План вивчення теми

1. Система показників та джерела інформації щодо зайнятості і безробіття

2. Методи статистичного вивчення економічної активності населення, зайнятості і безробіття

3. Динаміка й структура зайнятості

4. Аналіз причин поширеності та тривалості безробіття

5. Соціальні наслідки формування ринку праці

Бібліографічний список: [7, 8, 9, 10, 13, 14, 16, 18, 19]

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи цю тему, необхідно зрозуміти, що невід'ємним елементом ринкової економіки виступає зайнятість населення. Зайнятість населення економічною діяльністю є однією з найголовніших характеристик його соціально-економічної захищеності.

Для дослідження зайнятості населення застосовуються різні статистичні методі. Основні напрямки дослідження процесу зайнятості: екстенсивний та інтенсивний. Необхідно чітко зрозуміти відмінності прийомів і методів, які використовуються в кожному з цих напрямків аналізу.

Ринок праці – це складова ринкової економіки, що є механізмом розподілу і перерозподілу суспільної праці за сферами та галузями економіки, видами та формами економічної діяльності. Ринок праці – це ринок, який забезпечує людей роботою і координує відносини у сфері праці.

Необхідно знати, що статистика ринку праці включає на макрорівні статистику економічно активного населення, зайнятості та безробіття, попиту та пропозиції робочої сили, працевлаштування. На мікрорівні досліджується наявність, стан та рух робочої сили, робочий час та його використання, робоче місце та його функціонування в часі, показники продуктивності та оплати праці. Ринок праці характеризується такими поняттями як працевлаштування (зайнятість), безробіття, пропозиція робочої сили, попит на робочу силу.

Студенти повинні чітко знати й розуміти відмінності основні завдання статистики зайнятості, основні джерела інформації,якими є звіти державної служби зайнятості й служби соціального захисту, результати вибіркових обстежень, зокрема домогосподарств.

Необхідно знати і вміти використовувати основні категорії та поняття, що характеризують ринок праці. При вивченні проблем зайнятості в умовах ринкової економіки населення поділяють на певні категорії за такими ознаками: вік, фізична можливість трудової діяльності, реальна участь у трудовій діяльності. За ознакою віку виділяють такі категорії населення:

— працездатного віку;

— до працездатного віку;

— після працездатного віку.

За ознакою фізичних можливостей визначають:

• непрацездатне населення (інваліди І, ІІ групи);

• непрацюючі, які одержують пенсію за віком на пільгових умовах;

• непрацездатне населення;

• працюючі особи у працездатному віці;

• працюючі особи за межами працездатного віку.

За ознакою участі в трудовій діяльності виділяють економічно активне населення (зайняті і безробітні) та економічно неактивне.

Пояснимо суть останнього критерію класифікації. Якщо особа бере участь у трудовій діяльності, працюючи за наймом, то вона буде віднесена до категорії зайнятих. Якщо вона не бере участі в трудовій діяльності, при цьому активно шукаючи роботу за наймом, вона належить до категорії безробітних. І нарешті, якщо особа бере участь у трудовій діяльності в домашньому господарстві, статистика зайнятості відносить її до економічно неактивного населення.

Слід знати й розуміти основні поняття як у визначенні Міжнародної організації праці (МОП), так і відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». До таких понять відносяться:

• трудові ресурси ;

• економічно активне населення;

• зайняті економічною діяльністю;

• зайняті в галузях економіки ;

• неповна зайнятість ;

• працюючі за наймом ;

• працюючі не за наймом – роботодавці та особи, зайняті індивідуальною (самостійною) трудовою діяльністю;

• безкоштовно працюючі члени сім’ї;

• незайняті;

• економічно неактивне населення (поза робочою силою);

• основна і додаткова робота (заняття);

• безробітні (у визначенні МОП);

• зареєстровані безробітні (відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»); 

• зневірені. 

• рівень безробіття; 

Студенти повинні знати види безробіття як за тривалістю,так і з причин його виникнення.

За даними про чисельність постійного населення на початок року розраховують відносні величини інтенсивності у вигляді загальних та спеціальних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти можуть характеризувати рівень економічної активності населення або рівень працездатності та виражатися як в процентах (%) так і в проміле (‰ ).

Співвідношенням окремих контингентів визначають коефіцієнти навантаження: загального (особами до- і після працездатного віку), пенсійного та заміщення трудових ресурсів у розрахунку на 1000 осіб працездатного віку.

Слід звернути увагу на те, що чисельність населення та окремих його категорій є моментним показником. Тому при визначенні відносних характеристик і в чисельнику і в знаменнику повинні бути однакові величини – моментні на початок чи кінець року або інтервальні у вигляді середньорічної величини.

Інтенсивність економічної активності, зайнятості та безробіття оцінюють відносні показники, що визначаються за методологією офіційної державної статистики та міжнародної організації праці.

Характеристики зайнятості та безробіття свідчать не лише про стан трудових ресурсів та ринку праці. Вони є побічними показниками рівня добробуту, стану системи соціального забезпечення та захисту населення, загального рівня життя.

Рух та відтворення трудових ресурсів оцінюють абсолютними і відносними статистичними величинами. При цьому враховується природне поповнення (вибуття) трудових ресурсів і міграція робочої сили, тобто механічний рух працездатного населення в межах країни чи регіону або за їх межами. Необхідно знати і вміти використовувати як абсолютні так і відносні показники, що характеризують рух і відтворення трудових ресурсів.

Прогнозна чисельність трудових ресурсів на період тривалістю n років може бути визначена кількома методами, один із них – метод екстраполяції при незмінних значеннях К_зп по роках.