- •Лекція №1.Означення диференціального рівняння і розв’язку. Задача Коші. Теорема існування та єдиності розв’язку задачі Коші
- •1.Означення диференціального рівняння і розв’язку.
- •2.Геометрична інтерпретація, диференціального рівняння першого порядку.
- •3. Загальні рішення диференціального рівняння. Задача Коші.
- •Лекція №2. Рівняння з розділеними змінними. Однорідні рівняння
- •1. Рівняння з розділеними змінними.
- •2. Рівняння, що приводяться до рівнянь із розділеними змінними.
- •3.Однорідні рівняння
- •4. Рівняння, що приводяться до однорідних рівнянь.
- •Практичне заняття №1. Рівняння з розділеними змінними
- •Практичне заняття №2. Однорідні рівняння
- •Лекція №3. Лінійні рівняння першого порядку. Рівняння Бернуллі та Рікатті-Буля
- •1. Лінійні рівняння першого порядку.
- •2. Рівняння Бернуллі.
- •3. Рівняння Рікатті – Буля.
- •4.Рівняння в повних диференціалах.
- •Практичне заняття №3.Лінійні рівняння першого порядку. Рівняння Бернуллі
- •Лекція №4.Особливі точки. Особливі рішення. Рівняння Клеро
- •2. Огибаюча сімейства кривих. Рівняння Клеро.
- •Практичне заняття №4. Рівняння Клеро
- •Лекція №5. Системи диференціальних рівнянь першого порядку. Теорема існування та єдиності розв’язку задачі Коші. Рівняння п-го порядку
- •1. Системи диференціальних рівнянь. Теорема існування та єдиності.
- •2. Рівняння n-го порядку.
- •3. Загальні способи зниження порядку рівняння
- •Практичне заняття №5. Рівняння п-го порядка. Способи зниження порядка
- •Лекція №6. Лінійні рівняння n-го порядку. Системи лінійно незалежних функцій
- •1. Лінійні та однорідні рівняння n-го порядку.
- •2. Системи лінійно незалежних функцій.
- •Лекція №7. Формула Остроградського – Ліувілля. Лінійні однорідні рівняння з постійними коефіцієнтами
- •1. Формула Остроградського – Ліувілля та її застосування для розв’язку рівняння другого порядка.
- •Практичне заняття №6. Лінійне однорідне рівняння. Формула Остроградського – Ліувілля. Лінійні однорідні рівняння з постійними коефіцієнтами
- •Лекція №8. Лінійні неоднорідні рівняння n - го порядку. Застосування рівнянь у теорії коливань. Резонанс
- •1. Загальний вигляд рішення лінійного неоднорідного рівняння.
- •2. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •3. Знаходження рішення неоднорідного лінійного рівняння з постійними коефіцієнтами для спеціальної правої частини.
- •4.Застосування рівнянь у теорії коливань. Резонанс.
- •Практичне заняття №7. Неоднорідні лінійні рівняння
- •Лекція №9. Системи п звичайних диференційних рівнянь. Лінійні рівняння з частинними похідними першого порядку
- •1. Системи звичайних диференційних рівнянь
- •2. Лінійні рівняння з частинними похідними.
- •3.Загальний випадок лінійного рівняння.
- •Практичне заняття №8. Система диференційних рівнянь. Диференційні рівняння у частинних похідних першого порядку
- •2. Рівняння у частинних похідних першого порядку. Означення. Розв’язок.
- •Лекція №10. Класифікація рівнянь у частинних похідних другого порядку. Диференційні рівняння з двома змінними
- •1.Визначення рівняння другого порядку з двома змінними у частинних похідних.
- •2.Класифікація рівнянь.
- •Лекція №11. Рівняння гіперболічного типу. Постановка крайової задачі. Теорема єдиності розв’язку
- •1. Постановка крайової задачі.
- •Лекція №12. Редукція, загальної задачі. Задачі на прямій і напівпрямій. Формула Даламбера, метод продовження
- •1.Редукція, загальної задачі.
- •2. Формула Даламбера.
- •3. Крайова задача для напівпрямої, і метод продовжень.
- •Практичне заняття №9. Типи рівнянь другого порядку у частинних похідних. Рівняння коливання струни. Формула Даламбера
- •Лекція №13. Неоднорідні гіперболічні, рівняння на прямій і піввісі. Метод Фур’є розділення змінних
- •1. Неоднорідні гіперболічні рівняння на прямій і піввісі.
- •2. Метод розділення змінних.
- •Лекція №14. Перша крайова задача для гіперболічного рівняння
- •1.Неоднорідне рівняння з нульовими граничними умовами.
- •2.Перша крайова задача.
- •Практичне заняття №10. Метод Фур’є. Гіперболічні рівняння
- •3. Розв’язання першої крайової задачі у загальному випадку.
- •Лекція №15. Рівняння параболічного типу
- •1.Постанова крайових задач.
- •2. Єдиність розв’язку.
- •3. Метод розділення змінних.
- •Лекція №16. Перша крайова задача для рівняння параболічного виду
- •1. Неоднорідна задача з нульовими початковими і граничними умовами.
- •2. Перша крайова задача.
- •3. Задачі на нескінченій та напівнескінечній прямій.
- •Лекція №17. Рівняння еліптичного типу
- •1. Постановка крайових задач.
- •2. Перша крайова задача для круга. Інтеграл Пуассона.
- •3. Частинний розв’язок рівняння Лапласа.
- •Практичне заняття №11. Параболічні та еліптичні рівняння
- •Література:
3. Загальні способи зниження порядку рівняння
1)
Розглянемо
рівняння F(x,
)=0
.
Тоді заміна z=
понижає
порядок рівняння на k
одиниць. Перевірити самостійно.
2)
Розглянемо рівняння F(y,y′,…y
)=0.
Заміна
z(y)=y′
(y′′=y
z
(y)=zz
,
y′′′=
,
…) знижує порядок рівняння на одиницю.
3)
Однорідне рівняння F(x,
y, y′,…y
)=0,
тобто рівняння у якого функція F(x,
y, y′,…y
)
задовольняє умові: для довільногоk
F(x,ky,ky′,…,ky
)=
F(x,y,y′,…y
),де
р
порядок однорідності. Розглянемо
однорідне рівняння F(x,
y, y′,…y
)=0,
тоді заміна y=
,
деz(x)
невідома функція, знижує порядок рівняння
на одиницю.
Практичне заняття №5. Рівняння п-го порядка. Способи зниження порядка
Необхідні відомості: 1. Означення рівняння п-го порядка та його розв’язку. Задача Коші.
2. Методи зниження порядка.
Задачі.
Знизити порядок та розв’язати рівняння.
1.
![]()
2.
![]()
3.
![]()
4.
![]()
Розв’язати рівняння за допомогою відповідної не стандартної заміни.
5.
![]()
6.
![]()
Задачі для самостійної роботи.
1.
![]()
2.
![]()
3.
![]()
4.
![]()
5.
![]()
6.
![]()
7.
![]()
8.
![]()
9.
![]()
10.
,![]()
11.
![]()
12.
![]()
13.
![]()
Лекція №6. Лінійні рівняння n-го порядку. Системи лінійно незалежних функцій
1. Лінійні та однорідні рівняння n-го порядку.
Означення.
Рівняння виду a
(x)y
+ a
(x)y
+…+a
(x)y=f(x)
називається лінійним рівнянням n-го
порядку.
Якщо f(x)=0, то говорять, що рівняння є лінійне однорідне рівняння n-го порядку
.
Однорідні
лінійні рівняння будемо записувати у
вигляді (котрий легко отримати з вихідного
рівняння після ділення його на
)
y
+p
(x) y
+…+p
(x)y=0.
Теорема.
Нехай функції p
(x)
визначені
та неперервні на[a;b],
тоді, для лінійного однорідного рівняння,
довільна задача Коші на області [a;b]
має
єдине рішення.
Доведення. Відповідна функція, що фігурує у теоремі існування та єдиності розв’язку рівняння n-го порядку, має вигляд:
F(x,
y, y′,…y
)=-p
(x)y
-…-p
(x)y.
З умови теореми вона неперервна і
=p
(x)
обмежені,
оскільки
неперервні
на[a;
b],
що гарантує виконання умови Ліпшица
для F.
Отже ствердження теореми випливає з
теореми існування та єдиності для
загальних рівнянь n-го порядка.
Розглянемо
властивості рішень лінійних однорідних
рівнянь. Для скорочення запису введемо
позначення Ly
= y
+p
(x)
y
+…+p
(x)y,
де L
– лінійний оператор, що випливає з
властивостей похідної, тоді однорідне
лінійне рівняння має вигляд Ly=0.
Теорема.
Нехай y
і
y
– довільні рішення однорідного лінійного
рівняння, тоді:
1)
для кожного с
є R¹, сy
– рішення однорідного лінійного
рівняння,
2)
y
+
y
є рішенням лінійного однорідного
рівняння.
Доведення.
Доведення
випливає з властивостей лінійного
оператора, тобто L
(сy
)
=сLy
=0,
L
(y
+y
)
= Ly
+Ly
=0.
Наслідок.
Нехай y
,…,y
–довільні
рішення лінійного однорідного рівняння,
тоді їхня лінійна комбінація α
…α
є
рішенням лінійного однорідного рівняння.
2. Системи лінійно незалежних функцій.
Означення.
Функції
y
,…,y
називаються лінійно залежними на множині
Х,
якщо існує набір чисел α
…α
,
не всі з яких дорівнюють нулю, таких, що
α
+…+α
≡0
для будь-яких х
є Х.
Якщо
це визначення не виконується, то функції
y
,…,y
називаються лінійно незалежними.
Приклад
(лінійно незалежних). Функції 1,х,...,х
на
[a;b]
лінійно незалежні. Якщо допустити, що
вони залежні, то
(не
всі рівні 0) такі, щоα
+α
х…+α
х
0для
всіх х
є
[a;b],
а це протиріччя основної теореми алгебри.
Значить функції 1,х,...,х
на [a;b]
лінійно
незалежні.
Теорема.
Нехай дана система лінійно залежних
функцій y
,…,y
на множині Х.
Тоді визначник Вронского:

на
множині Х.
Доведення.
Оскільки
y
,…,y
лінійно залежні то існує набір α
…α
,
не всі з яких дорівнюють нулю, для яких
виконується тотожність
,
тодіy
,…,y
задовольняють системі
,
для будь-якого х
є Х.
Система
відносно (α
…α
)
має не тривіальне рішення для будь-якого
х
є Х.
Таким чином, з курсу алгебри маємо, що
W(х)=0,
х
є Х.
Теорема.
Нехай y
,…,y
–лінійно незалежна система рішень
однорідного лінійного рівняння
y
+p
(x)y
+…+p
(x)y=0
такого, що
– визначені і неперервні на[a;b].
Тоді для будь-якого х
є [a;b]
визначник Вронского відмінний від нуля
W(х)
0.
Доведення.
Припустимо
противне, що в деякій точці x
є[a;b]
W(х
)=0.
Візьмемо
функцію у=
,
деα
…α
–довільні
константи, тоді у
- рішення даного рівняння.
Розглянемо систему:

Для
даної системи W(х
)=0,
виходить, система має нетривіальне
рішення, тобто існує набір α
…α
,
для якого не всі
α
дорівнюють
нулю і такий, що задовольняє системі.
Розглянемо у,
коли в якості (α
…α
)
узято указане нетривіальне рішення
системи, тоді маємо
.
Таким
чином, у=
є нетривіальним рішенням рівняння з
нульовими початковими умовами у точці
.
Зазначимо, що функціяу
0
задовольняє нульовим початковим умовам
і рівнянню. Оскільки коефіцієнти рівняння
задовольняють теоремі про існування
та єдиності рішення, то у=![]()
,
що протирічить лінійній незалежності
таким
чином наше припущення не вірно, тобто
W(х)
0для
будь-якого х
є [a;b].
Теорема.
Нехай
дане лінійне однорідне рівняння: y
+p
(x)
y
+…+p
(x)y=0,де
p
…p
–визначені
і неперервні на [a;b]
,
–лінійно
незалежна система рішень даного рівняння,
тодіу=с
+…+с
,
де с
– довільні константи, є загальним
рішенням даного рівняння.
Доведення.
Зразу відмітимо, що згідно властивостей
рішень лінійного однорідного рівняння
у=с
+…+с
- рішення рівняння. Покажемо, що рішення
будь-якої задачі Коші для даного рівняння
можна отримати з рішення у=с
+…+с
,
якщо взяти відповідні значення с
.
Нехай в будь-якій точці
є[a;b]
задані
довільні початкові умови
.
Підставляючи замість у його значення, отримаємо

Визначник
даної системи є визначник Вронского і
W(
)
0
, в силу попередньої теореми, отже
система має нетривіальне рішення,
підставляючи яке в у
одержимо шукане рішення задачі.
Наслідок. Лінійне однорідне рівняння n-го порядку має n-лінійно незалежних рішень.
Означення. Будь-який набір з n-лінійно незалежних рішень лінійного однорідного рівняння називається фундаментальною системою рішень.
