- •1.Залишкові явища після перенесених вторинних енцефалітів.
- •2, Симптоми при ураженні білої речовини спинного мозку.
- •3. Тім’яна доля кори мозку, функція, патологія.
- •4.Клінічна сутність дизартрії. Класифікація.
- •5.Зв’язок невропатології із спеціальною педагогікою.
- •6.Клінічна хар-ка псевдобульбарної дизартрії .
- •7.Класифікація інфекційних захворювань нервової системи.
- •10. Методи дослідження нс в умовах допоміжної і спеціальної школи.
- •8.Сутність анамнезу і його значення для педагога-дефектолога.
- •9. Сіра речовина спинного мозку. Функції.
- •11. Х-ка окремих видів розладів рухів (парези, паралічі, гіперкінези, тремор)
- •14. Класифікація найпоширеніших наслідків чмт у дітей за Сухаровою.
- •16. Периферичні і центральні розлади слуху.
- •17. Виникнення та причини дитячого церебрального параліча.
- •18. Будова, функція і патологія заднього мозку
- •20. Будова та фунції довгастого мозку.
- •21. Будова, функція і патологія мозочку
- •29. Гідроцефалія. Клінічна картина.
- •22. 5-12 Пари черепно-мозкових нервів.
- •23. .Класифікація менінгітів, енцефалітів.
- •25. Спинний мозок. Патологія білої речовини спинного мозку.
- •27. Дцп. Класиф. Клінічна картина кожної форми.
- •28. Класифікація Черепно-мозкових травм (чмт)
- •30.Будова і функції проміжного мозку.
- •31 Сегментарна будова спинного мозку та ознаки його ураження.
- •34. Патологія мозочка
- •35. Клінічна храктеристика функції та патологія проміжного мозку.
- •36. Симптоми при ураженні проміжного мозку.Дисфункція гіпофізу у дітей
- •41,(31)
- •42. Клінічна картина і профілактика поліомієліту.
- •43. Класифікація розладів мовлення. Клінічна суть дизартрії.
- •45. Будова середнього мозку і ознаки випадіння при ураженні.
- •46. Лікувально-пелагогічні заходи при епілепсії.
- •50. Рефлекс, рефлекторна дуга, аналізатор, функціональна система.
- •51, Ознаки ураження кінцевого мозку.
- •52. Класифікація енцефалітів.
- •57 Великий епілептичний судомний напад.
- •64.Спинний мозок см. Симтоми випадіння при ураженні сірої речовини.
- •66.Лікувально-педагогічні заходи при епілепсії.
- •67.Клінічна характеристика кліщового енцефаліту. Залишкові явища.
- •68.Анатомія потиличної долі головного мозку, функція.
- •69.Характеристика закритої чмт, залишкові явища наслідків чмт
29. Гідроцефалія. Клінічна картина.
Гідроцефалія, або водянка мозку, - захворювання, що характеризується надлишковим накопиченням цереброспінальної рідини у шлуночковій системі головного мозку. (вроджена «цитомегаловірус», набута «перенесені менінгіти, і т д»). Порушення циркуляції ліквору призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску і, так званого гіпертензійно-гідроцефалічного синдрому. Наслідком є зниження зору, виникнення судом, здавлення стовбура головного мозку проявляється окоруховими розладами, слабкістю у верхніх і нижніх кінцівках. Все це може привести до смерті, грубим неврологічним розладам і зниженню інтелектуальних здібностей.
Найбільш характерний симптом гідроцефалії у дітей– випереджаюче зростання окружності голови (гідроцефалічна форма черепа), напружене, випираюче джерельце, закидання голови назад, зміщення очних яблук донизу. Часто виникають косоокість та ністагм.
22. 5-12 Пари черепно-мозкових нервів.
Трійчастий нерв (У пара).
Нерв змішаний, здійснює чутливу та рухову іннервацію.
Ядра трійчастого нерва розташовані у покришці мосту, довгастому мозку. покришці середнього мозку, частково у спинного мозку. З речовини мозку трійчастий нерв виходить у ділянці мосту біля середніх ніжок мозочка у вигляді чутливого та рухового корінців. Чутливі волокна пов’язані з трійчастим вузлом, розташованим на поверхні піраміди скроневої кістки. Від вузла відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньощелепний.
Відвідний нерв (УI) -руховий.
Ядро знаходиться у ділянці мосту, під дном ромбовидної ямки. Аксони клітин, закладених у ядрі, прямують на основу мозку і виходять на межі між мостом і довгастим мозком. Далі нерв через верхню очно-ямкову щілину прямує у очну ямку та іннервує латеральний прямий м’яз очного яблука, який повертає його назовні.
Відвідний нерв, окоруховий та блоковий складають групу нервів, які забезпечують рухомість очних яблук.
Лицевий (проміжно-лицевий) нерв (УІІ пара).
Має три ядра, які розміщені у мосту. Одне з них рухове. Два інших (парасимпатичне та смакове) відносяться до чутливо-парасимпатичної частини лицевого нерву, яку називають проміжним нервом. Обидві частини нерва – рухова та чутливо-парасимпатична – виходить на основі мозку у мостомозочковому трикутнику. Потім нервові пучки через внутрішній слуховий отвір входять у лицевий канал скроневої кістки, в якому на рівні колінця розділяють на лицевий та проміжний нерви.
Присінково-завитковий нерв (УІІІ пара).
Виходить з черепа у вигляді завиткового та присінкового корінців.
Язикоглотковий нерв (ІХ)
Змішаний, має декілька ядер, розташованих у довгастому мозку. Рухове та чутливе ядра є спільним з блукаючим нервом, смакове та слиновидільне – з проміжним. Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір. Язикоглотковий нерв забезпечує чутливу іннервацію слизової оболонки верхньої частини глотки, м’якого піднебіння, задньої третини язика і рухову іннервацію м’язів глотки, беручи участь у ковтанні та артикуляції. Секреторні (парасимпатичні) волокна язикоглоткового нерва закінчуються в привушній залозі. Смакові волокна іннервують задню третину язика.
Блукаючий нерв (Х пара).
Змішаний, має рухове і чутливе ядра, спільні з язикоглотковий нервом, і вегетативне (парасимпатичне) ядро. Блукаючий нерв – найбільш довгий з усіх черепних нервів, оскільки сфера його іннервації поширюється від твердої оболонки головного мозку до сигмовидної ободової кишки. Виходить з порожнини черепа разом з язикоглотковим і додатк. нервами через яремний отвір.
Додатковий нерв (ХІ) пара.
Руховий, складається з двох частин – блукаючої та спинномозкової. Ядро блукаючої частини є продовженням рухового ядра язикоглоткового та блукаючого нервів. Ядро спинномозкової частини додаткового нерва розташовано у задньобокових відділах передніх рогів спинного мозку на рівні У-УІ шийних сегментів.
Під’язичний нерв (ХІІ пара).
Руховий. Його ядро знаходиться у довгастому мозку на дні ромбовидної ямки, у задній її частині. Аксони клітин ядра у вигляді декількох корінців виходять на основу мозку – між оливою і пірамідою. Зливаючись, корінці утворюють стовбур під’язичного нерва, який виходить з черепа через однойменний канал потиличної кістки і розпадається на численні гілки, які іннервують м’язи язика.
