- •Охорона праці в галузі
- •Розділ 2. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •1.1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні
- •1.1.2. Завдання та структура охорони праці
- •1.1.3. Промислова безпека як галузь виробничих і суспільних взаємовідносин
- •1.2. Нормативно-правова база охорони праці у галузі
- •1.2.1. Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •1.2.2. Нормативно-правові акти підприємств з охорони праці
- •1.3. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці
- •2.1. Загальна структура управління охороною праці
- •2.2. Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •2.3. Мета, завдання та структура системи управління охороною праці на підприємстві
- •2.4. Функції управління охороною праці
- •2.5. Документи і рекомендації щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні
- •2.6. Нормативно-правова база для організації системи управління охороною праці на підприємстві
- •2.7. Використання в системах управління охороною праці багатофункціональних інтегрованих систем комплексної безпеки
- •2.8. Алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві
- •3.1. Економічні аспекти охорони праці
- •3.1.1. Економічні методи управління охороною праці
- •3.1.2. Економічне стимулювання охорони праці
- •3.1.3. Оцінка витрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності
- •3.1.4. Фінансування охорони праці
- •3.2. Аналіз умов праці
- •3.3. Розслідування та облік професійних захворювань
- •4.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •4.2. Аналіз виробничого травматизму
- •4.3. Розслідування та облік аварій
- •4.4. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •5.1. Оздоровлення повітря робочої зони
- •5.1.1 Основні напрями поліпшення стану повітря виробничої зони
- •5.1.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •5.2. Освітлення виробничих приміщень
- •5.2.1. Джерела штучного світла та освітлювальна арматура
- •5.2.2. Розрахунок штучного освітлення
- •5.3. Захист від випромінювань
- •6.1. Заходи та засоби захисту від шуму
- •6.2. Захист від ультра- та інфразвуку
- •6.3. Методи та засоби захисту від вібрацій на робочих місцях
- •7.1 Загальні вимоги виробничої безпеки
- •7.2. Безпека експлуатації електроустановок
- •7.2.1.Загальна характеристика електроустановок
- •7.2.2. Характеристика нормативних документів щодо елекробезпеки
- •7.2.3. Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
- •7.2.4. Міри захисту від прямого дотику в нормальному режимі роботи електроустановок
- •7.2.5. Електрична ізоляція в електроустановках
- •7.2.6. Огорожі та оболонки в електроустановках
- •7.2.7. Бар’єри в еу
- •7.2.8. Розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності
- •7.2.9. Блоківки безпеки в еу
- •7.2.10. Орієнтація в еу.
- •8.1. Заходи захисту у разі непрямого дотику в електроустановках
- •8.3. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень і будівель
- •8.4. Технічна естетика виробничих приміщень
- •8.5. Організація праці на робочому місці. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку
- •9.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •9.2. Система попередження вибухів і пожеж
- •9.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •9.4. Система організаційно-технічних заходів
2.1. Загальна структура управління охороною праці
Управління охороною праці (УОП) умовно має три основних центри, які саме і здійснюють комплексне управління охороною праці (рис. 2.1), це:
держава (Кабінет Міністрів України; галузеві Міністерства; державні наглядові органи; органи виконавчої влади та самоврядування);
роботодавці ( власники підприємств чи уповноважені ними особи; керівники структурних підрозділів та служби охорони праці підприємств);
працівники (трудові колектив підприємств; профспілки; уповноважені трудових колективів; комісії з охорони праці підприємств).
Комплексне управління охороною праці як із боку держави, так і з боку роботодавців і працівників у найбільш оптимальній формі відібражено у ФССНВ (недержавна організація з однаковим представництвом усіх трьох вищезгаданих сторін в органах управління). Саме з цієї причини ФССНВ є однією з найбільш ефективних складових УОП.
В усіх трьох вищезгаданих центрах (держава, роботодавці та працівники) управління охороною праці може здійснюватися на декількох рівнях, а саме: загальнодержавному (національному) рівні; регіональному рівні; галузевому рівні; виробничому рівні ( рівень підприємства).
На загальнодержавному рівні управління охороною праці здійснює:
Кабінет Міністрів України;
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (до 09.12.2010 р.- Держгірпромнагляд, функції якого Указом Президента України від 09.12.2010 покладено на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки України);
Генеральна Прокуратура;
ФССНВ;
Спілка промисловців та підприємців України;
Центральні всеукраїнські органи об’єднань профспілок тощо.


Рис 2.1. Комплексне управління охороною праці
На регіональному рівні:
Рада міністрів Автономної республіки Крим;
місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
територіальні підрозділи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
регіональні органи об’єднань профспілок;
регіональні органи об’єднань роботодавців (промисловців і підприємців) тощо.
На галузевому рівні:
галузеві міністерства: Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Міністерство соціальної політики, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій (МНС), Міністерство аграрної політики та продовольства України, України Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,та інші міністерства;
Державна архітектурно-будівельна інспекція України;
Центральні органи об’єднань профспілок у галузі;
Центральні органи об’єднань роботодавців (промисловців і підприємців) у галузі;
Центральні органи виконавчої влади тощо.
На виробничому рівні:
роботодавець чи уповноважена ним особа;
служба охорони праці підприємства;
керівники відповідних структурних підрозділів і служб підприємства тощо.
