Лекція № 18_

Тема. Українські землі у другій половині XVIII ст. Ліквідація Гетьманщини.

Мета: Схарактеризувати українську політику Петра I щодо України. Визначити наслідки

остаточного скасування української державності. Виховувати поважне ставлення

студентів до власної історії.

Тип лекції: засвоєння нових знань.

Обладання: карта, атласи, роздатковий матеріал.

Основні терміни: « Малоросійська колегія», « губернія», « кріпосне право», «Новоросія».

Основні дати: 1764 р., 1775 р, 1781 – 1782 рр., 1783 р..

Структура лекції.

I.Організаційний момент.

II.Перевірка домашнього завдання.

III.Актуалізація опорних знань студентів.

IV.Вивчення нового матеріалу:

1.Українська політика Петра I. Перша ліквідація гетьманства.

2. Остаточне скасування української державності.

3. Приєднання до Росії південних регіонів України та Криму.

V.Закріплення нових знань.

VI.Підсумки лекції:

VII.Домашнє завдання:

Хід лекції.

Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань студентів.

.Вивчення нового матеріалу:

1.Остаточне скасування української державності

У 1762р. престол зайняла Катерина ІІ, прибічниця централізму, яка рядом заходів остаточно ліквідувала автономний устрій України:

1.у 1764 р. ліквідовано гетьманство, вся повнота влади зосередилася в руках Малоросійської колегії;

2.у 1775 р. знищено Запорізьку Січ. її були роздані царським фаворитам, гам, генералам. Доля запорізьких склалася по-різному: 25 тис. козаків переселено на Кубань, 5 тис. за­порожців отримали політичний притулок в Туреччині і заснували там Задунайську Січ(1775-1828рр.), значна кількість запорожців отримала статус селян;

3.у 1781-82рр. ліквідовано поділ України на полки і створено губернії;

4.у 1783р. запроваджено кріпосне право в Україні. Цього ж року було ліквідоване українське козацтво як стан. Замість ко­зацьких полків створювалися полки ро­сійської регулярної армії. Козаків перевели в селянський стан, а приблизно 10 тис. за­можних козаків отримали грамоти дворян і офіцерські чини в російській армії.

Місія Василя Капніста.

У відповідь на наступ царизму на українську державність, скасування її автономії серед пат­ріотично налаштованої української старшини виникла думка вдатися до іноземної інтервенції. Речником цієї групи виступив відомий на той час громадський діяч і літератор Василь Капніст. У 1791 р. він таємно їздив до Берліна, де просив допомоги у Прусії проти московського абсо­лютизму. Однак ця спроба виявилася невдалою.

Таким чином, в результаті політики ро­сійського царизму на Україні було ліквідо­вано гетьманство, Запорізьку Січ, полко­вий військовий і адміністративно-терито­ріальний устрої. Україна стала звичайною провінцією Російської імперії.

Українському народу через несприят­ливі політичні умови, через недостатню внутрішню консолідацію не вдалося збе­регти свою державність.

Але збереглася на Україні державно-національна традиція, ідея незалежної собор­ної української держави, і цілі покоління боролися і вмирали за цю ідею.

Приєднання до Росії південних регіонів України та Криму

В результаті перемоги Росії в російсько-турецьких війнах у 1783 р. Кримське хан­ство було ліквідоване, і всі його території ввійшли до складу Російської імперії. По­чалася активна колонізація південних зе­мель України, які отримали назву Новоросії. Прагнучи якомога швидше заселити і освоїти ці землі, уряд Катерини II сприяв переселенню сюди сербів, німців, молда­ван, вірмен, греків та інших народів. Ук­раїнці та росіяни на кін. XVIII ст. складали 80% переселенців зазначених областей.

Виникли нові міста - Олександрівськ (Запоріжжя, 1770), Херсон (1778), Севасто­поль (1783), Катеринослав (1787), Мико­лаїв (1789), Одеса (1794).

Вихід до Чорного моря, освоєння Пів­дня сприяли економічному розвитку Росі та України. Україна поступово перетворюється на житницю Європи.

Закріплення нових знань.