5.Криві байдужості . Гранична норма заміщення благ:суть і методика обчислення.
У теорії споживання криві́ байду́жості — криві, що з'єднують всі споживчі набори (комбінації кількості товарів), які перебувають у відношенні байдужості. Інакше кажучи, порівнюючи будь-які два набори, що знаходяться на тій самій кривій байдужості, споживач не надасть перевагу жодному з них. Криві байдужості є наглядним способом представлення відношення переваги у випадку двох товарів.
На рис. 2.2 зображені три криві байдужості. На першій і другій з них показані по два товарні набори. Набір А містить Xa одиниць товару X і ya одиниць товару у. Набір B складається з Xb одиниць товару X і yb одиниць товару у. Оскільки А і В розміщені на одній кривій байдужості U1 то набори А і В слід розглядати як рівноцінні (з однаковою корисністю) для того споживача, для якого побудовані ці криві байдужості.
Звернімося до набору C, який містить найбільшу кількість одиниць товару у (ус) і однакову з набором В кількість одиниць товару X(XC). Згідно з третім припущенням товарний набір C має перевагу перед набором В, а отже, і перед набором А. Оскільки C і D лежать на одній кривій байдужості U2, то це означає, що на- бори C і D для даного споживача рівнозначні. Криві байдужості наділені певними властивостями, найважливіші з яких такі:
1) крива байдужості, яка розміщена вище — праворуч від іншої кривої байдужості, — містить набори товарів, яким даний споживач віддає перевагу порівняно з попередньою кривою байдужості. Справедливість такого твердження показано при розгляді рис. 2.2.
2) криві байдужості ніколи не перетинаються;
3) криві байдужості мають від'ємний нахил, що випливає з власти-вості 1.
Оскільки всі товарні набори, що розміщення на одній кривій байдужості, для даного споживача рівноцінні, а отже, й взаємозамінні, то й ті два товари, які створюють ці набори, також повинні бути для споживача, певною мірою, взаємозамінними.
Кількісним показником такої взаємозамінності є гранична норма заміщення.
Гранична норма заміщення блага у благом X (MRSX}>) показує, якою кількістю блага У слід поступитися заради збільшення в наборі блага X на одиницю за умови збереження корисності набору на попередньому рівні
Гранична норма заміщення благом Х блага У (МИ8ХУ) показує кількість блага У, що повинна бути скорочена в обмін на збільшення блага Х на одиницю, за умови, що рівень корисності залишається незмінним.
6.Зміна оптимального стану споживача при зміні його доходу та цін товарів
Оптимальна кількість блага, яку хоче придбати споживач, характеризується тим, що гранична корисність для цієї кількості збігається з ціною блага. При менших обсягах закупок товару його гранична корисність буде більша, ніж ціна, що спонукає до збільшення кількості товару X. Якщо закупки будуть більшими, ніж рівноважний обсяг, то ціна товару перевищить його корисність, що підштовхуватиме споживача до зменшення закупок. Рівновага буде досягатися тоді, коли гранична корисність товару, виражена в грошах (максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися задля отримання додаткової одиниці товару), зрівняється з його ціною.Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань та переваг, але й від рівня доходу. Відомо, що збільшення доходу призводить до переміщення бюджетних ліній праворуч і вверх. Відповідно точки рівноваги будуть знаходитись далі від початку координат, що забезпечуватиме більшу корисність вибраного набору благ.Якщо зобразити на рисунку відповідний графік, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, та провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо Криву "дохід - споживання" (рис.3).Ця крива дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу (і лише доходу) споживача.
Рис. 3. Крива „дохід – споживання”.
Характер кривої "дохід -споживання" буде залежати від оцінки товару споживачем.
Нормальні товари — це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід.
Неякісні товари (товари низької споживчої цінності) — це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача.Належність товару до тієї чи іншої групи залежить не стільки від його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як неякісний.Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів споживача. Так, при певному рівні доходу користування міським транспортом буде сприйматися як нормальний товар. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач віддаватиме перевагу таксі або власному автомобілю, а тому поїздка на автобусі чи трамваї перетвориться у неякісний товар.Тому для нормальних товарів крива "дохід - споживання" матиме зростаючий характер, а для неякісних — спадний.