- •Основи економетричного моделювання
- •2.1. Особливості економетричних моделей
- •2.1.1. Роль і місце економетричних моделей у математичному моделюванні
- •2.1.2. Формування сукупності спостережень
- •2.1.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.1.4. Точність вихідних даних
- •2.1.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.2. Приклади економетричних моделей
- •2.2.1. Приклад 1. Виробнича функція Кобба — Дугласа
- •2.2.2. Приклад 2. Моделі пропозиції і попиту на конкурентному ринку
- •2.2.3. Приклад 3. Модель Кейнса
- •2.2.4. Приклад 4. Модель споживання
- •2.3. Випадкова складова економетричної моделі
- •2.4. Оцінювання параметрів моделі методом найменших квадратів
- •2.5. Оцінювання параметрів моделі методом максимальної правдоподібності
- •2.6. Короткі висновки
- •2.7. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •2.8. Основні терміни і поняття
2.5. Оцінювання параметрів моделі методом максимальної правдоподібності
Для того щоб оцінити вірогідність
економетричної моделі, потрібно
насамперед мати дисперсію залишків
.
Оцінюючи параметри моделі методом 1МНК,
ми висунули гіпотезу про те, що дисперсія
залишків є незмінною для всіх спостережень.
Знайдемо її значення.
Фактичні значення залежної змінної згідно з моделлю (2.17) можна подати так:
Yi = a0 + a1Xi + ui .(2.23)
Запишемо цю модель для середніх значень, знайдених на підставі спостережень:
(2.24)
Віднімемо співвідношення (2.24) від (2.23):
![]()
Замінивши
,
,
дістанемо:
![]()
Оскільки
для розрахункових значень залежної
змінної, то залишки можна подати так:
![]()
Величина залишків
в даному разі визначає відхилення
розрахункового значення залежної
змінної
від фактичного за умови, що всі змінні
моделі (
і
)
взяті як відхилення від свого середнього
значення.
Сума квадратів залишків визначатиметься у вигляді
![]()
Знайдемо математичне сподівання для кожної складової правої частини суми квадратів залишків:
1)
;
2)
;
3)


Остаточно маємо:
![]()
Звідси

де
— незміщена оцінка істинного значення
.
Досі ми не робили інших припущень про розподіл залишків ui, крім того, що середнє значення його дорівнює нулю, дисперсія є сталою і коваріації також дорівнюють нулю:
Yi = a0 + a1Xi + ui ,(2.25)
M(ui)= 0;

У (2.25) параметри a0,a1і
були невідомими, і згідно з методом 1МНК
спочатку знайдено оцінки параметрів
і
,
а далі на підставі залишківuiобчислено їх дисперсію
.
Якщо задати певну функцію закону
розподілу залишків, то, скориставшись
методом максимальної правдоподібності,
можна одночасно знайти оцінку всіх
трьох параметрів a0,a1і
.
Нехай залишки розподілені за нормальним законом. тоді функція правдоподібності подається у вигляді

Оскільки співвідношення Yi = a0 + a1Xi + uiзадає лінійне перетворення залишківuiвYi , де
,
то функція правдоподібності буде така:

і
![]()
Дана функція містить невідомі параметри
,
,
.
Тильда “~” над оцінками цих параметрів
відрізняє їх від оцінок
,
,
і
,
знайдених методом 1МНК, а також від
істинних значень параметрівa0,a1і
.
Продиференціюємо цю функцію за невідомими
параметрами
,
,
,
тобто знайдемо частинні похідні і
прирівняємо їх до нуля:
![]()
![]()
![]()
Після елементарних перетворень система рівнянь запишеться так:
(2.26)
Порівнюючи систему (2.26) із системою (2.19), здобутою за методом 1МНК, бачимо, що перші два рівняння (2.26) такі самі, як рівняння системи (2.19), а третє рівняння системи (2.26) дає формулу оцінки дисперсії залишків.
У даному разі неважко переконатись, що
оцінки параметрів
і
за методом максимальної правдоподібності
повністю збігаються з оцінками 1МНК.
Отже, якщо параметри моделі
і
є лінійними функціями від залишківui,
які задовольняють багатовимірний
нормальний розподіл, то оцінки їх за
методами 1МНК і максимальної правдоподібності
збігаються. Тому оцінки
і
також є нормально розподіленими, і
математичним сподіванням їх є параметриa0іa1. З третього
рівняння системи (2.26) маємо:
.
Параметр, який характеризує співвідношення між невідомою оцінкою дисперсії згідно з методом максимальної правдоподібності та істинним значенням дисперсії, запишеться у вигляді:
.
Він має розподіл
зn – 2 ступенями свободи і розподілений
незалежно від
і
.
Пізніше ми звернемося до параметра
,
коли йтиметься про існування довірчих
інтервалів для параметрів моделі.
