8.Заг.Уявл.ПроКс.Основніпол.Коорд.Теор.

КС-скл.хім.сполуки до яких входять комплексні частинки, що вміщують центральний атом оточений лігандами. ОСН.ПОЛ. 1.у молек. Є ЦЙон-комплексоутворювач. 2.навколо ЦЙ є певна кільк.протилежно заряджених йонів-ліганди. 3.ЦЙ лігандами утв.внутрю координаційну сферу сполуки(комплексний йон) 4. Числ, що показує кільк. Лігандів – координаційне число.5. йони, що розташ на більш далекій відстані від ЦЙ, склад. Завнішню координаційну сферу КС

9. Класиф та номенклат.Кс

Класиф 1.електроліти –основи, -кислоти, -солі, 2.неелетроліти, ЗА ПРИР. Ліганди: -аквакомплекси, -амінокомплекси, -гідрокомплекси. ЗА ЗНАКОМ заряду: -катіонні комплекси, -аніонні, -нейтральні. НОМЕНК. Спочатку назив К.Катіон у називному відмінку, потім простий аніон, якщо сполука не електролітного типу, то її назив одним словом. Називаючи К.Йони вказують ліганди, потім ЦЙ не розділяючи їх. Формули пишут у зворотньому напрямку. До назв лігандів добавляють сполучну голосну О а перед ЛІГ треба ставити префікс для позначення числа ЛІГ.

10.Буд.Власт.Одерж кс

Для пояснення будови та властивостей Кс ВЕРНЕР розробив корд.теорію, в основі якої- положення стереохімії й теорії електролітичної дисоціації. Головним у його теорії, щодо будови є визначення центричної будови коорд.сполук. при насиченні елементом головної та побічної валентності. утв коорд.сфера, що виникло внаслідок розміщення в просторі навколо ЦА інших атомів.

11. Стійкість кс

Кількісною характеристикою стійкості комплексного іона є його константа стійкостіЗалежно від того, якими рівновагами описують процес комплексоутворення, використовують ступінчасті або загальні константи стійкості комплексних сполук.

Фактори, що впливають на стійкість: 1. Природа йона Ме і ліганда, 2. Заряд йона Ме.

3. йонний радіус комплексоутв. 4. Природа середовища.

12. Гідроген.Буд.Атома. Дигідроген

Хім..елем.з атомним номером 1, в 1 та 7 групі періодичнох сист.елем., проста речов. – водень. Входить майже до всіх природних сполук. Будова скл.з 1ядра і 1Е(розміщеного на підрівні першого енергетичного рівня). Водень є відновником, безколірний, без запаху і смаку газ, найлегший з усіх газів. Погано розч.у воді. Водень застосовують для синтезу аміаку, метилового спирту, в процесах гідрогенізації, при зварюванні і різанні металів тощо. Водень — перспективне газоподібне пальне. Дейтерій і тритій знайшли застосування в атомній енергетиці.

13.Сполуки гідрогену

Гідриди- сполуки гідрогену і елем.з меншю електронегатиівністю ніж у гідрогена. Є 3 види гідридів : 1 йоннні гідридив яких домінує іонний тип зв'язку Це білі кристалічні речовини, стійкі в звичайних умовах, які лише при нагріванні розкладаються без плавлення на метал і водень 2.Ме гідридиз домінуванням металічного зв'язку.Ці гідриди в більшості випадків є сполуками змінного складу, і формули, що приводяться нижче, дають лише граничний вміст Гідрогену в них. Гідриди металів цих груп — крихкі тверді речовини сірого або чорного кольорів 3.ковалентні гідридиз вираженим ковалентним зв'язком.Простіші представники цього класу - гази, складніші сполуки є рідинами, зустрічаються також тверді речовини. Чимало гідридів легко загоряються на повітрі, розкладаються водою з виділенням водню.