С е м і н а р 4

Тема: Плюралізм політичних концепцій ХІХ-ХХ ст. Основні ідейно-політичні течії сучасності

План:

1. Політико-ідеологічні доктрини: поняття, типологія, функції у суспільно-політичному житті.

2. Лібералізм і неолібералізм.

3. Консерватизм і неоконсерватизм: поняття, історія і практика.

4. Соціалізм, його історія розвитку і сучасний стан. Ліві та лівоцентристські партії України.

5. Політичний ектремізм.

Основні поняття теми: політична ідеологія, доктрина, конфесійна ідеологія, лібералізм, консерватизм, неолібералізм, неоконсерватизм, марксизм, соціалізм, соціал-демократія, фашизм, анархізм.

Теми рефератів:

1. Суть і функції політичної ідеології.

2. Основні ідеї марксистської концепції політики і політичних відносин.

3. Політика і релігія.

4. Праві та правоцентричні партії України.

Література:

1. Підручники та навчальні посібники:

Політологія / За заг. ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківського. - К., 1998. -С. 65-90.

Політологія /За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К., 1998. - С. 231-263.

Мельник В. А. Политология. - Минск, 1996. - С. 368-475.

Юрій М.Ф. Політологія. - К, 2004. - С. 265-272.

Політологія / За наук. ред. А. Колодій. - К., 2000.

Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). - К., 2002. -С. 71-89.

Завдання для самостійної роботи:

1. Більшість соціалістів-утопістів пропонували свої моделі суспільного устрою. Котра з них здається Вам найбільш привабливою? Чому?

2. Який вплив біхевіоризму на розвиток політичної науки?

3. Складіть порівняльну таблицю „Головні принципи та основні політичні цілі лібералізму та консерватизму".

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Поняття ідеології походить від слова ідея, що з'явилось в Стародавній Греції, поширилось завдяки французькому вченому Дестюї де Трессі. Платон вважав, що ідеї вічні і не залежать від простору і часу.

Ідеологія як сукупність певних ідей склалась дуже давно. Спробуйте прослідкувати еволюцію розвитку ідеології.

Функції ідеології зводяться до оволодіння масовою свідомістю населення. Важливо розібратись з проблемою політичної соціалізації особистості, ролі сім'ї, школи, релігії і церкви, громадських організацій, засобів масової інформації в поширенні ідеології.

Зверніть увагу на основні тенденції розвитку сучасних політологічних концепцій: соціально-політичні ідеї лібералізму і неолібералізму, консерватизму і неоконсерватизму, соціал-реформізму і соціалізму, троцькізму й інше.

Розкрийте зміст національної ідеї та ідеології державотворення в Україні. Спробуйте розглянути це питання в історичному розвитку. Прослідкуйте державотворчі процеси, що відбуваються у відповідності з програмою діючого Президента.

Одне із складних питань цієї теми необхідно розпочати з характеристики критично-утопічного соціалізму К.Сен-Сімона (1760-1825), Ш.Фур'є (1772-1837), Р.Оуена (1771-1858). Далі важливо розвинути думку про внесок, який зробили К.Маркс (1818-1883), Ф.Енгельс (1820-1895), В.Ленін (1870-1924) у політологію. Вивчаючи літературу з даного питання, необхідно звернути увагу на те, що боротьба за владу ними ставилась як наріжний камінь політики, їх теорія соціалізму піддала сумніву право приватної власності, від якого пішла нестерпна соціальна нерівність, пролетаризація мас, позбавлення трудящих засобів виробництва й революційні настрої. Проаналізувавши капіталізм, вони сформулювали матеріалістичне розуміння історії, теорію додаткової вартості та політологічну концепцію диктатури пролетаріату, вказавши також, що капіталізм має перехідне значення в історії, а тому його повинен замінити новий комуністичний лад. У праці "До критики гегелівської філософії права. Вступ" К.Маркс зазначив, що визволення пролетаріату вимагає знищення приватної власності і експлуатації, а здійснити це можливо шляхом революційної боротьби.

У спільній праці "Німецька ідеологія" було зроблено, важливий висновок, що кожен клас, який прагне до панування, має завоювати політичну владу. Для здійснення цієї мети К.Маркс і Ф.Енгельс у "Маніфесті Комуністичної партії" вказали на необхідність пролетаріату мати для завоювання влади свою політичну партію. В цій праці накреслені основні положення стратегії і тактики пролетарської партії. Тут же було проголошено основну ідею пролетарського інтернаціоналізму, конкретизовану в гаслі "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" Переклад "Маніфесту" на українську мову вперше здійснила Л.Українка.

Проблеми революції в той період були надзвичайно актуальними. Маркс і Енгельс висунули ідею про можливість переходу від буржуазної революції до соціалістичної, про гегемонію пролетаріату в революції ("Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 рр."), поняття диктатури пролетаріату ("Лист до Вейдемеєра"). Узагальнивши досвід Паризької Комуни, К.Маркс побачив у Комуні народження нового типу демократії — пролетарської демократії.

Опрацьовуючи праці К.Маркса і Ф.Енгельса, спробуйте зосередити увагу на їх найголовніших політичних ідеях:

1) домінування класової боротьби в історії всіх антагоністичних формацій. Висунення на перший план класової боротьби як рушійної сили.

2) з ідеєю класової боротьби тісно пов'язана ідея про роль пролетаріату в цій боротьбі;

3) зведення суті будь-якої держави до фактичної диктатури того чи іншого класу. Ідея диктатури пролетаріату - центральна ідея марксистської теорії;

4) щоб реалізувати свою ідею, пролетаріат повинен здійснити політичну революцію, а для цього він має утворити особливу, класову партію, після чого він стане самостійною політичною силою;

5) щоб вести за собою пролетаріат, вказували марксисти, політична партія повинна проводити рішучу ідеологічну боротьбу.

Політичні погляди марксизму далі розвинув В.І. Ленін. Він сформулював фактично політичну доктрину марксизму: по-перше, наголосивши, що в центрі політичної доктрини марксизму лежить питання . про класову боротьбу; по-друге, В.І. Ленін тісно пов'язав марксизм з ідеологією; по-третє, В.І. Ленін сформулював концепцію соціалістичної революції, зробивши висновок про можливість перемоги соціалістичної революції в одній країні, розробивши положення про суб'єктивні передумови революції. (Праця "Дитяча хвороба "лівизни" в комунізмі"). Він розробив ідею революційної ситуації ("Крах II Інтернаціоналу"), союзу пролетаріату з селянством, про переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну, далі розробив" марксистську концепцію держави диктатури пролетаріату ("Держава і революція"), висунув ряд ідей щодо ставлення до інших політичних партій, тактики щодо профспілок, розробив політичну стратегію і тактику НЕПу.

В.І. Ленін визначив основні політичні принципи закордонної політики пролетарської держави.

Період 20-3 0-х рр. був часом гострої політичної боротьби за реалізацію політичної доктрини марксизму. Своєрідно, а головне догматично, її реалізував Й.Сталін. Окремі положення з неї перекручено і сфальсифіковано, але її значення, як і роль самого В.І.Леніна, визнається всім світом.