- •1. Статика абсолютно твердого тіла
- •1.1. Основні визначення, поняття і аксіоми статики. Предмет статики
- •1.2. Класифікація систем сил
- •1.3. Аксіоми статики
- •Модуль рівнодійної
- •1.4. Проекція сили на вісь, площину
- •1.5. Розклад сили на координатні складові
- •2. В'язі та їх реакції
- •3.1. Приведення до рівнодійної. Правило многокутника сил
- •3. Система збіжНихСил
- •3.2. Умови рівноваги системи збіжних сил
- •3.3. Теорема про три непаралельні сили
- •4. Момент сили відносно точки та осі. Складання паралельних сил. Пара сил, теореми про пари
- •4.1. Момент сили відносно точки
- •4.2. Момент сили відносно осі
- •4.3. Алгебраїчний момент сили відносно точки
- •4.4. Складання паралельних сил
- •4.4.1. Складання двох сил, напрямлених в один бік
- •4.4.2. Складання двох сил, напрямлених в різні боки
- •4.5. Пара сил. Момент пари. Теореми про пари сил
- •4.5.1. Визначення пари сил
- •4.5.2. Умови рівноваги системи пар сил
- •5. Довільна система сил у просторі й площині. Приведення до заданого центра (теорема пуансо)
- •5.1. Лема про паралельне перенесення сили
- •5.2. Приведення довільної системи сил у просторі до заданого центра. Теорема Пуансо (Основна теорема статики)
- •5.3. Властивості головного вектора, головного момента і результуючої приєднаної пари системи сил. Статичні інваріанти
- •5.4. Окремі випадки приведення просторової системи сил
- •5.5. Довільна система сил у площині
- •5.6. Теорема Варіньона про момент рівнодійної
- •5.7. Приклади розв’язання задач приведення
- •6. Умови рівноваги системи сил. Окремі випадки рівноваги
- •6.1. Рівновага довільної системи сил у просторі
- •6.2. Окремі випадки рівноваги системи сил
- •6.2.1. Рівновага довільної системи паралельних сил у просторі
- •6.2.2. Умови рівноваги довільної плоскої системи сил
- •6.3. Приклади розв’язання задач рівноваги
- •6.4. Методика розв’язання задач на рівновагу системи тіл
- •7. Тертя ковзання, кочення
- •7.1. Сили тертя ковзання. Закон Амонтона-Кулона
- •7.2. Кут тертя. Конус тертя
- •7.3. Тертя кочення. Коефіцієнт тертя кочення
- •7.4. Приклади розв’язання задач рівноваги з урахуванням сил тертя
- •Розв’язання
- •8. Розрахунок плоскої ферми
- •8.1. Основні визначення і припущення
- •8.2. Порядок розрахунку простої ферми
- •9. Центр паралельних сил і центр ваги
- •9.1. Центр паралельних сил
- •9.2. Центр ваги твердого тіла
- •9.2.1. Центр ваги однорідного твердого тіла
- •9.2.2. Центр ваги однорідної пластини
- •9 Lk.2.3. Центр ваги однорідного стержня
- •9.3. Способи визначення координат центра ваги
- •2. Спосіб розбиття.
- •9.4. Центри ваги простіших фігур
- •9.5. Стійкість твердого тіла при його перекиданні
- •ЗаПитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Кінематика
- •§ 1. Швидкість точки
- •Контрольні запитання
- •§2. Прискорення точки
- •Контрольні запитання
- •§3. Поступальний рух твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§4. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Плоский рух твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§6. Швидкість та прискорення точки в складному русі
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Задачі динаміки
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Відносний рух точки. Сили інерції
- •Контрольні запитання
- •§3. Невільний рух точки
- •§ 4. Теорема про рух центру мас механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Теорема про зміну та збереження імпульсу механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 6.. Теорема про зміну та збереження моменту імпульсу механічної системи
- •Моменти інерції однорідних тіл
- •Контрольні запитання
- •§ 7. Теорема про зміну кінетичної енергії механічної системи
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Рух судна в області дії течії
- •§ 2. Задача розходження суден
- •Розглядаємо абсолютний рух суден
- •§ 3. Динаміка прямолінійного руху судна
- •§ 4. Диференціальні рівняння рухів твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •§ 5. Остійність судна
- •§ 6. Бортові та кільові коливання судна, як коливання фізичного маятника
- •Контрольні запитання
- •§ 7. Гіроскоп та гіроскопічні сили
- •Прецесія гіроскопа
- •Гіроскопічні сили
- •Контрольні запитання
- •Список використаної літератури Основна
- •Додаткова
4.4.2. Складання двох сил, напрямлених в різні боки
Зобразимо
прикладені до тіла у точках А,
В
сили
і
,
причому нехай за величиною
(рис. 4.7). Візьмемо на продовженні відрізкаВА
точку С
і прикладемо в ній двійку сил
і
,
які паралельні силам
і
.
При цьому модулі сил і положення точкиС
оберемо так, щоб виконувались рівності:
(4.6)
отже,
складаючи сили
і
,
знайдемо, що їх рівнодійна
,
тобто дорівнює за величиною силі
,
протилежно їй направлена і прикладена
в точціА.
Сили
і
,
як зрівноважені, можна відкинути
(закреслено на рис. 4.7). У
результаті задані сили
і
будуть замінені однією силою
,
яка і є їх рівнодійною. Модуль цієї
рівнодійної та точка її прикладанняС
визначається формулами (4.6).
|
R F1 Рис. 4.7 |
Таким чином, рівнодійна двох напрямлених в різні боки паралельних сил дорівнює за величиною різниці модулей заданих сил, їм паралельна і направлена в бік більшої з сил; лінія дії рівнодійної проходить поза відрізком, який з’єднує точки прикладання складових сил, на відстані, обернено пропорційній силам. |
Коли на тіло діють декілька паралельних сил, то їх рівнодійну можна знайти послідовно, використовуючи правила складання двох паралельних сил.
У випадку розподілених сил діють
наступним способом. Силу ваги тіла
показують у вигляді рівнодійної, яка
має початок у центрі Сваги і
спрямована завжди вертикально донизу
(рис. 4.8,а). Якщо сили розподілені за
довжиною, то діють так: у випадку
прямокутної епюри (рис. 4.8,б) сили замінюють
рівнодійною
(l– довжина відрізкаАВприкладання сил), яка прикладена
у середині відрізкаАВ; при лінійному
законі розподілу сили (рис.
4.8,в) рівнодійна
прикладена у точці з координатою
;
при довільному законі (рис. 4.8,г) –
величину рівнодійної сили визначають
формулою
,
а координату її прикладання -
.
Однак завжди лінія дії рівнодійної
проходить через центр ваги площи епюри
розподілених сил (наприклад, у випадку
лінійного закону розподілу сил (рис.
4.8,в) вона проходить через точку перетину
медіан трикутника).
|
С ...
а |
б |
|
q1
в |
xc
г |
Рис. 4.8
4.5. Пара сил. Момент пари. Теореми про пари сил
4.5.1. Визначення пари сил
Парою
силназивається система двох,
розташованих в одній площині паралельних
сил
,
які рівні за величиною і протилежно
направлені.
Площина S, яка проходить через лінії дії сил пари (рис. 4.8), називається площиною дії пари.
|
Дія пари сил на тіло призводить до його обертання навколо осі, яка перпендикулярна до площини дії пари сил. Момент
пари сил ( |
А Рис. 4.8 |
що
вектор
(
)
моменту пари сил напрямлений перпендикулярно
до площиниS
дії пари сил у той бік, звідки обертання
пари відбувається проти ходу стрілки
годинника.
Відповідно до механічної схеми на рис. 4.8 отримаємо наступні властивості моменту пари сил:
-
за величиною момент пари сил дорівнюватиме
модулю вектора
(
):
(
)
.
Звичайно
при побудові схеми на рис. 4.8 приймають
кут
,
тоді матимемо
.
У цьому випадкуh
визначають плечем
пари сил
(найкоротший відрізок між лініями дії
сил, що складають пару);
-
пара сил не має рівнодійної, тому
що при
виконується рівність
;
при цьому властивості сумісної механічної
(обертальної) дії сил пари на тіло
зберігаються і проявляються у вигляді
моменту
пари, рівному сумі моментів
заданих сил відносно будь-якої точкиО
тіла.
Нехай, наприклад, точка О
на рис. 4.8 – довільна точка простору, а
радіуси-вектори точок прикладання сил
і
пари. З визначення моменту сили відносно
точки маємо
![]()
або
. (4.7)
З
виразу (4.7) виходить, що момент прикладеної
до тіла пари сил (
)
дорівнює сумі моментів цих сил відносно
точкиО
і не залежить від її положення у просторі.
Інші властивості пари сил визначаються наступними теоремами.
Теорема про еквівалентність пар. Не змінюючи дії на тіло, пару сил можна замінити іншою парою, яка лежить в цій самій площині і має такий самий момент за величиною і напрямом.
Доведення.
Нехай на тіло діє пара сил
з плечем d1
(рис.
4.9).
Проведемо у площині дії пари сил через
довільні точки
D
і
С
дві
паралельні
прямі до перетину їх з лініями дій сил
пари в точках
А
і
В.
Відстані між прямими АС
і BD
позначимо як d2.
Розкладемо сили
і
за напрямамиAB,
|
BD
i
AC.
За
побудовою очевидно, що
|
Рис. 4.9 |
може бути розташована у площині її дії де завгодно.
Покажемо,
що моменти нової і заданої пар сил
i
рівні. За побудовою сила
,
а сила
проходить через точку А,
тому буде виконуватись:
тобто
(4.8)
З рівностей (4.8) випливають такі додаткові властивості пар сил:
- задану пару сил, не змінюючи її дії на тіло, можна переносити як завгодно у площині її дії;
- у заданої пари сил можна змінювати сили і довжину плеча, щоб залишався незмінним її момент;
- дві пари, що лежать в одній площині і мають однакові моменти, є еквівалентними;
- момент пари сил є вільним вектором: його можна переносити паралельно самому собі в будь-яку точку тіла.
Теорема про перенесення пари в паралельну площину. Дія пари сил на тіло не порушиться, якщо її перенести із заданої площини у довільну іншу площину, яка паралельна заданій.
|
S1 S2 С Рис. 4.10 |
Доведення.
Розглянемо
пару сил
За
побудовою фігура
ABЕД
є
паралелограмом.
Далі додамо пара-лельні сили
|
де
прикладена в точці С
– середині відрізка AE.
Аналогічно сили
і
зводяться до рівнодійної
,
прикладеної в середині відрізка
ВD
,
тобто в точці
С. За
побудовою і визначенням рівнодійні
сили
і
будуть рівними і протилежно направленими,
тому їх можна відкинути. У результаті
задана пара сил
перетворюється в пару сил
,
яка
розміщена у площині
.
З доведеної теореми випливає, що дві пари, які лежать в одній площині або в паралельних площинах і мають однакові моменти, еквівалентні.
Теорема про додавання пар сил. Довільну систему двох пар сил можна замінити рівнодійною парою. Момент рівнодійної пари дорівнює векторній сумі моментів початкових пар.
Д
оведення.
Розглянемо пари сил з моментами
і
,
які лежать у довільних площинах
і
,
що перетинаються (рис. 4.11). Визначимо на
лінії перетину цих площин відрізокАВ
=d
і
позначимо його вектором
.
|
Визначимо
пару сил з моментом
|
Рис. 4.11 |
які
за визначенням складуть пару сил
.
Момент рівнодійної пари
,
оскільки
,
визначатиметься як
(4.9)
Якщо
на тіло діє п
пар сил з моментами
,
то,
застосовуючи послідовно формулу
(4.9),
одержимо (рис. 4.12), що задана система пар
сил зводиться до результуючої пари з
моментом
(4.10)
Тут
результуючу пару
визначають (див. силовий многокутник у
розділі 3) замикаючою стороною многокутника
векторів
.
Якщо
пари сил лежать в одній площині,
то вектори їх моментів будуть паралельні.
Тому момент результуючої пари
дорівнює алгебраїчній сумі складових
моментів:
|
Рис. 4.12 |
Момент
результуючої пари сил
|
Величину
(модуль вектора
)
результуючої пари визначають як
![]()


При
побудові вектора
у просторі, тобто при визначенні площини
дії результуючої пари сил звичайно
використовують його напрямні косинуси:
,
,
.



Q

F2


B
A C

R

























