Висновки

Оскільки мовлення – найважливіший засіб комунікації, то розвиток зв’язного мовлення являється провідним принципом навчання рідної мови, що передбачається чинною Програмою.

Психологічне підґрунтя навчання молодших школярів зв’язному мовленню з’явилось завдяки працям видатних вчених – психологів та педагогів.

Організацію роботи учнів на уроках розвитку зв’язного мовлення слід здійснювати так, щоб якомога більше задіяти попередній досвід спілкування школярів.

Дані уроки мають позитивний вплив на розвиток дитини в цілому та її комунікативних навичок зокрема.

Завдання вчителя початкових класів сприяти поповненню словникового запасу дітей, вільному володінню словами.

Для успішної реалізації мети уроків розвитку зв’язного мовлення часто необхідна підготовча робота.

У програмі для початкових класів не передбачається написання творів – роздумів чи описів у чистому вигляді. Натомість практикується твір – розповідь з елементами роздуму чи опису.

Для успішної побудови міркування доцільно використовувати не тільки бесіди, а й обговорення, диспути, постановку проблемних питань.

Твір з елементами опису часто ґрунтується на попередньому ознайомленні з готовими текстами та на власних спостереженнях.

Твір – розповідь буде вдалим, якщо дитині є про що розповісти, тобто є власний досвід, набутий на екскурсії, в подорожі, при перегляді телепередачі, прочитанні книжки тощо.

Тренувальні вправи сприяють поповненню словникового запасу та вивченню художніх засобів.

Крім художніх текстів, учням для переказу рекомендуються наукові та публіцистичні.

Для стислого переказу доречно брати наукові тексти, бо у художніх у такому випадку страждає образність.

Під час підготовчої роботи не слід перешкоджати висловленню учнями своїх почуттів, суб’єктивних уявлень та міркувань.

Успішність виконання письмового переказу залежить від правильного алгоритму попередньої роботи та співрозмірної частини колективної та самостійної діяльності учнів.

Творчі перекази – перехідний етап від переказу до твору.

Важливо, щоб написання творів захоплювало учнів, демонструвало їм величезні можливості мови щодо висловлення власних думок і почуттів.

Незалежно від твору, завжди виділяють три етапи підготовки до твору, причому перший і другий можуть виходити за межі уроку.

Як говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський, "про всі предмети дитина повинна говорити як про світ, що її оточує, про світ, у якому вона сама частина живої природи". Тобто дитина повинна бачити, чути, відчувати, торкатися – за цієї умови збільшується світ її вражень, думок, і, як наслідок, збагачується мовлення.

Додаток

Плани - конспекти уроків розвитку зв’язного мовлення

Клас: 2

Тема: «Переказ тексту за запитаннями і опорними словами»

Мета: Удосконалювати уміння вирізняти нову інформацію, точно відповідати на запитання усно і письмово, уточнювати і збагачувати словник дітей. Вчити помічати мовні огріхи.

Розвивати увагу, уяву, вміння звязно висловлювати власні думки.

Виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Хід уроку:

І. Організація класу:

ІІ.Мотивація навчальної діяльності:

-Щоб бути цікавим співрозмовником, треба багато знати і вміти ділитися своїми знаннями.

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку:

-Сьогодні будемо вчитися уважно слухати текст, визначати нову інформацію, відповідати на запитання усно і письмово.

ІV.Підготовча робота:

1. Згрупуй слова. Доведи:

Ведмідь, синиця, заєць, лисиця, зозуля, жайворонок, вовк, їжак.

2. Знайди «зайве» слово:

Горобець, зозуля, голуб.

1. Розглянь малюнок зозулі.

• Якого розміру?

• Чим особливе забарвлення пташки? (рябеньке)

• Чим особливий хвіст?(довгий, з великими білими цятками)

• Що ви знаєте про зозулю?