- •Тема 1 Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •Тема 2 Риторика і мистецтво презентації
- •Архітектоніка (будова) виступу
- •Алгоритм самоаналізу виступу
- •Тема 3 Форми колективного обговорення професійних проблем
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •1.2. Підготовка доповіді і проекту рішення
- •1.1. Планування
- •1.3. Підготовка документів і приміщення
- •1.4. Підготовка учасників до наради
- •2.1. Відкриття наради
- •2.2. Виголошення доповіді
- •2.3. Відповіді на запитання
- •Форми організації дискусії
- •Документація з кадрово-контрактових питань:
- •Рекомендаційний лист, особовий листок з обліку кадрів,
- •Наказ, трудова книжка, трудовий договір, контракт, трудова угода
- •Тема 5 Довідково-інформаційні документи: Прес-реліз, звіт, рапорт
- •Тема 6 Українська термінологія у професійному спілкуванні
- •Основні ознаки терміна
- •Тема 7 Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Тема 8 Переклад і редагування наукових текстів
- •Тема 9 Культура усного фахового спілкування
- •1. Ретельна підготовка.
- •2. Пам'ятайте, до чого Ви прагнете.
- •4. Не підозрюйте співбесідника в ненадійності.
- •9. Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.
- •10.Підсумуйте результати бесіди.
- •9 Найбільш підступних запитань:
- •Питання на модуль (залік) з навчальної дисципліни «Ділова українська мова» (5 курс, 10 семестр)
- •7. Тематика індивідуальних завдань
- •7.2. Тематика наукових рефератів
2. За способом проведення:
диктаторська нарада (право голосу має тільки керівник; він викладає свої погляди, видає наказ або вказівку; кількість учасників нерегламентована; збереження ієрархії працівників, однозначність у постановці завдань, швидке виконання рішень);
автократична нарада (перебіг її передбачає запитання керівника і відповіді учасників наради; на вимогу або за дозволом керівника допускаються виступи; кількість учасників обмежена).
сегрегативна нарада передбачає порядок, за якого керівник сам визначає тих, хто має виступити, тобто тих, кого він бажає вислухати;
дискусійні нарада - демократичний спосіб розв'язання проблем, що виносять на нараду. Такі наради організовують у разі потреби координації дій співробітників або підрозділів, їх може проводити як керівник, так і обраний учасниками голова. Кількість учасників обмежена, але не більше 15 осіб. Кожен учасник дискусійної наради має можливість вільно викласти свою думку, що сприяє підвищенню відповідальності за виконання прийнятих рішень, дає змогу відкрито обговорювати будь-які погляди, сприяє згуртованості членів колективу;
довільна нарада має місце тоді, коли обмінюються думками працівники, професійні обов'язки яких тісно взаємопов'язані. Вона відбувається без порядку денного, без голови, на ній не приймають ніяких рішень. Прикладом такої наради є обговорення керівником, його заступниками, помічниками, провідними спеціалістами загального стану справ або важливої проблеми.
3. За ступенем підготовленості:
запланована (щотижневі наради проводять за встановленою періодичністю, у точно визначений час, зі сталим складом учасників, з постійним порядком денним);
позапланова проводиться у разі виникнення непередбачуваних, надзвичайних ситуацій (наприклад, за умови надходження нормативного документа, що змінює порядок роботи).
4. За технікою проведення:
• нарада, проведена методом «мозкової атаки», має такі особливості:
Її присвячують тільки одній проблемі, як правило, важливій.
Учасники наради (не більше 10-12 осіб) уточнюють формулювання проблеми, після чого її фіксують на дошці або плакаті. Запрошують осіб, зацікавлених у вирішенні проблеми, працівників, що вирізняються високим інтелектом, самостійністю і незалежністю суджень, знанням предмету наради.
Кожен учасник наради висловлюється тільки з вказаної проблеми, основою кожного виступу є конструктивна пропозиція. Під час формулювання пропозицій автор уникає покликань, пояснень, доведень, аргументацій (подаються тільки на вимогу голови), критика внесених пропозицій заборонена.
Усі пропозиції систематизують за такими критеріями: вартісність, оригінальність та ін. Потім у скороченому вигляді їх фіксують на дошці у вигляді пунктів проекту рішення.
Пункти, з яких досягнуто загальної згоди, фіксують у протоколі засідання, який підписують усі учасники.
Пункти, з яких згоди не досягнуто, фіксують для їх подальшого доопрацювання і обговорення.
Описаний метод не можна визнати універсальним. Проте користуватися ним доцільно в ситуаціях, коли рішення не може бути прийнято на основі думки більшості, коли потрібні компроміс і погодження інтересів. Крім того, під час обговорення є можливість об'єктивно оцінити здібності кожного учасника і зробити висновок про доцільність його подальшої участі у подібних нарадах.
• «нарада без наради» проводиться у три етапи:
Керівник формулює у письмовому вигляді проблему, яка вимагає прийняття колективного рішення.
Добираються необхідна інформація і вихідні матеріали для розв'язання проблеми, а також складається список осіб, які можуть взяти участь у пошуку оптимальних рішень; їм надсилають бланки з письмовим формулюванням проблеми.
Кожен з учасників повинен виробити свою точку зору і письмово викласти її на тому ж бланку. Один з учасників обговорення, призначений керівником, збирає заповнені бланки, знайомиться з їх змістом, спілкується з кожним учасником, уточнюючи пропозиції та приймає остаточне рішення щодо вирішення проблеми. У розв'язанні складних питань бере участь керівник.
В організації ділової наради можна виділити три етапи: підготовка наради; перебіг наради; підсумовування наради.
1-й етап - ПІДГОТОВКА НАРАДИ
