- •Модуль 1 Місто як супергеоекосистема територіально – виробничого комплексу
- •Самостійно:
- •2. Історія та перспективи розвитку урбанізації.
- •3. Специфіка функціонування міста.
- •4. Природно – соціальні та екологічні умови функціонування міських систем
- •5. Підсистеми міста та їх взаємодія
- •6. Екосистема міста
- •7.Соціальна підсистема міста
- •10.Екологічні проблеми міст України
- •8. Інженерно – технічна інфраструктура міста.
- •3.Міста, постраждавші від катастрофи на чаес
- •4 Міста з відносною благополучною екологічною ситуацією
- •5. Міста – курорти і туристичні центри
- •6. Міста з переважним розвитком певної галузі виробництва (срб)
3.Міста, постраждавші від катастрофи на чаес
В результаті катастрофи на 4 блоці ЧАЕС (26 квітня 1986), у НС викинуто стільки радіації, що можна співставити із взривом 400 атомних бомб (1 скинута на Хиросіму). Радіоактивному забрудненню піддано біля 50 тис кв. км., де проживає 2,4 млрд жителів в 2218 населених пунктах.
Зони радіаційного забруднення: Зона відчуження – Припять, Чорнобиль
Зона обов’язкового відселення – Народичи Житомирської області
Зона гарантованого добровільного відселення: Узін і Вишгород Київської області, Овруч і Малин Житомирська обл, Ладижин Вінницької обл, Канев Черкаської обл.
Зона посиленого екологічного контролю – Чернігів, Ніжин, Остер і Прилуки Чернігівської обл, Біла Церков Київської обл, Сарни Ровенської обл, Жашков Винницької обл, Черкаси і Умань Черкаської обл.
Спостереження за радіаційною ситуацією на території України показують, що за 10 років після катастрофи ЧАЕС пройшло зниження радіактивності. Приближення до природного фону по сумарній радіактивності планується через 70 – 80 років після аварії. Довгоживучі радіонукліди будуть розкладатися ще сотні років.
4 Міста з відносною благополучною екологічною ситуацією
(досить умовне, в любому місті є свої проблеми). Це міста з незначним промисловим потенціалом, а засоби захисту дозволяють підтримувати техногенне навантаження в допустимій нормі. Це: Сімферополь, Полтава, Хмельницький, Ужгород, Мелітополь, Тячев.
Сімферополь – автономний центр АРК. Хороші умови для провітрювання. Протікаюча р.Салгир упорядочена, є місцем відпочинку у межах парку, що розміщений у центрі міста. Площа зелених насаджень – 25%. На западній околиці – Сімферопольське водохранилище, де спостерігається ріст азоту і фосфору, цвітіння води. Сімферополь значний промисловий центр: електронна, машинобудівна, металообробна, легка і харчова промисловість, але значного забруднення не створюють. 90% в атмосферу – автотранспорт.
Полтава – в структурі переважають машинобудівництво і металообробка, харчова і легка промисловість. Нема крупних забруднювачів повітря, підприємства розташовані по всій території. Третина міста – зелені насадження. Туристичний центр.
Хмельницький – розташований у верхній течії р. Южний Буг, де впадає притока р.Плоской. 40 підприємств по випуску електронної, радіотехнічної, приборо і станкобудівельної продукції, розвинута легка, харчова, деревообробна і будівельна промисловість. Не здійснюють особливо негативного впливу, розподілені по всьому місту. Р. Южний Буг в задовільному стані. Зелені насадження – третина.
Ужгород – по берегам р. Уж, задовільна. Розвинута промисловисть (приборо, станкобудівництво, розвинута легка, харчова, деревообробна і будівельна промисловість).Нема гігантів, щоб забруднювали повітря. Зелені насадження – 50%. Туристичний центр
Мелитополь – в Закарпатській області, на березу р. Молочної, що впадає в Азовське море, задовільна але рост азоту і фосфору. Багатогалузевий індустріальний центр. ( підприємства, що входять в систему „АвтоЗАЗ”, підприємства машинобуд і металообробки) Нема значного впливу, зелені насадження – 50%
Тячев – в Закарп обл., на р. Тіса, в місті впадання р.Тячевец. Підприємства харчової, будів промисловості і народних промислів. При розливах р. Тіса територія міста частково піддається затопленню.
