- •Методичні вказівки
- •2.1 Розрахунок параметрів джерел викидів і проектних розмірів цеху промислової будівлі
- •Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду нагрітої газоповітряної суміші
- •3.2 Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду холодної газоповітряної суміші
- •3.3 Визначення гранично допустимого викиду шкідливих речовин із джерел в атмосферу
- •3.5 Визначення категорії небезпеки підприємства (кнп)
- •ДеМі – маса викиду речовини, т/рік;
- •Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на здоров’я людей
- •Розрахунок витрат води на технологічні потреби
- •Розрахунок водоспоживання та водовідведення підприємства
- •Розділ 6 Утилізація та рекуперація відходів
- •1.Відпрацьовані нафтопродукти
- •2. Відпрацьований акумуляторний свинець та електроліт
- •3. Розрахунок кількості масного ганчір’я
- •4. Розрахунок кількості масного піску
- •5. Відпрацьовані маслофільтри
- •6.Відпрацьовані автошини
- •Розрахунок утворення інших видів відходів
- •2. Розрахунок кількості відходів скла
- •3.Розрахунок відпрацьованих абразивних кругів
- •4. Розрахунок відпрацьованих ртутьуміщуючих ламп
- •Розрахунок еколого-економічних збитків, нанесених навколишньому середовищу, внаслідок діяльності промислового підприємства
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Вихідні дані до розділу “г”
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різного функціонального значення
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення водного середовища
- •Значення показника відносної небезпеки скиду речовин у водоймище
- •Значення показника відносної небезпеки речовини при викиді в атмосферне повітря
- •Значення коефіцієнта f залежно від висоти джерела забруднення та середньорічного значення різниці температур в гирлі джерела і навколишнього середовища
2. Розрахунок кількості відходів скла
При товщині 3 - 4 мм і питомій вазі 2.5 т/м3 при виконанні нарізувальних робіт виробничі норми відходів скла становлять 2-6%.
Кількість склобою за рік:
М =П * С * Р * 0.04 , (т), (56)
де П - річна потреба підприємства у склі (м2) ;
С=0,003 – 0,004 (м) – товщина скла ;
Р=2.5 (т/м3) –питома вага скла.
3.Розрахунок відпрацьованих абразивних кругів
Кількість відпрацьованих абразивних кругів розраховується за формулою
m = N * 4.85 * 0.2 , (т) . (57)
Середня початкова вага одного круга – 4.85 кг.
N - кількість відпрацьованих кругів (шт.) .
Середній процент утворення відходу -- 20 % .
4. Розрахунок відпрацьованих ртутьуміщуючих ламп
Розрахунок кількості відпрацьованих ртутьуміщуючих ламп проводиться за формулою
n відпр= n * Нбаз/ G(шт.),(58)
де n -- кількість ламп (шт.) ;
Нбаз -- базове число годин роботи лампи (год.) ;
G -- гарантійний термін експлуатації (год.).
Для ламп ДРЛ G=7,5 тис.год., інші --G=5-10 тис.год.
РОЗДІЛ 7
Розрахунок еколого-економічних збитків, нанесених навколишньому середовищу, внаслідок діяльності промислового підприємства
Розмір збитків визначається як сума збитків, нанесених окремим видам реципієнтів у межах забрудненої зони. Оцінка збитків по природних середовищах повинна здійснюватись на базі відповідних галузевих методик. Розмір збитків необхідно визначати окремо для кожного виду природних ресурсів.
При наявності джерела забруднення, яке впливає одночасно на всі або декілька природних ресурсів - атмосферу, водне середовище і т.д., необхідно проводити оцінку комплексного народногосподарського збитку.
Комплексний народногосподарський збиток оцінюється як сума локальних збитків від різних видів дій, що порушують нормативний стан навколишнього середовища на види реципієнтів.
Величина річного економічного збитку внаслідок забруднення навколишнього середовища викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря та скидами забруднюючих речовин у водний об’єкт розраховується за формулою
Е = γ * δ * f * М,(59)
де γ - константа, числове значення якої для атмосфери дорівнює 2,4 (грн/ум. т), для водного середовища - 400 (грн/ум. т);
δ - безрозмірний показник відносної небезпеки забруднення, приймається за даними додатків;
f - коефіцієнт, ураховуючий характер розсіювання викидів, приймається згідно з додатком. Для водного середовища f = 1.
М - приведена маса викидів або скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище (ум. т/рік).
Приведену масу викидів або скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище визначають за формулою
М = Аі * mi , (60)
де Аі- показник відносної агресивності речовин, визначається за даними додатків;
mi - маса забруднюючих речовин (т/рік).
Додатки Додаток а
Маса свинцю та електроліту в брухті відпрацьованих акумуляторних батарей
|
Тип акумуляторів |
Маса свинцю (кг) |
Кількість електроліту (л) |
Тип акумуляторів |
Маса свинцю (кг) |
Кількість електроліту (л) |
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
6СТ-45(Ý) |
8.9 |
3.0 |
3СТ-150(Ý) |
12.8 |
4.8 |
|
6СТ-50(Ý) |
9.6 |
3.5 |
3СТ-155(Ý) |
14.4 |
4.8 |
|
6СТ-50(А) |
10 |
3.4 |
3СТ-215(Ý) |
18.6 |
7 |
|
6СТ-55(Ý) |
10.6 |
3.6 |
3СТ-215(А) |
18.8 |
6.4 |
|
6СТ-55(А) |
8.5 |
3.6 |
6МСТ-9 |
1.9 |
|
|
6СТ-60(Ý) |
11.5 |
3.8 |
3МТ-6(Ý) |
0.8 |
|
|
6СТ-75(Ý) |
13.9 |
5 |
3МТ-12(Ý) |
1.7 |
|
|
6СТ-75(Т) |
13 |
5 |
3ТР-10(Ý) |
1.4 |
|
|
6СТ-82(Ý) |
16.2 |
5 |
3МТ-8 |
0.8 |
|
|
6СТ-90(Ý) |
16.3 |
6 |
3МТ-8(А) |
0.8 |
|
|
6СТ-105(Ý) |
18.4 |
7 |
3МТ-14(А) |
1.4 |
|
|
6СТ-132(Ý) |
23.9 |
8 |
СВ-20 |
0.7 |
|
|
6СТ-182(Ý) |
33.3 |
11.5 |
6ÝМ-60(Ý) |
15.1 |
|
|
6СТ-190(Т) |
37.2 |
12 |
6ÝМ-145(Ý) |
36.8 |
|
|
6СТ-190(А) |
33 |
11 |
|
|
|
