Гідроцефалія. Клінічна картина.

Гідроцефалія, або водянка мозку, - захворювання, що характеризується надлишковим накопиченням цереброспінальної рідини у шлуночковій системі головного мозку. (вроджена «цитомегаловірус», набута «перенесені менінгіти, і т д»). Порушення циркуляції ліквору призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску і, так званого гіпертензійно-гідроцефалічного синдрому. Наслідком є зниження зору, виникнення судом, здавлення стовбура головного мозку проявляється окоруховими розладами, слабкістю у верхніх і нижніх кінцівках. Все це може привести до смерті, грубим неврологічним розладам і зниженню інтелектуальних здібностей.

Найбільш характерний симптом гідроцефалії у дітей– випереджаюче зростання окружності голови (гідроцефалічна форма черепа), напружене, випираюче джерельце, закидання голови назад, зміщення очних яблук донизу. Часто виникають косоокість та ністагм.

22. 5-12 Пари черепно-мозкових нервів.

Трійчастий нерв (У пара).

Нерв змішаний, здійснює чутливу та рухову іннервацію.

Ядра трійчастого нерва розташовані у покришці мосту, довгастому мозку. покришці середнього мозку, частково у спинного мозку. З речовини мозку трійчастий нерв виходить у ділянці мосту біля середніх ніжок мозочка у вигляді чутливого та рухового корінців. Чутливі волокна пов’язані з трійчастим вузлом, розташованим на поверхні піраміди скроневої кістки. Від вузла відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньощелепний.

Відвідний нерв (УI) -руховий.

Ядро знаходиться у ділянці мосту, під дном ромбовидної ямки. Аксони клітин, закладених у ядрі, прямують на основу мозку і виходять на межі між мостом і довгастим мозком. Далі нерв через верхню очно-ямкову щілину прямує у очну ямку та іннервує латеральний прямий м’яз очного яблука, який повертає його назовні.

Відвідний нерв, окоруховий та блоковий складають групу нервів, які забезпечують рухомість очних яблук.

Лицевий (проміжно-лицевий) нерв (УІІ пара).

Має три ядра, які розміщені у мосту. Одне з них рухове. Два інших (парасимпатичне та смакове) відносяться до чутливо-парасимпатичної частини лицевого нерву, яку називають проміжним нервом. Обидві частини нерва – рухова та чутливо-парасимпатична – виходить на основі мозку у мостомозочковому трикутнику. Потім нервові пучки через внутрішній слуховий отвір входять у лицевий канал скроневої кістки, в якому на рівні колінця розділяють на лицевий та проміжний нерви.

Присінково-завитковий нерв (УІІІ пара).

Виходить з черепа у вигляді завиткового та присінкового корінців.

Язикоглотковий нерв (ІХ)

Змішаний, має декілька ядер, розташованих у довгастому мозку. Рухове та чутливе ядра є спільним з блукаючим нервом, смакове та слиновидільне – з проміжним. Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір. Язикоглотковий нерв забезпечує чутливу іннервацію слизової оболонки верхньої частини глотки, м’якого піднебіння, задньої третини язика і рухову іннервацію м’язів глотки, беручи участь у ковтанні та артикуляції. Секреторні (парасимпатичні) волокна язикоглоткового нерва закінчуються в привушній залозі. Смакові волокна іннервують задню третину язика.

Блукаючий нерв (Х пара).

Змішаний, має рухове і чутливе ядра, спільні з язикоглотковий нервом, і вегетативне (парасимпатичне) ядро. Блукаючий нерв – найбільш довгий з усіх черепних нервів, оскільки сфера його іннервації поширюється від твердої оболонки головного мозку до сигмовидної ободової кишки. Виходить з порожнини черепа разом з язикоглотковим і додатк. нервами через яремний отвір.

Додатковий нерв (ХІ) пара.

Руховий, складається з двох частин – блукаючої та спинномозкової. Ядро блукаючої частини є продовженням рухового ядра язикоглоткового та блукаючого нервів. Ядро спинномозкової частини додаткового нерва розташовано у задньобокових відділах передніх рогів спинного мозку на рівні У-УІ шийних сегментів.

Під’язичний нерв (ХІІ пара).

Руховий. Його ядро знаходиться у довгастому мозку на дні ромбовидної ямки, у задній її частині. Аксони клітин ядра у вигляді декількох корінців виходять на основу мозку – між оливою і пірамідою. Зливаючись, корінці утворюють стовбур під’язичного нерва, який виходить з черепа через однойменний канал потиличної кістки і розпадається на численні гілки, які іннервують м’язи язика.