- •3513 Практикум з мікробіології, вірусології та імунології
- •Частина 1 Загальна бактеріологія та імунологія
- •Передмова
- •Cписок скорочень
- •Правила роботи у бактеріологічній лабораторії. Морфологія бактерій. Світлова мікроскопія з використанням імерсійного об’єктива. Прості методи фарбування препаратів
- •Дeмонстрація
- •1. Бактеріологічний посуд: бактеріологічна петля (рис. 1д), чашка Петрі (рис. 1а), пробірки, градуйовані піпетки, колби
- •2. Предметні та покривні скельця (рис. 1б, в). Скельця з лунками. Спиртівка. Пісочний годинник, олівець “для скла”
- •3. Мікроскоп. Імерсійне масло
- •Правила роботи з імерсійною системою
- •Можливі помилки під час роботи з мікроскопом
- •Догляд за мікроскопом
- •Пояснення до самостійної роботи з теми:
- •Загальна будова навчального світлового мікроскопа
- •2. Будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Фарбування за методом Грама. Мікроскопічний метод діагностики збудників інфекційних захворювань
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Фарбування за методом Грама. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань»
- •Спори та методи їх виявлення
- •Капсула
- •Класифікація бактерій за кількістю і розташуванням джгутиків
- •Методи виявлення джгутиків у бактерій
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми
- •«Особливості ультраструктури спірохет,
- •Рикетсій, хламідій, мікоплазм.
- •Сучасні методи мікроскопічного дослідження»
- •Звивисті форми бактерій
- •Загальна схема будови Treponema pallidum
- •4. Основи асептики та антисептики. Дезінфекція. Стерилізація
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •3. Автоклав
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «основи асептики та антисептики. Дезінфекція. Стерилізація»
- •Види та завдання дезінфекції
- •Практична робота студентів
- •Пояснення до самостійної роботи з теми
- •«Фізіологія бактерій.
- •Перший етап бактеріологіного методу діагностики.
- •Біологічний метод діагностики»
- •Метаболізм
- •Конструктивний (анаболізм) Енергетичний (катаболізм)
- •6. Ріст та розмноження мікроорганізмів.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «ріст та розмноження мікроорганізмів.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «ііі – IV етап виділення чистої культури аеробних бактерій. Ферменти бактерій. Антибіотики»
- •8. Облігатні Анаероби. Виділення чистої культури
- •3. Метод Фортнера
- •4. Ріст Cl. Perfingens на середовищі Вільсон-Блера
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «облігатні Анаероби. Виділення чистої культури облігатних анаеробних бактерій»
- •V етап Врахування та аналіз результатів дослідження. Відповідь
- •9. Бактеріофаги. Генетика бактерій
- •Теоретичні питання
- •Практична робота студентів
- •Демонстрація
- •5 . Дослід із виявлення множинної стійкості мікроорганізмів до антибіотиків
- •2 Мл культури реципієнта (f-)
- •1 Мл бульйонної культури реципієнта
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «бактеріофаги та їх практичне використання. Генетика бактерій»
- •Бактеріофаги та їх практичне використання. Генетика бактерій
- •Перевага методу плр – полімеразної ланцюгової реакції для діагностики інфекційних захворювань
- •10. Нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •3.1. Замалюйте мікроскопічні препарати.
- •3.2. Бакпечатка для вивчення мікрофлори тіла людини
- •3.3. Біологічні препарати (еубіотики): колібактерин, лактобактерин, біфідумбактерин, біфікол.
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію»
- •Дисбактеріоз
- •11. Вчення про інфекцію
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •1. Виявлення гемолітичної властивості бактерій
- •2. Виявлення плазмокоагулазної активності бактерій
- •4. Виявлення лецитовітелазної активності
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію»
- •12. Імунітет. Фактори і механізми вродженого захисту організму
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •2. Фагоцитоз у новонародженої і дорослої людини
- •3. Визначення бактерицидної активності сироватки крові
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «імунітет. Фактори і механізми вродженого захисту організму»
- •Лікувально-профілактичні препарати
- •Особливості імунної системи
- •13. Антигени
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація Діагностичні препарати: Діагностикуми і антигени
- •Алергени для шкірноалергічних проб
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «антигени»
- •Класифікація антигенів
- •Антигени – сторонні макромолекули
- •Інфекційні
- •14. Адаптивна гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни (антитіла). Серологічні реакції флокуляції, нейтралізації
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •1. Імунні сироватки (антитоксичні) та імуноглобуліни
- •2. Титрування антитоксичної сироватки методом флокуляції
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни (антитіла). Серологічні реакції флокуляції, нейтралізації»
- •Набутий (адаптивний) імунітет
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •1. Реакція непрямої гемаглютинації (рнга)
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «серологічні реакції: реакція зв’язування комплементу (рзк), реакції з використанням мічених антитіл та антигенів – іфа, ріф, ріа»
- •16. Адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді»
- •Механізм цитотоксичної дії т-кілера на клітину-мішень
- •17. Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи»
- •18. Протиінфекційний імунітет
- •Теоретичне питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «протиінфекційний імунітет»
- •Антигенспецифічна імунна відповідь
- •Зв’зок типу імунної відповіді з локалізацією інфекційних агентів
- •19. Патологія імунної системи
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «патологія імунної системи»
- •Типи алергічних реакцій
- •20. Специфічна профілактика та терапія інфекційних захворювань. Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Діагностичні препарати
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань. Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати»
- •Список рекомендованої літератури
- •Практикум з мікробіології, вірусології та імунології
- •Частина 1 Загальна бактеріологія та імунологія
(E. coli F-, Pro+, Ura+, His+, Strr).
2 Мл культури реципієнта (f-)


Культура донора (F+)
Внести в 2 мл культури реципієнта 1 мл культури донора
Рисунок 59 – Схема постановки досліду кон’югації
Результат досліду занесіть до протоколу, зробіть висновок.
Дослід трансформації.Трансформація – безпосередня передача генетичного матеріалу (фрагменту ДНК) донора реципієнтній клітині.
Для проведення досліду трансформації стійкості до стрептоміцину взяли:
культуру реципієнта – золотистий стафілокок чутливий до стрептоміцину;
ДНК, яка виділена з культури донора стафілокока стійкий до стрептоміцину;
селективне середовище – МПА зі стрептоміцином.
Методика проведення досліду.
У стерильну пробірку налили 1 мл бульйонної культури реципієнта та 1 мл розчину ДНК донора (1мкг). Суміш поставили в термостат на 40 хвилин при температурі 37 ºС. Потім посіяли петлею на селективне середовище вміст із дослідної пробірки (після трансформації) та для контролю з пробірки з культурою реципієнта. ДНК донора, проникаючи в клітини реципієнта, інтегрується в хромосому і передає ген стійкості до стрептоміцину, рекомбінантам, які дають ріст колоній на МПА зі стрептоміцином. Якщо ж ДНК донора перед додаванням до культури реципієнта обробити дезоксирибонуклеазою, то трансформуючий фактор не передає спадкових властивостей донора. Трансформуються, як правило, окремі властивості, але іноді одночасно декілька ознакузчепленому стані.
1 Мл бульйонної культури реципієнта
1 мл розчину ДНК донора



Інкубація у термостаті 37 oС – 40 хвилин
Контроль
Дослід





Ріст колоній рекомбінантів






Рисунок 60 – Схема постановки досліду трансформації
Результат досліду занесіть до протоколу, зробіть висновок.
Зверніть увагу, що в дослідах кон’югації та трансформації контрольні посіви на селективних середовищах стерильні. На середовищах із антибіотиками спостерігається ріст колоній рекомбінантів. У досліді трансдукції в контрольному посіві видно ріст безбарвних колонійE. coli lac-, а після досліду трансдукції на чашці серед безбарвних колоній є і колонії червоного кольору – це рекомбінантиE. coli lac+.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)
У сучасній лабораторній діагностиці ПЛР займає особливе місце. Метод ПЛР підняв клінічну лабораторну діагностику на принципово іншу висоту – рівень визначення нуклеїнових кислот (ДНК та РНК), що дозволяє провести пряме визначення інфекційного агента або генетичної мутації в будь-якому біотичному або абіотичному середовищі. При цьому способом ПЛР можна виявити (навіть) тільки одну молекулу НК серед мільйонів інших молекул.
Принцип методу ПЛР.
В основу методу ПЛР покладено
унікальну властивість НК (як РНК, так і
ДНК) – здатність до самореплікації, яка
відтворюється штучно in
vitro. При
цьому синтезуються суворо специфічні
фрагменти НК. У зв’язку з цим перед тим,
як проводити ПЛР, необхідно визначити
нуклеотидну послідовність НК, яку
досліджуємо. Після цього синтезуються
два коротких однониткові ДНК-зонди або
праймери, які комплементарні певним
ділянкам НК-мішені. Праймер – найголовніший
елемент у ПЛР, який забезпечує запуск
і специфічність реакції. Таким чином,
тест-система ПЛР, складається з суміші
НК зразка, що досліджується, праймера,
дезоксирибонуклеотидів (набору
нуклеозидмонофосфатів) і термофільної
ДНК-полімерази (ензиму термофільних
бактерій Termus
aquaticus).
Вищезазначену реакційну суміш піддають
повторним циклам нагріванням/охолодження
для денатурації (при нагріванні до
92–98ºС) НК і гібридизації або віджигу
(при охолодженні) праймерів з метою
синтезу (за допомогою ДНК-полімерази)
нових НК.
Рисунок 61 –Термоциклер
Хід ПЛР можна подати як три основних етапи власне ампліфікації: денатурації, віджигу та синтезу (подовження) НК. Сама ПЛР проходить автоматично в програмованому термостаті - термоциклері (ампліфікаторі), який може нагрівати та охолоджувати пробірки з реакційною сумішшю в дуже короткий час. Триступеневий цикл, у результаті якого отримуються точні копії ділянки матричної НК, що визначається, повторюються 30 – 50 разів згідно з заданою програмою термоциклеру.
У першому циклі відбувається перше подвоєння фрагмента НК, обмеженого праймерами, далі реакція набуває каскадного характеру (ланцюгова реакція). Це означає, що кожна з ниток служить матрицею для синтезу (полімеризації) нової ділянки НК, що дозволяє збільшити кількість копій фрагмента НК у геометричній прогресії. Перебіг ПЛР аналогічний природній реплікації НК, але при цьому суворо фіксовано штучно синтезованим праймером.
Продукти ПЛР, або амплікони, що являють собою ділянки синтетичної НК, що обмежена праймерами, на кінцевій стадії ПЛР виділяються методом електрофорезу в гелі.
