Висновок

На підставі вище викладеного можна зробити висновок, що держава впродовж всіх історичних епох залишалася в центрі уваги вених та філософів.

Думки про державу переосмислювались від античності і до наших днів, постійно змінюючись та вдосконалюючись. В курсовому досліджені ми з’ясували основні концепції минулого та сучасного бачення «ідеальної держави».

Протягом безлічі століть, починаючи із самого моменту зародження суспільства, розподілу його на класи, люди намагалися створити «ідеальну» державу, що задовольняла б усіх. Спроби створення такої держави відомі вже в працях Платона та Арістотеля.

Проекти ідеальної держави двох мислителів розглянуті нами, є утопіями, які представляють собою симбіоз рис вигаданих, надуманих ніби на противагу існуючим формам держави, з рисами реальними, такими, що відображають реальні історичні відносини всередині суспільства, сучасного для автору того чи іншого проекту. Усі проекти виникли в результаті ретельного вивчення сучасних автору та історичних державних формацій. В трактатах багато спільного, проте кожний філософ абсолютно самостійний; їх можна порівнювати, можна шукати відмінності та схожості, але в жодному разі не можна розглядати їх як одне ціле.

Платон та Арістотель зробили суттєвий вклад в розвиток політико-правових вчень, в теоретичну розробку проблем держави і права. Цим зумовлений їх помітний вплив на наступних авторів та їх видатне місце в історії політичних та правових вчень.

Розглядаючи питання про еволюцію політичної думки в Середньовіччя, слід відмітити, що вплив античної соціально-політичної думки позначився на вченнях цього часу. Після розпаду рабовласницького устрою в Західній Європі виникло феодальне суспільство, крім того, велику роль відігравало духовенство, що було визнаною економічною, політичною й ідеологічною силою.

Значний внесок у розробку концепцій правової держави в Новий час внесли, Г.Гроцій, Т.Гоббс, Ш.Монтеск’є, П.Гольбах, Т.Джефферсонн та інші діячі.

Правова держава – це форма організації і діяльності державної влади, яка будується на взаємовідносинах з індивідами та їхніми різними об’єднаннями на основі норм права. Таким чином, це є держава, яка обмежує свої дії правом, захищає свободу особистості і підкорює владу волі суверенного народу.

У правовій державі створюються умови правової рівності усіх громадян, пріоритет прав людини над законами держави, невтручання держави у справи громадського суспільства.

Фактор часу в процесі державотворення має важливе політичне і моральне значення. Тому формування правової держави повинне бути планомірним, глибоко і всебічно усвідомленої, враховуючої особливості, місце і роль у ньому політичних, економічних, соціально-культурних, моральних і інших передумов. Адже, правова держава – явище надбудовне, породження культури суспільства, форма функціонування політичних, економічних та інших суспільних відносин. Політичні передумови формування правової держави охоплюють політико-правову систему суспільства: установи й організації, структуру зв’язків і взаємин, принципи і норми державного і громадського життя.