7. Облік і аналіз нещасних випадків

1. Облік нещасних випадків і аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації (виконавчий орган міської, районної в місті ради) на підставі звітів про нещасні випадки по встановленій формі, які щомісячно присилаються лікувально-профілактичними установами.

Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації (виконавський орган міського, районних в місті рад) посилають в Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську і Севастопольську міські держадміністрації щоквартально до 15 числа місяця, який наступає після звітного періоду, а також за рік – до 31 січня наступного за звітним роком.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації проводять аналіз одержаних звітів, узагальнюють їх і подають Держнаглядохоронпраці відповідно до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця і до 10 лютого наступного за звітним роком.

8. Порядок розслідування причин професійних захворювань

Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом 7 днів з моменту отримання сповіщення про профзахворювання.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією по розслідуванню, що призначається наказом керівника санепідемстанції. Власник підприємства зобов'язаний надати комісії всі дані для розслідування, приміщення, організувати оформлення матеріалів розслідування.

Комісія зобов'язана провести розслідування обставин і причин профзахворювання; скласти акт розслідування за формою розпорядження Кабінету Міністрів України № 623 від 10.08.1993 р., в якому повинна накреслити заходи по попередженню розвитку профзахворювання, забезпеченню нормалізації умов праці, а також визначити відповідальність підприємства і посадовців за виникнення профзахворювання. Акт розслідування профзахворювання складається комісією по розслідуванню в 5‑ти екземплярах протягом трьох діб після закінчення розслідування і прямує: хворому, підприємству, поліклініці (або лікарні, обслуговуючій дане підприємство), профспілковій організації і санепідемстанції .

Акт зберігається на підприємстві і в санепідемстанції 45 років, в інших організаціях – два роки.

За наслідками розслідування профзахворювань власник підприємства видає наказ про здійснення заходів щодо попередження профзахворювань, а також про залучення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що привели до виникнення профзахворювань.

9. Методи аналізу виробничого травматизму

Для аналізу виробничого травматизму застосовують три основні методи: статистичний, монографічний і економічний.

Найпоширенішим методом є статистичний. Цей метод заснований на аналізі вивчення причин травматизму по документах, в яких реєструються випадки (акти форми H-1, листки непрацездатності) за певний період часу. Статистичний метод дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою відносних показників: коефіцієнта частоти (К_Ч) і коефіцієнта тяжкості (K_Т) травматизму. Коефіцієнт частоти травматизму (К_Ч) визначає кількість нещасних випадків, що доводяться на 1000 працюючих:

, (Формула 2.1)

де Т – загальне число постраждалих за певний період часу; Р – середнє число працюючих за списком за той же період часу.

Коефіцієнт тяжкості травматизму (K_Т) є числом днів непрацездатності, що доводяться на один нещасний випадок:

, (Формула 2.2)

де Д – число днів непрацездатності по закритих лікарняних листах за певний календарний період.

Для об'єктивної оцінки положення травматизму на підприємстві використовується коефіцієнт загального травматизму (К_ЗАГ):

. (Формула 2.3)

Підвидами статистичного методу є груповий і топографічний методи.

Груповий метод заснований на повторюваності нещасних випадків незалежно від тяжкості травматизму. При цьому нещасні випадки розподіляються по характеру пошкодження, видам робіт, стажем, кваліфікації, професії, віком, обладнанням і т. і.

Топографічний метод полягає у вивченні причин нещасних випадків по місцю їх події, при цьому всі нещасні випадки наносяться умовними знаками на плани цехів, ділянок і підприємства в цілому, внаслідок чого наочно видно місця травматизму.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, в якому відбувся нещасний випадок: трудового і технологічного процесу, робочого місця, устаткування, засобів захисту.

Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від травматизму для з'ясування економічної ефективності витрат на розробку і упровадження заходів щодо охорони праці.

При статистичному аналізі захворюваності на виробництві використовують відносні показники частоти (К_ЧЗ) і тяжкості (К_ТЗ) випадків захворювань:

, (Формула 2.4)

, (Формула 2.5)

де Б – кількість випадків захворювань за звітний період; Р – середня кількість працюючих за списком за той же період; Д – число днів непрацездатності по закритих лікарняних листах.