- •Міністерство освіти і науки україни
- •Ужгородський національний університет
- •Кафедра теорії і методики фізичного виховання
- •Товт в.А.
- •Видано за кошти авторів
- •1. Теорія та методика фізичного виховання як навчальна дисципліна
- •Тмфв як наука та навчальна дисципліна
- •1.2. Джерела та зв’язок тмфв з іншими науками і дисциплінами
- •2. Базові поняття в теорії і методиці фізичного виховання
- •2.1. Значення спеціальних термінів в теорії і методиці фізичного виховання
- •2.2. Визначення термінів: фізична культура, фізкультурний рух, фізкультурна освіта, фізичне виховання, фізична підготовка, спорт; фізичні реабілітація, рекреація, релаксація
- •Література:
- •Література:
- •3. Поняття системи фізичного виховання
- •3.1. Поняття системи та значення тмфв в системі підготовки спеціалістів в галузі фізичного виховання і спорту
- •3.2. Особливості національної системи фізичного виховання населення
- •4. Мета, завдання, загальні та основні принципи фізичного виховання
- •4.1. Мета та завдання фізичного виховання
- •Мета і завдання фізичного виховання
- •4.2. Загальні та основні принципи фізичного виховання
- •Література:
- •5. Засоби фізичного виховання
- •5.1. Фізичні вправи – основний засіб фізичного виховання
- •5.2. Класифікація вправ
- •Література:
- •6. Техніка фізичних вправ
- •6.1. Техніка виконання фізичних вправ
- •6.2. Характеристика рухів
- •Література:
- •7. Оздоровчі сили природи та гігієнічні чинники
- •7.1. Оздоровчі сили природи
- •7.2. Гігієнічні чинники
- •Література:
- •8. Методи фізичного виховання
- •8.1. Структурні основи методів фізичного виховання
- •8.2. Методи фізичної вправи
- •8.3. Ігрові та змагальні методи
- •8.4. Вербальні методи та методи наочності
- •Література:
- •9. Методика фізичного виховання
- •9.1. Основні сторони методики фізичного виховання та їх взаємозв’язок
- •9.2. Методичні принципи та принципи побудови занять
- •Свідомості та активності
- •Наочності
- •Доступності
- •10. Рухові дії як предмет навчання
- •10.1. Закономірності формування рухових вмінь та навичок
- •10.2. Теорія перенесення рухових навичок
- •11. Етапність вивчення рухів
- •11.1. Структура процесу вивчення рухів
- •11.2. Особливості контролю та оцінки
- •12. Сила як фізична якість людини
- •12.1. Сила як фізична якість; види силових здібностей
- •12.2. Механізми прояву та регулювання м’язової сили
- •13. Виховання силових здібностей
- •13.1. Характеристика основних методичних напрямів
- •13.2. Супутні умови ефективного виконання силових вправ
- •14. Швидкість як фізична якість
- •14.1. Характеристика швидкості
- •14.2. Види швидкісних здібностей
- •15. Методика виховання швидкості
- •15.1. Методика виховання швидкості простої та складної рухових реакцій
- •Та не спортсменів
- •15.2. Методика виховання швидкості рухів
- •16. Спритність та методика виховання
- •16.1. Спритність як сукупність координаційних здібностей
- •16.2. Шляхи направленої дії на координаційні здібності
- •Поділ рухових дій на два види визначає основні напрями у вихованні спритності:
- •Виховання здібності оволодівати координаційно складними діями;
- •Виховання здібності перебудовувати рухову діяльність в залежності від раптової зміни умов.
- •17. Витривалість та методика виховання
- •17.1. Витривалість як фізична якість; види витривалості
- •17.2. Втомлюваність та показники витривалості
- •17.3. Шляхи збільшення аеробних та анаеробних можливостей організму
- •17.4. Особливості виховання спеціальної витривалості
- •18. Гнучкість та методика виховання
- •18.1. Гнучкість як фізична якість
- •18.2. Методика виховання гнучкості
- •19. Корекція постави та методика регулювання маси тіла
- •19.1. Типи постави, причини її порушення, методи виправлення
- •19.2. Методика регулювання маси тіла
- •20. Форми побудови занять у фізичному вихованні
- •20.1. Основи структури занять
- •20.2. Урочні форми занять
- •20.3. Неурочні форми занять
- •21. Формування особистості в процесі фізичного виховання
- •21.1. Основні аспекти морального, розумового, естетичного та трудового виховання
- •Моральне виховання
- •Інтелектуальне виховання
- •Естетичне виховання
- •Трудове виховання
- •21.2. Фактори направленого формування особистості та самовиховання
- •22. Методологія наукових досліджень
- •22.1. Про методологію та логіку наукового дослідження
- •22.2. Характеристика окремих дослідницьких підходів та методів
6.2. Характеристика рухів
До просторових характеристик фізичної вправи належать положення тіла, та його частин, траєкторія руху тіла та його частин, амплітуда рухів.
До часових характеристик фізичної вправи належать тривалість, темп і частота.
До просторово-часових характеристик фізичної вправи належать швидкість рухів і прискорення.
До динамічних характеристик фізичної вправи належать:
а) внутрішні сили: активна сила м’язів; пасивна сила опорно-рухового апарату; реактивна сила взаємодії окремих ланок тіла;
б) зовнішні сили: сила ваги тіла; сила реакції опори; сила опору зовнішнього середовища.
До ритмічних характеристик фізичної вправи належить ритм - відносно правильно організований розподіл зусиль у просторі і часі, у якому з однаковими проміжками часу чергуються напруження та розслаблення м’язів.
До загально-кількісних характеристик належать точність, економічність енергійність, плавність, еластичність.
Література:
Теорія и методика фізичного виховання / Під ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2008. – Т. 1. - с. 76-85.
Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Т.Ю. Круцевич (В 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2003. – Т. 1. - с. 72-91.
Основи теорії і методики фізичного виховання. / За ред. М. Є. Догіна. Посібник для студентів фак. Фіз. Виховання пед. ін-тів. К.: “Рад. Школа”, 1967. – с. 57-76
7. Оздоровчі сили природи та гігієнічні чинники
7.1. Оздоровчі сили природи
До оздоровчих сил природи належать: сонячна радіація, повітряне середовище, водні процедури.
У процесі фізичного виховання оздоровчі сили природи використовуються у двох напрямах:
як супутні умови;
як спеціально організовані процедури.
Головна мета використання оздоровчих сил природи - загартування організму, підвищення опірності до негативних чинників навколишнього середовища, збільшення функціональних резервів організму.
Одне із головних завдань фізичного виховання – формування основних знань про вплив на організм сил природи, а також практичних навичок їх використання у самостійних заняттях.
Методика використання природних сил спирається на дослідження закономірностей про єдність організму і середовища, впливу середовища на організм людей.
Розумне поєднання фізичних вправ і оздоровчих сил природи дозволяє підсилити загартування організму до несприятливих природних факторів: холоду, спеки, сонячної радіації, загазованості чи запиленості середовища, підвищених шумів, заколисування у наземному, повітряному чи водному транспорті інш. Загартування дає можливість зберегти здоров’я і працездатність, тому його слід проводити з самого раннього віку послідовно і невпинно.
7.2. Гігієнічні чинники
До гігієнічних чинників належать: гігієна праці, відпочинку, харчування, занять фізичними вправами та спортом.
Особливе значення має оптимізація режиму навантажень і зовнішніх умов занять (чистота, вентиляція, освітленість, зручність інвентарю та приладів) а також умов, що сприяють відновленню фізичних сил після занять (душ, сауна, масаж тощо).
До гігієнічних чинників належать також якість та безпечність навчальних пристроїв, що використовуються в інтересах фізичного виховання.
До навчальних пристроїв належать: комп’ютерна техніка та спеціальні комп’ютерні програми; відеотехніка; спортивні та навчальні тренажери різної складності і призначення; спортивні прилади, інвентар та обладнання; спеціальні приміщення, майданчики, басейни тощо.
Навчальні пристрої не є основними засобами фізичного виховання але їх застосування здатне значно підвищити ефективність використання основних засобів фізичного виховання – фізичних вправ.