Висновки

В індивідуальній роботі було досліджено тему “Трудові ресурси України та особлвості їх розміщення”. Згідно дослідженої теми маємо зробити наступні висновки:

1. Поняття «зайнятість» включає економічний, соціальний та правовий аспект і розглядається як тріада категорій: економічної, соціальної та правової. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб, і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формах. Зайнятістю визначається діяльність, яка базується на праві вільного володіння своєю здатністю до праці, і право власності на засоби виробництва для її здійснення.

2. Аналіз зайнятості населення в Україні показує, що у нас є певні надлишки працездатного населення, насамперед у малих містах. Наявність їх посилює можливість виникнення безробіття в умовах проведення радикальної економічної реформи. Нині надлишок трудових ресурсів є практично в усіх регіонах держави. При зниженні на перспективу природного приросту населення працездатного віку та «старінні» трудових ресурсів навіть у районах з їх надлишком доцільно розширювати сферу прикладання праці на місці та досить обережно підходити до питань їх територіального перерозподілу. 3. Під сферою обслуговування розуміється сукупність галузей виробничої і невиробничої сфери, об'єднаних спільністю виконуваної функції - безпосереднього задоволення потреб населення в послугах. У сферу обслуговування входять торгівля, побутове обслуговування, транспорт і зв'язок у частині обслуговування населення і т.д.

В Україні знижуються чисельність і частка зайнятих у промисловості та будівництві і зростає - в галузях нематеріального виробництва, та в сфері обслуговування безпосередньо.

4. Структура трудових ресурсів на території України характеризується нерівномірністю. Області різняться густотою населення, його природним приростом, рівнем розвитку продуктивних сил, спеціалізацією господарства, рівнем урбанізації. Найнижча частка населення працездатного віку відмічається у регіонах, де переважає аграрна сфера зайнятості. Нинішній етап соціально-економічного розвитку України не забезпечує повного і ефективного використання трудових ресурсів. Нераціональне використання трудових ресурсів веде до формування потенційних резервів, які за певних умов можуть бути залучені у народне господарство країни.

5. Нерівномірне розміщення трудових ресурсів у країні, зниження абсолютних розмірів їх природного приросту в більшості адміністративних районів, низький рівень ефективності використання робочої сили в галузях матеріального виробництва зумовлюють потребу в наукових дослідженнях і практичних заходах щодо раціонального використання ресурсів живої праці не тільки в галузях, але і в окремих районах України. Розв'язання цієї проблеми можливе завдяки підвищенню продуктивності праці на основі максимального використання досягнень науково-технічного прогресу. Основним напрямом державної політики розвитку трудового потенціалу на регіональному рівні є створення умов для його розвитку через збалансоване функціонування господарського комплексу регіону з урахуванням його природно-ресурсного, науково-технічного, виробничого потенціалу та екологічного стану довкілля.