анатомія людини

яких прикріплюється дуже міцний п ятко­ вий сухожилок (мал. 75).

На передній поверхні п'яткової кістки є кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea), якою п'яткова кістка з'єднується з кубоподібною кісткою. Від передньо-верхнього краю п'яткової кістки з присереднього боку відходить короткий і товстий відросток — підпора надп'ятко­ вої кістки (sustentaculum tali), під якою продовжується з надп'яткової кістки уже відома вам борозна сухожилка довгого м'яза — згинача великого пальця. На бічній поверхні п'яткової кістки є мало­ гомілковий блок (trochlea fibulalis), під яким розташована борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза (sulcus ten­ dinis musculi fibularis longi).

Човноподібну кістку (os naviculare)

відносять до другого ряду заплеснових кісток. Знайдіть її серед кісток стопи. Во­

на розміщується з присереднього краю стопи між головкою надп'яткової кістки і трьома клиноподібними кістками. У зв'язку з цим її задня суглобова поверхня ввігнута відповідно до форми головки надп'яткової кістки, а на передній — є три майже од­ накові поверхні для клиноподібних кісток. У присередній частині нижньої поверхні бачимо горбистість човноподібної кістки

(tuberositas ossis navicularis).

Клиноподібні кістки — присередня, проміжна та бічна (ossa cuneiformia mediale, intermedium et laterale) — розта­ шовані між човноподібною і І, II, III плесновими кістками, з якими вони з'єднуються.

Кубоподібна кістка (os cuboideum)

розміщується на бічному краї стопи між п'ятковою кісткою і двома останніми плесновими кістками (IV, V). У місцях з'єднання цих кісток є суглобові поверхні.

Суглобова капсула утворює ще ряд ви­ пинів — синовіальних сумок, які значно збільшують порожнину суглоба. До най­ важливіших із них відносять: глибоку піднаколінкову сумку (bursa infrapatellaris profun­ da), розміщену між зв'язкою наколінка і ве­ ликогомілковою кісткою. На передній по­ верхні колінного суглоба під шкірою розта­ шована переднаколінкова підшкірна сумка

(bursa subcutanea prepatellaris). Крім того, на­ вколо капсули колінного суглоба є ще чимало сумок біля сухожилків м'язів (камбалоподібного, литкового, півперетинчастого, півсухожилкового, кравецького та інших), які мають одноіменну з м'язами назву.

Синовіальна перетинка покриває зсере­ дини суглоба фіброзну перетинку і утво­ рює крилоподібні складки (plicae alares), які починаються по боках і внизу наколінка і розміщуються в порожнині суглоба. Найбільшою є піднаколінкова синовіальна складка (plica synovialis infrapatellaris).

Колінний суглоб відносять до комплекс­ них суглобів через наявність у ньому менісків: присереднього та бічного (menis­ cus medialis et lateralis). Вони мають вигляд пластинок з волокнистого хряща, розміше­ них між суглобовими поверхнями стегно­ вої та великогомілкової кісток. Меніски півмісяцевої форми, стовщені назовні до

Мал. 78. Правий колінний суглоб. Вигляд зверху. Стегнова кістка видалена:

1 — присередній меніск; 2 — бічний меніск; З — передня схрещена зв'язка; 4 — задня схрещена зв'язка; 5 — горбистість велико­ гомілкової кістки

6 — 8 мм і стоншені вздовж присереднього краю, за рахунок їх поглиблюється суг­ лобова западина. Передні та задні кінці менісків прикріплюються до міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки.

Зв'язки колінного суглоба поділяють на ті, що розміщені в порожнині суглоба, і ті, що розташовуються поза нею. До першої групи зв'язок належать передня та задня схрещені зв'язки, поперечна зв'язка коліна і менісково-стегнові зв'язки — пе­ редня та задня. Передня схрещена зв'язка

(Іід. cruciatum anterius) починається від присередньої поверхні бічного виростка стегнової кістки і прикріплюється до перед­ нього міжвиросткового поля велико­ гомілкової кістки. Задня схрещена зв'язка

(Іід. cruciatum posterius) починається від бічної поверхні присереднього виростка стегнової кістки і прикріплюється до задньо­ го міжвиросткового поля великогомілкової кістки. У складі цих зв'язок є менісковостегнові зв'язки — передня і задня (Іідд. meniscofemorale anterius et posterius). Вони прикріплюються, відповідно, до присеред­

нього та бічного менісків. Поперечна зв'яз­ ка коліна (Іід. transversum genus) з'єднує пе­ редню поверхню обох менісків.

Тепер за допомогою препаратів колін­ ного суглоба вивчіть зовнішньосуглобові зв'язки. Обхідна великогомілкова зв'язка

(Іід. collaterale tibiale) розміщується між присереднім надвиростком стегнової кіст­ ки і верхнім кінцем великогомілкової кіст­ ки. Обхідна малогомілкова зв'язка (Іід. collaterale fibulare) розташована на бічній поверхні суглоба між бічним надвиростком стегнової кістки і головкою малогомілкової кістки. Вона відокремлена від капсули суг­ лоба. Зв'язка наколінка (Іід. patellae) — ча­ стина сухожилка чотириголового м'яза стегна, що йде від нижнього краю на­ колінка (вершини) до горбистості велико­ гомілкової кістки.

З боків від наколінка сухожилок чоти­ риголового м'яза утворює розширення, котре має назву присереднього і бічного тримача наколінка (retinaculum patellae mediale et laterale). Коса підколінна зв'яз­ ка (Іід. popliteum obliquum) розміщена на задній поверхні капсули суглоба, є части­ ною сухожилка півперетинчастого м'яза, який вплітається в капсулу і косо підій­ мається від присереднього виростка вели­ когомілкової кістки до бічного виростка стегнової кістки. Дугоподібна підколінна зв'язка (Іід. popliteum arcuatum) розташова­ на на задній поверхні капсули суглоба, по­ чинається від головки малогомілкової кістки, йде у вигляді дуги до задньої по­ верхні присереднього виростка велико­ гомілкової кістки. На рентгенограмах ко­ лінного суглоба розгляньте це з'єднання.

6. Вивчіть з'єднання кісток гомілки між собою. Зверніть увагу на велико-ма­ логомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis), утворений суглобовими поверх-

нями бічного виростка великогомілкової кістки та головки малогомілкової кістки. Суглобову капсулу зміцнюють передня та задня зв'язки головки малогомілкової кіст­ ки [ligg. capitis fibulae anterius et posterius).

За формою суглоб плоский, малорухомий. На препараті знайдіть міжкісткову пере­ тинку гомілки (membrana interossea cru­ ris) — добре розвинену щільну волокнисту пластинку, розміщену між міжкістковими краями великогомілкової та малогомілкової кісток.

7. Дальші наростки кісток гомілки

з'єднані велико-малогомілковим синдесмо­ зом (syndesmosis tibiofibularis). Крім того, спереду і ззаду від цього з'єднання розташо­ вані передня та задня велико-малогомілкові

зв'язки (ligg. tibiofibulare anterius et posterius).

8. Ви пам'ятаєте, що заплеснові, плеснові кістки і кістки пальців входять до складу кісток стопи. Вивчіть їх з'єднання.

Надп'ятково-гомілковий суглоб (articulatio talocruralis) утворений суглобовими по­ верхнями дистальних кінців великогомілко­ вої та малогомілкової кісток і блоком надп'яткової кістки. Надп'ятковогомілковий суглоб відносять до блокоподібних суглобів. Рухи в ньому відбуваються в основному на­ вколо фронтальної осі (згинання, розгинан­ ня), а в разі сильного згинання можливі не­ великі рухи в сторони за типом приведення відведення.

Користуючись препаратом, найдіть зв'язки, які зміцнюють надп'ятково-го>гіл-

Мал. 81. Суглоби стопи (на розпилі стопи):

1 — надп'ятково-гомілковий суглоб; 2 — піднадп'ятковий суглоб; 3 — надп'ятково-човно­ подібний суглоб; 4 — п'ятково-кубоподібний суглоб; 5 — клино-човноподібний суглоб; 6 — кубо-клиноподібний суглоб; 7 — міжклиноподібний суглоб; 8 — заплесно-плесновий суг­ лоб; 9 — міжплеснові суглоби; 10 — плеснофалангові суглоби

culatio talocalcaneonavicularis), утворений суглобовими поверхнями надп'яткової, п'яткової та човноподібної кісток (мал. 81). Суглоб зміцнюють надп'ятково-човно­ подібна зв'язка (Іід. talonaviculare) та підо-

швова п'ятково-човноподібна зв'язка (Іід.

(articulatio subtalaris), який зміцнюється са­ мостійними присередньою, бічною, перед­ ньою, задньою та міжкістковою надп'ятко­ во-п'ятковими зв'язками [Іідд. talocalcaneum mediale, laterale, anterius, postehus et interosseum). Міжкісткова зв'язка розташо­ вана в пазусі заплесна (sinus tarsi).

За формою піднадп'ятковий суглоб циліндричний, а надп'ятково-п'ятково-чов- ноподібний — кулястий, однак рухи в них відбуваються одночасно і можливі тільки навколо стрілової осі за типом приведення та відведення, причому надп'яткова кістка може бути нерухомою, а рухи здійнюються всією стопою. У разі приведення (зовнішнє обертання) стопи підіймається присередній її край; у разі відведення (внутрішнє обертання) підіймається бічний край.

П'ятково-кубоподібний суглоб (articu­ latio calcaneocuboidea) утворений обернени­ ми одна до одної суглобовими поверхнями п'яткової і кубоподібної кісток. За формою суглоб сідлоподібний, однак рухи в ньому обмежені. Капсула суглоба зміцнена тиль­ ною і підошвовою п'ятково-кубоподібними зв'язками (Іідд. calcaneocuboideum dorsale et plantare).

Клино-човноподібний суглоб (articu­ latio cuneonavicularis) утворений суглобо­ вими поверхнями трьох клиноподібних кісток, човноподібної кістки та частково кубоподібної кістки. Суглобова капсула фіксується тильними, підошвовими та між­ кістковими зв'язками заплесна (Іідд. tarsi dorsalia, plantaria et interossea). Суглоб за формою плоский, рухи в ньому незначні, переважно амортизувального характеру.