- •Вихідні дані
- •2.2 Розрахункова схема плити
- •2.3 Статичний розрахунок плити
- •2.4 Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
- •2.5 Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
- •2.6 Конструювання монолітної плити
- •Розділ 3
- •3.4 Визначення площі робочої арматури в розрахунковому перерізі балки
- •3.6 Побудова огинаючої епюри моментів
- •3.7 Побудова епюри матеріалів
- •3.5 Розрахунок міцності балки за похилими перерізами
- •Використана література
2.3 Статичний розрахунок плити
Розрахункові згинальні моменти в небезпечних перерізах 1-1, 2-2 і 3-3 з урахуванням їх перерозподілу в наслідок пластичних деформацій, якщо прольоти рівні або такі, що відрізняються не більше, ніж 20%, визначаємо за формулами:
Переріз 1-1:
кНм.
Переріз 2-2:
кНм.
Перерізи 3-3:
кНм.
2.4 Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
Як видно
зі схеми плити, її розрахунковим
поперечним перерізом за всією довжиною
буде прямокутник, ширина якого
мм.
Параметри h0 і hs уточнюємо, взявши значення %=0,45%.
За максимальним моментом обчислюємо її необхідну робочу висоту, мм:

де
-
розрахунковий опір бетону, МПа, для
граничного стану першої групи (беремо
за таблицею залежно від класу бетону
за міцністю на стиск);
-
коефіцієнт умов роботи.
Рисунок 2.4 – Розрахунковий переріз плити
Щоб
визначити
,
задаємося оптимальним значенням процента
армування плити і обчислюємо відносну
висоту стиснутої зони бетону:
.
Визначивши
із цієї формули
,
за таблицею 20 знаходимо значення
,
що відповідає йому:
.
мм.
Потім
отримане значення
округлюємо до 1см з урахуванням того,
що товщину монолітних плит рекомендується
брати такою, що дорівнює: 40, 50, 60, 70, 80, 90
і т. д. Приймаємо
=70мм
Після цього уточнюється остаточно робоча висота перерізу плити:
мм.
2.5 Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
Робочу арматуру підбираємо для прольотних 1-1, 3-3 і опорного 2-2 перерізів, де згинальні моменти максимальні. Потрібну площу її поперечного перерізу визначають у такій послідовності. Спочатку для вибраного перерізу (переріз 1-1) обчислюємо коефіцієнт
.
Потім
за підрахованим
у таблиці знаходять значення
,
що відповідає йому, яке використовується
для обчислення площі робочої арматури![]()
мм2.
Переріз 2-2:
;
.
мм2.
Перерізи 3-3 та 4-4:
;
![]()
мм2.
2.6 Конструювання монолітної плити
За знайденою вище площею робочої арматури, принявши її діаметр з урахуванням раніш використаного, підбирають кількість стержнів за таблицею, виходячи з конструктивних вимог розміщення їх за шириною плити вказано у СНиПі. Згідно з цими вимогами відстані між осями робочих стержнів у середній частині прольота плити і над опорою (зверху) повинні бути:
не
більше ніж 200 мм при
80мм,
не
більше ніж 1,5
при
80 мм,
а також не менше ніж:
для нижньої арматури – 25 мм,
для верхньої арматури – 30мм,
50 мм – у горизонтальному напрямку при розміщенні нижньої арматури більше ніж у два ряди за висотою (крім стержнів двох нижніх рядів).
Таким
чином, із конструктивних вимог випливає,
що при
на 1 м плити в розрахунковому перерізі
слід розташовувати не менше ніж 5 і не
більше ніж 10 стержнів.
Конструювання плити починаємо з визначення необхідного числа стержнів. Задаємо діаметр робочих стержнів 6 мм, при визначній товщині плити hs. Діаметр розподільної арматури призначаємо виходячи з її мінімальної площі перерізу (10% від робочої) і максимального кроку. Найчастіше це дротяна арматура класу Вр-І, Вр-ІІ, оскільки її використання дозволяє зменшити крок за рахунок менших діаметрів.
Результати підбору арматури зводимо у таблиці в якій наведені всі дані арматури, необхідної для встановлення її в місцях з’єднання плити з головною балкою і обпирання плити на стіну по контуру будинку. Площа стержнів цієї арматури береться не меншою ніж 1/3 As арматури плити у прольоті.
Армування плит, прилеглих до стіни вздовж осі 1, здійснюємо такими самими стержнями, що застосовані в плитах, повністю опертих на балки, оскільки відповідно до розрахунків діаметр стержнів арматури такий самий і дорівнює 6 мм.
Таблиця 2.2 – Армування плити окремими стержнями
|
№
|
Проліт або опора плити, які розглядаються, розрахункові перерізи |
AS, мм2, із розр |
Армування | ||||
|
Робоча арматура |
Розподільна арматура | ||||||
|
Діаметр, клас |
Крок, мм |
Факт. площа, мм2 |
Діаметр, клас |
Крок | |||
|
1 |
Крайній проліт, переріз 1-1 |
169 |
6 A500c |
165 |
170 |
53 Вр-І |
200 |
|
2 |
Перша проміжна опора, переріз 2-2 |
233,1 |
8 A500c |
200 |
251 |
44 Вр-І |
250 |
|
3 |
Середні прольоти й середні опори плит 3-3 |
199,6 |
6 A500c |
125 |
226 |
44Вр-І |
250 |
|
4 |
Середні прольоти й середні опори плит 4-4 |
199,6 |
6 A500c |
125 |
226 |
44Вр-І |
250 |
|
5 |
Амування ділянок обпертих на стіну |
57 |
6 A500c |
200 |
141 |
33Вр-І |
330 |
|
6 |
Армування ділянок головної балки |
78 |
8 A500c |
200 |
141 |
33Вр-І |
330 |
За прийнятою схемою армування складаємо підрахунки кількості стержнів у плиті, запишемо у вигляді таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Підрахунок кількості стержнів на плиту Пм-1
|
№ п/п |
Частина плити, що розглядається |
Формула підрахунку стержнів на один елемент |
Кількість елементів |
Кількість стержнів на плиту поелементно |
|
1 |
Плита, обмежена осями А-Б і 1-2 |
(6150-150-200)/120=49
|
4
|
196
|
|
Середні прольоти між осями Б-В і 1-2 |
(6150-150-150)/120=49
|
6
|
294 | |
|
2 |
Крайні прольоти вздовж крайніх другорядних балок Б-В і 1-2 |
(6150-150-200)/130=45
|
4 |
180 |
|
Середні прольоти вздовж крайніх другорядних балок, Б-В і 2-5 |
(6150-300)/130=45
|
6 |
270 | |
|
3 |
Крайні прольоти між осями 2-5 |
(6150-150-200)/150=39 |
6 |
234 |
|
Середні прольоти |
(6150-300)/150=39
|
6
|
234
| |
|
4
|
Крайні прольоти вздовж пром. 19 другорядних балок |
(6150-150-200)/150=39 |
22 |
858 |
|
Середні прольоти вздовж 19 другорядних балок |
(6150-300)/150=39
|
33
|
1287
| |
|
5
|
Крайні прольоти А-Б та В-Г вздовж проміжних 19 другорядних балок |
(6150-150-200)/200=29 |
4 |
116 |
|
Середні прольоти 2-3,3-4,4-5 вздовж осей А-Г |
(6150-300)/200=30
|
6
|
180
| |
|
Вздовж осей А та Г між віссю 1 і першою другорядною балкою та між останньою другорядною балкою та віссю 6 |
(1750-100-200)/200=8 |
4 |
32 | |
|
Вздовж осей А-Г між крайніми другорядними балками |
(1850-200)/200=9
|
2
|
18 | |
|
6
|
Крайні прольоти вздовж пром. 2 гол. Балок між віссю 1 і першою другорядною балкою |
8 |
4 |
32 |
|
Вздовж 2 гол. балок між крайніми другорядними |
9
|
36
|
324
| |
|
7
|
Для фіксації поз. 2 та поз 4 вздовж 19 другорядних балок |
4 |
20 |
80 |
|
Для фіксації поз. 5 вздовж поперечних стін по осям А-Г |
2
|
2
|
4
| |
|
8
|
Для фіксації поз 2 між віссю 1 і першою другорядною балкою та між останньою другорядною балкою і віссю 6 |
(1750-300)/310=5
|
2 |
10 |
|
Для фіксації поз.2 та 3 між крайніми другорядними балками |
(1850-200)/310=6
|
20 |
120 | |
|
9
|
Для фікації поз. 6 вздовж 2 головних балок |
4 |
11 |
44 |
|
Для фіксації поз 5 вздовж поперечних стін по осям А-Г |
2
|
2
|
4
|
