37. Валютні системи

Валютна система - організац-прав. форма реалізації валют. відносин у межах певного економічного простору. Ці межі збігаються з межами відповід. валют. ринків. Тому валютні системи теж поділяються на 3 види: нац, між народ. (рег.) і світову.

Нац. вал. системи баз-ся на нац. грошах і , по суті, є складовими грош. систем окремих країн. Як і ці останні, вони визнач-ся заг/держ. законодавством.

Міжнар. та світова вал. системи ґрунтуються на багатьох валютах провідних країн світу та міжнарод. (колектив.) валютах (євро, СДР і ін) і форм-ся на підставі міждерж. угод та світ. традицій.

Призначення нац. вал. системи: -розроблення та реалізація вал. політики, -вал. регулювання, -вал. контроль.

Як організац-прав. явище нац. вал. система склад-ся з цілого ряду елементів, осн.: назва, купюрність та характер емісії нац. валюти, ступінь конвертованості нац. валюти, режим курсу нац. валюти, режим використання іноз. валюти на нац. тер-рії в заг. екон. обороті, режим формування і використання держ. золото валют. резервів, режим валютних обмежень, які вводяться чи скасовуються законодавчим органом залежно від екон. ситуації в країні, регламентація внутріш. валют. ринку і ринку дорого цін. металів, регламентація міжнарод. розрахунків та міжнародних кредит. відносин, визначення нац. органів, на які покладається проведення вал. політики, їхніх прав та обов'язків у цій сфері. Такі органи в У.: КМУ, НбУ, ДПА, Держ.мит. комітет, Мін-во зв'язку У.

Розвиток вал. системи в У. м. ум. / на 3 етапи: 1) Форм-ня вал. системи У. розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи, складовою якої вона є. Уже законом України "Про банки і банківську діяльність", ухваленому в 1991 р., були сформовані деякі правові норми щодо організації валютного регулювання і контролю в Україні. Це були перші кроки до перетворення НБУ в центр. орган вал. регул-ня країни.

2) тривав до вересня 1996р. Голов. ознакою цього етапу було повернення до ринкових методів орг.-ції вал. відносин: прискорення лібералізації вал. ринку, відновлення роботи УМВБ та визначення офіційного валютного курсу карбованця на підставі результатів торгів на УМВБ, ліквідація множинності вал. курсів…

3) розпочався після випуску в обіг постійної національної валюти гривні (з вересня 1996 р.), на якому ринкові засади набули подальшого розвитку. Основними заходами і результатами цього етапу були: остаточний перехід на режим плаваючого валютного курсу гривні, введення вільного розпорядження резидентами всією сумою валютних надходжень, певна децентралізація вал. ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах, подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості нац. валюти за поточ. операціями, приєднання України (у травні 1997 р.) до 7 статті Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями.

Щоб не допустити обвального паління гривні, як це сталося з рублем РФ, уряд та НБУ змушені були з вересня 1998 р. посилити обмежувальні заходи на валютному ринку: відновлено обвязковий продаж 50% валютних надходжень резидентів, розширено валютний коридор, посилено контроль за обгрунтованістю операцій з купівлі валюти на міжбанк. ринку, посилені обмеження на операції комерційних банків на вал. ринку…