Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
загальна психологія_іспит.docx
Скачиваний:
1025
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
483 Кб
Скачать
☆

50. Поняття індивідуального стилю діяльності і його зв’язок з темпераментом.

Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку особистості, а й до типологічних особливостей нервової системи, а отже, до темпераменту людини.Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рух-

ливість нервової системи (темпераменту) особистості виявляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль. Там, де потрібна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нервової системи.Неврівноваженість холерика шкодить там, де потрібно виявити витриманість, терплячість. Надто повільний темп рухів, повільне, монотонне мовлення флегматика не сприяє успішності діяльності, де потрібно виявити рухливість, швидкість впливу на інших. Слабкість збудливості та гальмівні дії, що властиві меланхоліку, спричинюють

боязкість, нерішучість, перешкоджає встановленню контактів з іншими. Схильність сангвініка до захоплення новим, до нудьги при одноманітній, хоча й важливій діяльності знижує активність у діяльності, постійно викликає потяг до нового, модного.

Дослідженнями доведено, що на основі однакових властивостей вищої нервової діяльності можна сформувати істотно різні динамічні особливості особистості: у слабкого типу нервової діяльності — силу дій, у неврівноваженого — врівноваженість, у інертного — жвавість, рухливість. Такі зміни настають під впливом змістового боку діяльності. Шляхом вправляння можна досягти певного рівня гальмування, слабкості, інертності чи нестриманості рухів, але утворені в такий

спосіб позитивні дії — сила, врівноваженість, рухливість — не усувають повністю природженої слабкості, неврівноваженості або інертності нервової діяльності. В екстремальних умовах звичне здебільшого втрачає силу, у дію вступають природні особливості типу нервової системи, властивої людині: слабкість, гальмівність, збудливість, які виявляються в розгубленості, ступорному стані, безпорадності, надмірній збудливості, втраті самовладання. Стиль діяльності кожної людини значною мірою залежить від типу вищої нервової діяльності, що входить до структури її темпераменту.

51. Темперамент і здібності.

Люди розрізняються не тільки за спрямованістю, темпераменту, характеру, але і за можливостями досягнення успіхів у праці, тобто за здібностями.

Здібності - це сукупність таких індивідуально-психологічних особливостей людини, які дозволяють йому успішно опановувати і займатися одним або декількома видами діяльності. За своєю внутрішньою структурою здібності містять уважність, спостережливість, властивості пам'яті, уяви, мислення і т.д. Чим краще розвинені ці особливості, тим вище здібності.

Природну основу здібностей складають задатки. Задатками є сприятливі, біологічно обумовлені, вроджені анатомо-фізіологічні особливості будови нервової системи та організму в цілому. Наприклад, властивість слухового аналізатора до розрізнення звуків (музичний слух); зорового апарату до розрізнення кольорів; особливості будови голосових зв'язок (голос співака); хороше кровопостачання мозку, збудливість і рухливість нервових процесів, статуру і т.д.

Задатки можуть передаватися у спадок. Вони полегшують розвиток тих чи інших здібностей в процесі навчання, виховання та практичної діяльності. Так, наприклад, для розвитку інтелектуальних здібностей велике значення мають збудливість і рухливість нервових процесів, швидкість утворення і міцність тимчасових зв'язків, швидкість утворення та переробки динамічних стереотипів та ін

Рухливість нервових процесів у розумовій діяльності може проявитися в дотепності, оригінальності, вмінні схопити явища в різноманітних зв'язках, в активності розуму при зустрічі з різноманітними перешкодами. Краще кровопостачання мозку сприяє гарній і тривалої працездатності, зменшення стомлюваності, відновленню нервової енергії і готовності мозку працювати. Швидкість і міцність утворення тимчасових зв'язків (умовних рефлексів) обумовлює швидкість і міцність засвоєння нових знань і навичок.

Швидкість переробки динамічних стереотипів забезпечує можливість швидко змінювати звичні форми діяльності та поведінки відповідно до нових умов.

На базі задатків формуються здібності. Вони не є вродженими, у спадок не передаються, а розвиваються в процесі життя і діяльності людини. Однак самі задатки не однозначні, тобто з них можуть вийти різні здібності. Все залежить від тих умов, в які потрапляє людина з отриманими задатками, від тієї діяльності, в яку він входить на різних етапах свого життя.

Розвиток здібностей нерозривно пов'язане не тільки з вродженими особливостями вищої нервової системи людей, але і з особливостями першої та другої сигнальних систем. Відомо, що людина відображає дійсність у тісній взаємодії першої сигнальної системи (відчуття, сприйняття і уявлення) і другої сигнальної системи (мислення, уяву і т.д.) Залежно від переважання в роботі кори головного мозку першою або другою сигнальних систем І.П . Павлов виділив три "чисто людських" типу нервової системи: художній, розумовий, середній.

Художній тип нервової системи характеризується переважанням в даної людини першої сигнальної системи і відрізняється яскравістю безпосередніх вражень, образністю сприйняття і пам'яті, жвавістю й багатством уяви. Розумовий тип, навпаки, відрізняється відносним переважанням другої сигнальної системи і характеризується переважним значенням у діяльності людини процесів мислення, - 30 - тобто він схильний до аналізу і систематизації, більш абстрактного і узагальненому сприйняття дійсності, при недостатній яскравості і жвавості сприйнять окремих фактів, явищ і подій. Середній тип нервової системи характеризується врівноваженістю першої та другої сигнальних систем. До нього належить більшість людей.

Слід враховувати, що відносна перевага тієї чи іншої сигнальної системи не зумовлює розвиток здібностей і не обмежує можливостей людини у виборі професії. Не можна сказати, що представники "художнього типу" обов'язково стануть діячами мистецтва, а представники "розумового типу" - вченими, теоретиками. При будь-якому типі нервової діяльності можливе всебічний розвиток здібностей, тому що в ході життя і діяльності психологічні особливості безперервно розвиваються і змінюються.

Це говорить лише про те, що здібності не можуть бути однакові у людей, вони так само неповторні, своєрідні, як і умови їх діяльності, що природні задатки багатозначні, що на їх основі можуть розвиватися різні здібності.

Таким чином, в здібностях нерозривно переплітаються природне (задатки) і придбане людиною в процесі діяльності (соціальне). Провідну роль відіграє соціальний фактор. Тому є всі підстави стверджувати, що здібності за своєю природою соціальні, тобто залежать від суспільних умов.

Здібності, будучи індивідуально-психологічним властивістю людини, нерозривно пов'язані, перебувають у діалектичній єдності з іншими властивостями і якостями особистості - спрямованістю, характером, темпераментом, почуттями, волею, майстерністю та ін Вирішальний вплив на розвиток здібностей надають спрямованість особистості та характеру, виражають загальне ставлення людини до життя і праці. Позитивне ставлення до діяльності породжує необхідну активність в ній, що є найважливішою умовою не тільки виявлення, а й розвитку здібностей. Людина, позбавлена ??високих цілей в житті, що живе дріб'язковими турботами і порожніми розвагами, не може знайти в собі покликання і сил, проявити активність і енергію, необхідні для розвитку її здібностей.

Позитивний вплив на розвиток здібностей надають схильність людини, тобто постійне прагнення займатися певною діяльністю. Маючи велику спонукальною силою, схильність викликає активність людини в діяльності, в ході якої тільки й відбувається розвиток здібностей. Обдаровані люди завжди були пристрасно захоплені своєю справою.

У такій же взаємної залежності знаходяться інтереси та здібності. Людина, що має інтерес до певної діяльності, найчастіше виявляє і відповідні здібності, точно так само, як інтерес виникає у людей зазвичай до того, що легше дається в силу наявних здібностей. Інтерес тому можна вважати індикатором наявності або відсутності у людини здатності до даної справи. Інтерес сприяє прояву та розвитку здібностей людини тому, що він стимулює напружене навчання, тренування, повторення, тобто забезпечує глибоке оволодіння справою.

Здібності залежать також від волі. Воля - передумова того, що людина буде наполегливо працювати, удосконалюватися і таким чином проявляти і розвивати здібності. У нерозривній єдності, взаємозалежності знаходяться здібності і майстерність людини як сукупність його професійних знань, навичок і вмінь. Однак, здібності не зводяться до майстерності. Вони - не просто високий рівень знань, навичок і вмінь. Сам факт успішного оволодіння ними ще не говорить про ступінь розвитку здібностей. Одна людина може швидше, з меншою витратою сил, міцніше опановувати знаннями, навичками і вміннями, ніж інший, хоча показники у навчанні вище у другого. У першого людину більш розвинені здібності, ніж у другого, але він не виявляє належної наполегливості у навчанні. Інакше кажучи, здібності - це можливість, а рівень майстерності - дійсність. Здібності виявляються не в знаннях, навичках і вміннях, як таких, а в тому, наскільки швидко, глибоко, легко і міцно здійснюється процес оволодіння ними. У свою чергу, вдосконалення майстерності плідно впливає на розвиток на розвиток здібностей.

Таким чином, здібності - не відокремлений психологічна властивість людини. Вони найтіснішим чином пов'язані з усім психічним складом особистості. І чим багатша психологічний світ людини, тим вище можуть розвинені його здібності.

У загальній психології розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні здібності - це сприятливі можливості розвитку особливостей психіки людини, які однаково важливі для багатьох видів діяльності: розвинений розум і пам'ять, працездатність і спостережливість, винахідливість і кмітливість і ін

Спеціальні (професійні) здібності - це можливості до розвитку окремих психічних процесів або вузьких властивостей особистості для якогось конкретного роду діяльності: гострота зору, швидкість реакції, тонкий слух, висока цветочувствітельность, нюх і ін

За рівнем розвитку розрізняють здібності репродуктивні і творчі. Репродуктивні здібності характеризуються високим умінням людини засвоювати знання, опановувати діяльністю і здійснювати її за певним зразком. Творчі здібності забезпечують можливість відкрити нове, оригінальне.

У рівні розвитку творчих здібностей виділяють обдарованість, талант і геніальність. Обдарованість - наявність видатних здібностей до якогось одного або кількох видів діяльності, що розвилися на основі задатків. Це сприятливе поєднання загальних і спеціальних здібностей. У військовій діяльності можуть бути обдаровані льотчики, танкісти, ракетники та інші.

Талант - висока обдарованість, що поєднується з великою працьовитістю. Талановитість проявляється у відкритті нового, досягнення великих результатів в якійсь діяльності, що отримала суспільне визнання. Так, наприклад, можна говорити про полководницькому талант О. Суворова, М. Кутузова, Г. Жукова, А. Василевського, К. Рокоссовського і ін

Геніальність - виключно високий рівень обдарованості людини, що виражається в оригінальних, нових наукових відкриттях, що мають велике суспільне значення. Геній створює нову епоху в своїй галузі. Так, наприклад, у природничих науках геніальними були І. Ньютон, Ч. Дарвін, І.П. Павлов, А. Енштейн; в історії мови і літератури - В. Шекспір, В. Гете, А.С. Пушкін, Л.М. Толстой; у розвитку музики - В. Моцарт, Л. Бетховен, П.І. Чайковський.

У своїй сукупності загальні та спеціальні здібності являють собою професійну придатність людини, від якої залежить не тільки його успішне навчання, але й показники професійної діяльності. Дуже низький рівень здібностей може послужити підставою висновку про непридатність людини до даної професії. Тому визначення здібностей призовників (абітурієнтів) - одна з важливих завдань професійного відбору молоді в навчальні підрозділи (закладу). Як показують дослідження, проведене відбір підвищує успішність у середньому на 0,5 бала. При цьому різко скорочується відсів учнів і знижуються загальні витрати на їх підготовку (приблизно на 20-30%).

Важливо не тільки визначати здібності, а й постійно їх розвивати в учнів. Перш за все слід приділити увагу вдосконаленню тих психічних пізнавальних процесів (пам'ять, уяву, увагу і т.д.), які необхідні для даної спеціальності і які складають внутрішню структуру здібностей.

Важливе значення має виховання працьовитість і наполегливості в досягненні мети, почуття високої відповідальності за навчання, стійкої професійної спрямованості особистості. Навіть талановиті люди, щоб розвинути свої природні задатки й дарування, повинні багато і наполегливо працювати. Досвід показує, що активне, відповідальне ставлення до справи, прагнення подолати труднощі, відповідальне ставлення до справи, прагнення подолати труднощі, успішно оволодіти своєю професією стимулюють розумові, фізичні, технічні та інші здібності учнів.

Велику роль у розвитку здібностей у учнів відіграє навчальний процес, методику навчання. Завдання офіцерів не просто озброїти воїнів певною сумою знань, навичок та вмінь, але й навчити їх вчитися, самостійно здобувати знання, розвивати в них відповідні здібності. Це досягається тоді, коли на заняттях навчальний матеріал викладається НЕ оповідно, не в інформаційно-що повідомляє стилі, а проблемно, з використанням методів дослідження, з спонуканням учнів чітко і ясно мислити, свідомо опановувати знаннями, глибоко осмислювати їх. Слід вчити учнів мистецтву слухання лекцій. Надзвичайно важливе значення має також формування у них навичок самостійної роботи над літературою.

Творча обстановка на заняттях, проблемний виклад навчального матеріалу - необхідна умова розвитку і зміцнення в учнів інтересу до навчального предмета, а через нього - до обраної спеціальності. Стійкий інтерес, у свою чергу, переростає в схильність до професійної діяльності, в ході якої розвиваються і відповідні здібності. Досвід і спеціальні дослідження показують, що неможливо розвинути здібності до конкретного виду діяльності, якщо у людини немає до нього інтересу.

Таким чином, здібності розкривають можливості людини з оволодіння однією або кількома видами діяльності, є важливою психологічною передумовою досягнення високих результатів.