Особливості основних форм міжнародної економічної інтеграції (залежно від ступеня розвитку)

Форми міжнародної економічної інтеграції

Ліквідація митних бар’єрів, вільне пересування товарів

Єдині тарифи відносно третіх країн

Вільне пересування капіталів та робочої сили

Узгодження економічної політики

Здійснення єдиної економічної політики

1.Зона вільної торгівлі

+

-

-

-

-

2.Митний союз

+

+

-

-

-

3.Спільний ринок

+

+

+

-

-

4.Економічний союз

+

+

+

+

-

5.Повна інтеграція

+

+

+

+

+

Стратегічною метою діяльності міжнародної компанії є збільшення частки ринку, зростання доходів і прибутків. 

Для реалізації цієї мети компанія повинна: 1) оцінити альтернативні ринки; 2) оцінити витрати, вигоди і ризики проникнення на ринки; 3) вибрати стратегію проникнення на ці ринки.

1) розміри товарного ринку;

2) основні відмінності товарного ринку (рівень цін, споживачі);

3) структурні характеристики національного ринку;

4) аналіз діяльності конкурентів;

5) потенціальні цільові ринки;

6) тенденції розвитку ринку;

7) зміни, що відбуваються на ринку;

8) фактори успіху;

9) альтернативні варіанти стратегії.

Теорія конкурентних переваг, зумовлених володінням цінними активами – компанія здійснює прямі іноземні інвестиції (ПІІ) завдяки тому, що вона володіє цінними активами, що забезпечують їй монополістичне перевагу на зарубіжних ринках. 

Електична теорія (Джон Даннінг) – це універсальна теорія прямих іноземних інвестицій, що поєднує в собі аналіз трьох аспектів ведення бізнесу на території зарубіжних країн:

1)переваги від володіння цінними активами;

2)переваги від розміщення виробництва за кордоном;

3) переваги від інтерналізації процесу випуску продукції або надання послуг. 

Теорія інтерналізації – якщо транзакційні витрати вище витрат, пов'язаних з прямим інвестуванням капіталу у власні закордонні підприємства, то випуск продукту, що реалізується на міжнародному ринку, слід здійснювати в рамках корпорації.  Транзакційні витрати - це витрати, пов'язані з веденням переговорів з укладення контракту і його реалізацією.

Ліцензування (liccensing) – угода, відповідно до умов якої фірма (ліцензіар) продає іншій компанії (ліцензіату) право на використання своєї інтелектуальної власності в обмін на виплату роялті.

Міжнародний франчайзинг (franchising) – спеціальна форма ліцензування, яка надає незалежному підприємцю чи компанії (франчайзі - franchisee) право вести бізнес під ім'ям іншого підприємця або компанії (франчайзера - franchisor) в обмін на виплату винагороди. Франчайзер, на відміну від ліцензіара, надає більш потужну підтримку своїм франчайзі.