Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляданні цієї теми необхідно знати, що проблема управління та запобігання надзвичайних ситуацій техногенного походження та ліквідації їх наслідків для України є однією з найактуальніших.

У статті 8 Закону України (Про Цивільну оборону України) наголошено, що керівництво підприємств установ і організацій забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує заходи з ЦЗ і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати.

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт – це усунення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людини, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків.

Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення, пошкодження, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлених робіт.

Технічне забезпечення організується для підтримування у справному стані і в постійній готовності до використання усіх видів автотранспортної, інженерної та іншої техніки. Основним завданням технічного забезпечення є організація евакуації та поточного ремонту техніки.

Питання для обговорення

1. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт.

2. Особливості рятувальних робіт в осередку бактеріологічного ураження.

3. Особливості проведення рятувальних робіт та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

4. Особливості аварійних робіт в районах стихійних лих.

5. Забезпечення проведення рятувальних робіт.

Тести

1. Вогнестійкість будівельних конструкцій вимірюється у:

1. джоулях;

2. годинах;

3. сантиметрах;

4. ньютонах;

5. канделах.

2. Процес горіння відбувається при наявності:

1. окислювача, горючої речовини;

2. джерела запалювання, окислювача, горючої речовини;

3. горючої речовини, джерела запалювання;

4. повітря, окислювача, горючої речовини, джерела запалювання.

3. Ефективність процесу евакуації визначається:

1. шириною та кількістю евакуаційних виходів;

2. підготовка людей до евакуації;

3. часом за який люди покинуть приміщення;

4. кількістю людей в приміщенні;

5. видом пожежі.

4. За горючими властивостями речовини і матеріали поділяються на:

1. горючі, важкогорючі, негорючі;

2. горючі, негорючі;

3. швидкогорючі, горючі, важкогорючі, негорючі;

4. швидкогорючі, горючі, повільногорючі, важкогорючі, негорючі.

5. Спирт гасити не ефективно:

1. піною;

2. водою;

3. порошками;

4. вуглекислотою;

5. піском.

6. Легкогорючі рідини з температурою кипіння менше 80 ^о С не гасять:

1. піною;

2. водою;

3. порошками;

4. вуглекислотою;

5. піском.

7. Час дії пінного вогнегасника ВХП-10 складає:

1. 10 секунд;

2. 40 секунд;

3. 1 хвилина;

4. 3 хвилини;

5. 5 хвилин.

8 Час дії порошкового вогнегасника ВП-1 складає:

1. 10 секунд;

2. 40 секунд;

3. 1 хвилина;

4. 3 хвилини;

9 Джерела запалювання поділяються на:

1. відкриті і приховані;

2. закриті і приховані;

3. відкриті і закриті;

4. небезпечні і безпечні.

10 Де у приміщенні найменша концентрація диму (під час пожежі)?

1. біля підлоги;

2. біля стелі;

3. біля дверей;

4. середній прошарок повітря;

5. немає вірної відповіді.

11 Температура займання це ….. температура при якій відбувається стійке горіння:

1. найменша;

2. найбільша;

3. немає вірної відповіді;

4. всі відповіді вірні.

12 Диференційні пожежні датчики реагують на:

1. швидкість збільшення температури;

2. підвищення температури до певного рівня;

3. інфрачервоне випромінювання;

4. на світло, дим і температуру;

5. тільки на температуру та світло.

13 До вогнегасних засобів належать:

1. піна, вуглекислота, порошки;

2. вода, піна, порошки;

3. вода, піна, вуглекислота, порошки;

4. вода, вуглекислота, порошки;

5. вода, піна, вуглекислота.

14.За принципом дії датчики пожежної сигналізації поділяються на:

1. теплові, димові, світлові, вогняні, комбіновані;

2. теплові, димові, світлові, комбіновані;

3. теплові, світлові, комбіновані;

4. теплові, димові, комбіновані;

5. теплові, комбіновані.

15. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори: патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності:

а) біологічні;

б) психофізіологічні;

в) хімічні;

г) фізичні.

16. Попереджає про виникнення аварійної ситуації і про необхідність виконання протиаварійних заходів:

а) оперативна сигналізація;

б) візуальна сигналізація;

в) аварійна сигналізація.

17. Територія, в межах якої поширені небезпечні хімічні речовини:

а) надзвичайна ситуація;

б) зона зараження;

в) санітарно-захисна зона.

18. Велика аварія спричинила людські жертви у значних розмірах:

а) катастрофа;

б) эпифитотия;

в) епідемія.

19. Сукупність окремих і суцільних пожеж:

а) вогневої шторм;

б) масовий пожежа;

в) зона пожежі.

20. Місце зараження і перебування хворого або хворих інфекційною хворобою:

а) вогнище поразки;

б) епідемічний вогнище;

в) у зонах лиха.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Організація робіт по захисту населення та ліквідації наслідків аварій на атомних електростанціях.

2. Організація та проведення рятувальних робіт .

3. Класифікація видів, причини надзвичайних ситуацій та основні завдання по ліквідації їх наслідків.

4. Аварії на хімічних підприємствах.

5. Вимоги до системи оповіщення, зв’язку ,медичного та санітарно-епідеміологічного нагляду.

6. Сили цивільного захисту.

Бібліографічний список до семінарського заняття

Основні законодавчі та нормативно-правові акти: 2, 4, 5, 6, 8, 11.

Основна література: 1, 3, 4, 6, 8, 12, 14.

Додаткова література: 2, 3, 4, 8, 14, 18.

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДІВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальні завдання, як форма організації навчального процесу, мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей, актуалізацію мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності студентів.

Консультативні заняття по індивідуальним завданням проводяться у позанавчальний час за окремим графіком.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Індивідуальні завдання повинні формувати уміння студентів індивідуально працювати над рекомендованим матеріалом, свідомо висловлювати і захищати власну точку зору, орієнтувати студентів на засвоєння та закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвивати самостійне мислення, навички розумової праці. Індивідуальна робота студента є засобом оволодіння навчальним матеріалом самостійно у вільний від обов’язкових навчальних занять час.

Робота над індивідуальним науково-дослідним завданням (перший рівень складності) повинна бути завершена письмовим звітом та оформлена згідно Методичних рекомендацій по оформленню рефератів (ДДФА-2005, автор Терещенко Т.Є.). Обсяг звіту (індивідуального науково-дослідного завдання) – 15-16 сторінок комп’ютерного тексту 14 шрифту через 1,5 інтервал. В роботі обов’язково повинен бути вступ (не менше 1 ст.), основна частина та висновок (не менше 1 ст.).

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» та набуття вмінь і навичок для самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують також розрахунково-графічну роботу (РГР), яка відноситься до другого рівня складності. Вихідні дані для прогнозування та оцінки пожежної обстановки на об’єктах надає викладач. Рішення типових задач з даної тематики розглянуто на семінарському занятті № 2 та в відповідній методичній розробці (задачі 1-3). Там також приведена форма звітності РГР.

Студенти виконують індивідуальне завдання варіанту, який відповідає номеру по списку в журналі успішності навчальної групи.

Результати індивідуальної роботи студентів перевіряються, оцінюються, можуть бути заслухані на наукових семінарах кафедри, загальноакадемічних студентських наукових конференціях, міжвузівських науково-практичних конференціях тощо.

Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється на семінарських заняттях та під час консультацій з дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Таким чином, індивідуальні завдання дозволяють студентам навчатися відповідно з рівнем їхньої підготовки та сприяють розвитку у них індивідуальних здібностей.