Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 2утилизация2.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
262 Кб
Скачать
☆

3.5. Класифікація забруднюючих речовин.

Під зр розуміють такі, вміст яких у воді зумовлює порушення норми якості води. Згідно класифікації Л.А.Кульським, зр за їх фазово – дисперсним станом поділяють на 4 групи.

До 1 групи належать не розчинні у воді зависі, а також бактерії та планктон. Вони кінетично нестійкіі підтримуються у завислому стані динамічними силами водяного потоку. В стані спокою вони осідають Розмір часток – 10-3 – 10-7 м.

2 група домішок поєднує мінеральні та органо – мінеральні колоїдні частинки грунтів, недисоційовані і нерозчинні форми високомолекулярних гумусових речовин, а також віруси і мікроорганізми, які за розмірами близькі дл колоїдних часток. Розмір – 10-7 – 10-9 м. Кінетична стійкість характеризується співвідношенням сил гравітаційного поля і броунівського руху.

3 група включає молекулярно – розчинні споуки розміромменш ніж 10-9 м. До неї відносять розчинені гази, органічні речовини біологічного походження та ін домішки, які можуть міститисфя в складі промислових і госп – побутових стоків. У водному середовищі можливо 2 процеси: сполечення різнорідних молекул (гідратація) і сполучення однорідних молекул (асоціація). Молекулярно – розчинні речовини здатні за рахунок водневих зв’язків утворювати з водою неміцні сполуки, що існують лише в розчині (неосідають)

4 належать електроліти – речовини з іонним та сильно полярним зв’єязком, які під впливом полярних молекул води дисоціюють на іони.

Для кожної групи можна виділити деякі специфічні фізико – хімічні методи контролю їх вмісту. При цьому враховують розмір часток, рухливість в електр полі, взаємодію з світовим променем, кінетичну нестійкість і інші особливості.

3.6. Наслідки антропогенного забруднення водоймищ (евтрофікація, старіння водоймищ, відмирання флори і фауни тощо)

4 Флора і фауна міста

.

  1. Шляхи і особливості формування флори і фауни міст

  2. Урбанізовані біогеоценози

  3. Фітомеліорація міста

  4. Комплексні зелені насадження

5 Властивості кослин, що використовуються для створення СЗЗ

4.1 Шляхи і особливості формування флори і фауни міст

Місто є місцем проживання не тільки людей, але і надає умови для різних типів тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів, які є невід’ємними елементами середовища існування міських жителів.

Частина цих видів (перша група) існують тільки в одомашненому (тварини) чи окультуреному (рослини) і використовуються людиною для задоволення його потреб.

Друга група – тварини і рослини, не одомашненні або окультурені у повному значенні цього слова, а які існують в неурбанізованому середовищі інших природно – кліматичних зон, і в містах існують тільки в спеціальних місцях, де штучно створюються дані умови. Сюди відносять екзотичні рослини і тварини (Научні (бот сади, зоологічні сади) і кімнатні. Саме в містах починаючи з давнього Египту та Месапотамії, пройшовши епоху античності, отримавши „нове народження” в епоху Відродження і особливо в новий час – і зародилась традиція вирощування таких рослин та тварин з метою задоволення виключно естетичних потреб людини. В наш час ця традиція не слабіє, і люини продовжують вводити в свої мешкання на правах постійних жителів (іноді і членів сім’ї ) тварин і рослин (подібно до Ноевого ковчега). В селі роль цієї групи слаба.

В місті ці дві групи є основними.

Третя група видів – це також неодомашнені тварини і неокультурені рослини, які людина вирощує свідомо у містах, але уже не в домашніх, а природно – антропогенних умовах. В цій групі виділяють дві підгрупи:

  • Нові для даного регіону (інтродуценти), які проходять процес аккліматизації і натуралізуються (можуть існувати)

  • Аборигенні види (які є місцевими)

4 група – непередбачені інтродуценти (Види – прибульці) поява яких у даному регіоні не передбачалася людиною, і натуралізувались внаслідок змінених лендшафтів

5 група – синантропні (тобто види, що проживають в селітубному ландшафті) в безпосередноьму сусідстві з людиною. Сюди входять:

  • Види, еволюція яких проходида в контакті з людством (польові бур’яни, таракани миші)

  • „Молоді” види, які відносно не так давно зайняли відповідні екологічні ніші (голуб сизий, стриж чорний)

6 група – дикоростущі рослини і дикі тварини, які живуть у містах в різних місцях і не залежно від нього. Є такі, що зазанали майже повного вимирання, є ті, що активно функціонують. (4,5,6 група незалежно від людей)

Тому, неможливо переоцінити роль зелених насаджень у місці, у покращенні міського клімату, властивостей грунтів, очищенні повітря, в чому і полягає суть фітомеліорація. З іншої сторони рослини виділяють в Нс речовини, що можуть викликати алергічні реакції. Багато видів трарин і мікроорг є переносчиками хвороб. Деякі виконують санітарні функції. Важко уявити місто буз шелесту дерев, їх прохолоди в літній час, співання птахів, все це формує дружню сенедовище існування людини, допомагає виховувати нове покоління у гармонії з природою.

Роль в урбоекосистемі наведений на малюнку.

Флора – це історично складена сукупність видів рослин, що відноситься до певного географічного середовища, зв’язана із сучасними природними умовами і географічним минулим. Рослинність – сукупністьвсіх рослинних груп, які населяють планету чи певний регіон. Аналогічно фауна і тваринний світ.

Флора і фауна будь – якого міста складається із місцевих видів, які існували на даній місцевості як мінімум з нового часу (аборигенні), і ті що вселилися відносно недавно, в більш пізній час (адвентивні). Шляхи формування флори і фауни міст можна представити:

  1. „поглинання” містом місцепроживання виду, який адаптується до умов урбанізації, і ті які не можуть адаптуватися – зникають. Вірогідність зникнення прямопропорційна рівню урбанізації і оберненго пропорційна чисельності популяцій виду.

  2. зміна „біотопів” і вселення раніше неурбанізованих видів. Флора і фауна також місцева, але її вселяють (чи сама) після процесу урбанізації.

  3. формування нових екологічних ніш, які займаються новими видами з інших географічних областей. Можливе активне (для рухомих тварин, активне розсіювання насіння рослин). Пасивні – для більшості, за допомогою агентів (людина, вітер, вода, тварини)

  4. комбінована схема.

    1. Урбанізовані біогеоценози

Всі види, що існують на території міста створюють складну мозаїку біоценозів урбоекосистеми:

  1. повноцінні біоценози із значною участю продуцентів і редуцентів

  2. біоценози, в яких консументи існують переважно не за рахунок продуцентів, а за рахунок поступання органічної речовини в процесі життєдіяльності людини

  3. неповноцінні сукупності, які складіються із гетеротрофів, що живляться мертвими залишками і є їжею інших організмів.

Міста завдяки живим компонентам через екосистему включені в глобальні біогеохімічні цикли, є елементами біосфери.

Кожен біогеоценоз займає певне місце на земній поверхні (біотоп). Зміна біотопу проходить у містах величезними масштабами:

  • знищення природнього рослинного і грунтового покриву

  • створення водохранилищ

  • використання землі під будівництво

  • відчуження земель під ММВ, очисні споруди

  • створення штучного рослинного покриву (сади, парки, спорт)

Але на всій території міста зміни проходять неоднаково. В любому місті можна виділити житлову забудову, промисловий центр, рекреаційні ділянки і на них буде неоднакове землекористування. Правильне – зменшення вкладу штучного, і збільшення природного.

Ландшафти урбанізованих територій слід розмежовувати на нтропогення ладшафти, ландшафто – техногенні комплекси, техногенні об’єкти

Антропогенний – ландшафт в якому людина змінила докорінно хоча б один компонент. Функціонують по загальним законам природи.

Ландшафтно – техногенна система, в ній ведучу роль відіграє техногенний блок, функціонування якого контролюється людиною. Ці системи не здатні до природнього розвитку.

Як біоценоз функціонує на даних ландшафтах, з урахуванням трофічних ланцюгів? Адже для обержання ними їжі необхідно певна площа території, певний її вид. Лдя цього біотопи міста класифікують в залежності можливостей проживання живих організмів:

  1. Водні і болотні біотопи

  2. Біотопи забудованих територій

  3. Біотопи авто, залізничних магістралей

  4. Біотьопи деревно- кущових насаджень

  5. Відкриті біотопи з трав’яним покривом.

Ці біотопи можна поділити на ще дрібніші ланки ( забудов територ: опалювальні будинки, криші, підвали). Проводячи таке дослідження ми зможимо більш детально розглянути специфіку біоценозів, що проживають на даній території, а також умови їх проживання.

Всі біогеоценози, що склалися на урбаніхованих територіях відрізняються тім чи іншим степенем гемеробності (окультуреності, індикатор – рослинний покрив)