Автобіографія

Я, Шавкун Елла Миколаївна, народилася 17 травня 1982 р. в м. Донецьк у сім´ї робітників. Неодружена. Батько. Шавкун Микола Іванович 1950 р., працює кузнецем. Мати 1953 р. працює терапевтом. Сестра 1974 р., працює окушеркою.

З 1989 по 1999 р. навчалась у СШ №124 м. Донецьк. У 1999 р. поступила до ДонУЕК на спеціальність “Документознавство та інфор-маційна діяльність”, де зараз і навчаюсь.

Моя домашня адреса: 83119 м. Донецьк – 119, вул. Щетиніна 35/108.

9.10.2001 р. (підпис) Е.М. Шавкун

Розділ VIII

РОЛЬ І МІСЦЕ СТІЙКИХ СПОЛУЧЕНЬ У ТЕКСТАХ

ДІЛОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План

1. Визначення поняття “фразеологічна одиниця”, її роль у вислов-люванні

2. Джерела виникнення

3. Класифікація фразеологічних одиниць, їх використання

1. Визначення поняття “фразеологічна одиниця”, її роль

у висловлюванні

Стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення, називається фразеологічною одиницею або фразеологізмом.

За сферою вживання (із стилістичного погляду) виділяються книжні фразеологізми, які використовуються переважно в писемній формі наукового, офіційно-ділового, публіцистичного і художнього стилів: болючі проблеми, заходи адміністративного впливу, зійти з орбіти, коефіцієнт корисної дії, питома вага та ін. Крім того, виді-ляються розмовно-побутові, які переважають в усному мовленні і художній літературі: вродися та вдайся; казці кінець – ділу вінець; як тіло без душі; іти світ за очі; аби день до вечора; скільки вовка не годуй, той все у ліс дивиться. Ще розрізняють народно-поетичні фразеологізми: хай наші вороги плачуть; не так склалось, як гадалось; будь здорова, як вода, а багата, як земля.

Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компо-нентів, цілісністю значення і автоматичним відтворенням у мовленні. Наприклад: біла ворона; море по коліна (ідіоми – виражають єдине поняття); білий як крейда (як спіна) (порівняння); вік живи, вік учись (прислів´я повчального змісту); у страху очі великі (приказки, які часто мають образний характер); лиш боротись – значить жить !; і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (крилаті вислови); хто шукає, той знайде (афоризм); на городі бузина, а в Києві дядько (каламбур – гумористичне використання багатозначних слів або схожості різних слів); закручувати гайки; дати зелену вулицю (професійні вислови); багато що казати, та мало слухати; як задумав, так і зробив; вічна

пам´ять (народнопоетичні включення); питома вага; зійти з орбити; поставити на лінійку готовності; міжнародний клімат, поставити наголос, тримати за руку на пульсі (вислови термінологічного харак-теру).

Основна особливість фразеологізму полягає в тому, що незалежно від кількості слів у його складі, він виражає одне поняття і вживається у мові як готова одиниця, наприклад: впасти духом – “зневіритися”.

У реченні фразеологізм виступає як 1 член речення: Спало на думку (головний член безособового речення) – чи не повернути мені в привітне тепло батьківської хати.