- •Гетероскедастичність
- •7.1. Поняття гетероскедастичності
- •7.2. Методи визначення гетероскедастичності
- •7.2.1. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію m
- •7.2.2. Параметричний тест Гольдфельда — Квандта
- •7.2.3. Непараметричний тест Гольдфельда - Квандта
- •7.2.4. Тест Глейсера
- •7.3. Визначення матриці s
- •7.4. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
- •7.5. Прогноз
- •7.6. Короткі висновки
- •7.7. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •7.8. Основні терміни і поняття
7.2. Методи визначення гетероскедастичності
Можливість перевірки припущень про наявність гетероскедастичності залежить від природи вихідних даних. Розглянемо методи перевірки гетероскедастичності для різних вихідних даних.
7.2.1. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію m
Цей метод застосовується тоді, коли вихідна сукупність спостережень досить велика. Розглянемо відповідний алгоритм.
Крок
1. Вихідні
дані залежної змінної Y
розбиваються на k
груп
відповідно до зміни рівня величини Y.
Крок 2. За кожною групою даних обчислюється сума квадратів відхилень:
Крок 3. Визначається сума квадратів відхилень в цілому по всій сукупності спостережень:
Крок
4. Обчислюється
параметр
:
де n — загальна сукупність спостережень; nr — кількість спостережень r-ї групи.
Крок 7. Обчислюється критерій:
який
наближено відповідатиме розподілу
при ступені свободи
,
коли дисперсія всіх спостережень
однорідна. Тобто якщо значення
не менше за табличне значення
при вибраному рівні довіри і ступені
свободи
,
то спостерігається гетероскедастичність.
Приклад 7.2. Для даних, які наведено в прикладі 7.1, перевіримо наявність гетероскедастичності згідно з критерієм m.
Розв’язання.
Крок 1. Розіб’ємо дані, які наведені в табл. 7.1, на три групи, по шість спостережень у кожній.
група I |
група II |
група III |
0,36 |
0,41 |
0,82 |
0,20 |
0,50 |
1,04 |
0,08 |
0,43 |
1,53 |
0,20 |
0,59 |
1,94 |
0,10 |
0,90 |
1,75 |
0,12 |
0,95 |
1,99 |
Крок 2. Обчислимо суму квадратів відхилень індивідуальних значень кожної групи від свого середнього значення:
2.1.
2.2.
Крок 3. Знайдемо суму квадратів відхилень за всіма трьома групами:
= S1 + S2 + S3 = 0,05313 + 0,2822 + 1,1703 = 1,5056.
Крок 4. Обчислимо параметр
Крок 5. Знайдемо критерій
Цей критерій наближено задовольняє розподіл c2 з k – 1 = 2 ступенями свободи. Порівняємо значення критерію з табличним значенням критерію c2 з k – 1 = 2 ступенями свободи при рівні довіри 0,99 c2кр = 9,21. Оскільки m > c2кр, то дисперсія може змінюватись, тобто для даних табл. 7.1 спостерігається гетероскедастичність.
7.2.2. Параметричний тест Гольдфельда — Квандта
Коли сукупність спостережень невелика, то розглянутий метод не застосовний.
У такому
разі Гольдфельд і Квандт запропонували
розглянути випадок, коли
,
тобто дисперсія залишків зростає
пропорційно до квадрата однієї з
незалежних змінних моделі:
Y = XA + u.
Для виявлення наявності гетероскедастичності згадані вчені склали параметричний тест, в якому потрібно виконати такі кроки.
Крок 1. Упорядкувати спостереження відповідно до величини елементів вектора Xj.
Крок
2.
Відкинути c
спостережень, які містяться в центрі
вектора. Згідно з експериментальними
розрахунками автори знайшли оптимальні
співвідношення між параметрами c
і n,
де n
— кількість елементів век-
тора
:
Крок
3. Побудувати
дві економетричні моделі на основі 1МНК
за двома утвореними сукупностями
спостережень
за умови, що
перевищує кількість змінних m.
Крок
4.
Знайти суму квадратів залишків за першою
(1) і другою (2) моделями
і
:
,
де
— залишки за моделлю (1);
,
де
— залишки за моделлю (2).
Крок 7. Обчислити критерій
який в
разі виконання гіпотези про
гомоскедастичність відповідатиме
F-розподілу
з
,
ступенями свободи. Це означає, що
обчислене значення R*
порівнюється з табличним значенням
F-критерію
для ступенів свободи
і
і вибраного рівня довіри. Якщо
,
то гетероскедастичність відсутня.
Приклад 7.3. У табл. 7.3 наведено дані про загальні витрати та витрати на харчування. Для цих даних перевірити гіпотезу про відсутність гетероскедастичності.
Таблиця 7.3
Номер спостереження |
Витрати на харчування |
Загальні витрати |
|
u |
u2 |
1 |
2,30 |
15 |
2,16 |
0,14 |
0,020 |
2 |
2,20 |
15 |
2,16 |
0,04 |
0,002 |
3 |
2,08 |
16 |
2,20 |
-0,12 |
0,015 |
4 |
2,20 |
17 |
2,25 |
-0,05 |
0,002 |
5 |
2,10 |
17 |
2,25 |
-0,15 |
0,022 |
6 |
2,32 |
18 |
2,29 |
0,26 |
0,0007 |
7 |
2,45 |
19 |
2,34 |
0,11 |
0,012 |
8 |
2,50 |
20 |
|
|
|
9 |
2,20 |
20 |
|
|
|
10 |
2,50 |
22 |
|
|
|
11 |
3,10 |
64 |
|
|
|
12 |
2,50 |
68 |
2,37 |
0,13 |
0,016 |
13 |
2,82 |
72 |
2,52 |
0,29 |
0,085 |
14 |
3,04 |
80 |
2,68 |
0,36 |
0,128 |
15 |
2,70 |
85 |
2,99 |
-0,29 |
0,084 |
16 |
3,94 |
90 |
3,18 |
0,76 |
0,573 |
17 |
3,10 |
95 |
3,38 |
-0,28 |
0,076 |
18 |
3,99 |
100 |
3,57 |
0,42 |
0,178 |
Розв’язання.
1. Ідентифікуємо змінні:
Y — витрати на харчування, залежна змінна;
X — загальні витрати, незалежна змінна;
Y = f (X, u).
2. Для перевірки гіпотези про відсутність гетероскедастичності застосуємо параметричний тест Гольдфельда - Квандта.
2.1. Упорядкуємо значення незалежної змінної від меншого до більшого і відкинемо c значень, які містяться всередині впорядкованого ряду:
c » 4.
2.3. Визначимо залишки за цими двома моделями:
uI = YI –
;
uII = YII –
.
Залишки та квадрати залишків наведено в табл. 7.3.
2.4. Обчислимо залишкові дисперсії та знайдемо їх співвідношення:
2.5. Порівняємо критерій R* з критичним значенням F-критерію при g1 = 5 і g2 = 5 ступенях свободи і рівні довіри Р = 0,99 Fa = 0,01 = 11. Оскільки R* > Fкр, то вихідні дані мають гетероскедастичність.
