- •Кафедра менеджменту і маркетингу
- •1. Загальні вказівки до контрольної роботи
- •2. Теми рефератів до виконання курсової роботи Організація і планування виробництва
- •Основи менеджменту
- •3. Вихідні дані до практичної частини контрольної роботи
- •Практичне завдання № 5. Прийняття рішень з використанням моделі лінійного програмування
- •4. Рекомендована література
- •5. Методичні вказівки до розвязання задач контрольної роботи
- •8. Перевіримо цей план на оптимальність.
- •3. Прийняття рішення в умовах ризику, при можливості уточнення альтернативи.
- •Практичне завдання № 5. Прийняття рішень з використанням моделі лінійного програмування
- •Рекомендована література
ΔС2=
1(13-3+7-19)= - 2 од. варт. І складуть 676 од.
варт.
Визначимо
потенціали (табл..4) і перевіримо умову
оптимальності для не завантажених
клітинок.
У зв’язку
з тим, що для всіх не завантажених
клітинок умова оптимальності дотримується,
отриманий план закріплення постачальників
за заводами підприємства є оптимальним.
Мінімальні транспортні затрати складають
676 од. варт.
8. Перевіримо цей план на оптимальність.
2
ai
0
-2
-4
2
-
1
2
3
4
72
10
15
16
27
17
19
11
13
1930
18
8
29
15
19
3
3
18
28
19
7
13
1
9
12
2
11
25
2
21


Практичне завдання № 2. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕОРІЇ РОЗКЛАДІВ.
На основі даних варіанту прийняти рішення про оптимальну послідовність оброблення групи деталей на двох верстатах. За табл.. 2 вихідних даних для варіанту працюють стругальний і фрезерний верстати над обробленням деталей K,L,M,N,O. За таблицею 1 визначаємо тривалість оброблення цих деталей на двох верстатах і отримуємо вихідні дані для розв’язання задачі (табл.. 1).
Табл.. 1. Вихідні дані до задачі
|
Верстати |
Тривалість оброблення деталей, год. | ||||
|
K |
L |
M |
N |
O | |
|
Стругальний |
2,4 |
3,6 |
2,0 |
1,2 |
3,2 |
|
Фрезерний |
5,4 |
4,2 |
0,8 |
2,4 |
4,2 |
Рішення: Це так звана задача про два верстати, яка полягає у визначенні такої черговості оброблення відповідної кількості деталей на двох верстатах, яка б забезпечувала мінімальні затрати часу на всю партію. Вона розв’язується за правилом Джонсона, яке звучить так: «При визначенні черговості оброблення деталей на двох верстатах необхідно знайти найменшу тривалість оброблення деталі і, якщо вона відноситься до першого верстата – обробляти її першою, а якщо до другого – то останньою. Викресливши цю деталь із подальшого розгляду використати це правило до інших деталей і так далі, - поки не будуть розглянуті всі деталі.
Використавши правило Джонсона, визначимо оптимальну черговість оброблення п’яти деталей на двох верстатах. В нашому випадку найменша тривалість оброблення – 0,8 год.(деталь М) на фрезерному (тобто другому) верстаті. Тому ця деталь обробляється останньою. Вилучивши деталь М із подальшого розгляду знаходимо найменшу тривалість оброблення деталей, що залишились. Це оброблення деталі N (1,2 год.)на першому верстаті, тому ця деталь повинна оброблятись першою. І так далі, поки не буде визначено черговість оброблення усіх п’яти деталей. В результаті отримаємо наступну оптимальну черговість оброблення деталей:
|
N |
K |
O |
L |
M |
|
Верстати |
Години оброблення деталей | ||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
19 | |||||||||
|
Стругальн. |
N |
K |
O |
L |
M |
| |||||||||||||||||||||
|
Фрезерний |
|
N |
K |
O |
L |
M |
| ||||||||||||||||||||
Як бачимо, при оптимальній послідовності оброблення деталей на двох верстатах будуть мінімальними простої верстатів та пролежування деталей в очікуванні їх оброблення.
Задача 3. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ ГІЛОК І МЕЖ
За даними варіанту прийняти рішення щодо вибору оптимального маршруту розвезення молокопродуктів з молокозаводу до магазинів.
0 1 2 3 4 5
Рішення.
Розв’яжемо цю задачу модифікованим
методом гілок і меж. Для цього спочатку
визначимо найменші значення для
кожного рядочка (Аi)
і найменші значення для кожного стовпчика
(Вj)
за формулами:
Визначаємо нижню межу
транспортних затрат на розвезення
молока НМ=∑ Аi+∑
Вj=
55+1=56 од. затрат
3. Формується опорна матриця відстаней
шляхом віднімання з кожного її знаення
найменших значень відповідних рядочка
і
Аi
10 6 1 20 15 3
![]()
.
|
∞
0 1 2 3 4 5 |
15 |
43 |
38 |
10 |
45 |
|
44 |
∞ |
18 |
6 |
49 |
40 |
|
41 |
42 |
∞ |
19 |
1 |
48 |
|
33 |
44 |
20 |
∞ |
20 |
21 |
|
40 |
17 |
16 |
26 |
∞ |
15 |
|
3 |
4 |
37 |
54 |
36 |
∞ |
Вj 0 1 0 0 0 0
стовпчика
(Рис.2).
0 1 2 3 4 5
4. Визначаються найменші після першого
нуля, значення для кожного рядочка і
кожного стовпчика і записуються зправа
і внизу від опорної матриці (αi;βj).
(рис.3)
5. Для клітинок з нульовим
значенням
6. Формується опорний
маршрут розвезення молока по магазинах.
Для цього, орієнтуючись на перспективні
і нульові перебазування, починаючи з
безкінечності 0-0, рухаємось по рядочку
i =0 до перспективної
для включення в оптимальний маршрут
клітинки 0-j
(в нашому випадку – це клітина 0-1, бо
нульова клітина 0-4 заблокована
перспективною клітинкою 2-4), де опускаємось
по стовпчику j=1до
безкінечності 1-1 і шукаємо вже в рядочку
i=1 перспективну
чи нульову клітинку (1-3). Потім знову
піднімаємось чи опускаємось (уже
в стовпчику j=3)до
наступної безкінечності і так далі аж
поки не повернемось у вихідну безкінечність
0-0. У нас опорний маршрут розвезення
молока має вигляд: 0-1-3-2-4-5-0
7. Визначається верхня межа затрат
на розвезення молока:
ВМ=НМ+ΔLоп=56+4=60
од. варт.
8. Здійснюється перевірка опорного
маршруту на оптимальність
Розглядаючи на рис. 1 виділені клітинки
опорного маршруту, бачимо, що збільшує
транспортні затрати лише перебазування
Аi
10 6 1 20 15 3
за формулою
визначаються
найбільш перспективні перебазування
для включення їх в оптимальний маршрут.
В нашому випадку це будуть перебазування
1-3; 2-4 та 5-0, які на рис. 3 виділені жирним.
Не включення цих варіантів перебазувань
при розвезенні молока збільшить
транспортні затрати на (12+11)+(18+0)+(0+13)=54
од. варт.
|
∞
0 1 2 3 4 5 |
4 |
33 |
28 |
0 |
35 |
|
38 |
∞ |
12 |
0 |
43 |
34 |
|
40 |
40 |
∞ |
18 |
0 |
47 |
|
13 |
23 |
0 |
∞ |
0 |
1 |
|
25 |
1 |
1 |
11 |
∞ |
0 |
|
0 |
0 |
34 |
51 |
33 |
∞ |
Вj 0 1 0 0 0 0
Рис. 2. Опорна матриця відстаней
αi
4
12
18 0 1
0
0 1 2 3 4 5
|
∞
0 1 2 3 4 5 |
4 |
33 |
28 |
0 |
35 |
|
38 |
∞ |
12 |
0 |
43 |
34 |
|
40 |
40 |
∞ |
18 |
0 |
47 |
|
13 |
23 |
0 |
∞ |
0 |
1 |
|
25 |
1 |
1 |
11 |
∞ |
0 |
|
0 |
0 |
34 |
51 |
33 |
∞ |
βj 13 1 1 11 0 1
Рис. 3. Перспективні перебазування
0-1 (на 4 од. варт.). Знизити ці затрати можна лише за рахунок заміни перебазування 0-1 на 0-4, однак це призведе до заміни перспективної клітинки 2-4 на 2-3, що збільшить транспортні затрати мінімум на 18 од. варт. Тому опорний план 0-1-3-2-4-5 є оптимальним. Мінімальні транспортні затрати складуть 60 од. вартості.
Перевірку можна також зробити методом гілкування.















4
0





4

1
1 0







4 4
1 18 0




4 4
1 × 0




38 4
48
0

× 4
×
40
Рис.4. Граф опорного та альтернативних маршрутів розвезення молока по магазинах
Практичне завдання № 4. ПРИЙНЯТТЯ ВИРОБНИЧИХ РІШЕНЬ
На основі вихідних даних свого варіанту необхідно:
Побудувати матрицю окупності.
Для верхніх двох альтернатив таблиці окупності:
прийняти рішення в умовах повної визначеності;
прийняти рішення в умовах повної невизначеності;
прийняти рішення в умовах ризику при вірогідності великого попиту 70%;
визначити межі вірогідності великого попиту при яких буде кращою кожна альтернатива;
Таблиця 1. Вихідні дані до практичного завдання
Прийняти рішення
щодо розвитку виробництва на наступний
плановий період в умовах ризику і
вірогідності великого попиту 70% при
наявності можливості уточнення
альтернативи.
Вихідні
дані приведені в таблиці 1.
|
Альтернатива |
Попит |
Прибутковість за варіантом |
|
30 | ||
|
Не розширювати виробництво |
Малий |
80 |
|
Великий |
120 | |
|
Розширювати виробництво |
Малий |
60 |
|
Великий |
140 | |
|
Працювати позаурочно |
Малий |
– |
|
Великий |
140 | |
|
Здавати в оренду |
Малий |
70 |
|
Великий |
– |
Рішення: 1. Будуємо матрицю окупності . Для цього вихідні дані таблиці 1 записуємо у формі, зручній для їх використання при обґрунтування рішення (Табл..2).
Т
2-а.
Для верхніх двох альтернатив приймаємо
рішення в умовах повної визначеності.
В цих умовах менеджерові з імовірністю
Р=1 відомо, що буде або малий, або великий
попит на продукцію підприємства. Тому
при малому чи великому попиті слід
вибирати ту альтернативу, яка забезпечить
|
Альтернативи |
Прибуток при попиті, млн. грн. | |
|
малому |
великому | |
|
Не розширювати виробництво |
80 |
120 |
|
Розширювати виробництво |
60 |
140 |
|
Працювати позаурочно |
- |
140 |
|
Здавати потужності в оренду |
70 |
- |
Більший прибуток. В нашому випадку, коли на 100% відомо, що буде малий попит, слід прийняти рішення «не розширювати виробництво», що забезпечить прибуток у 80 млн. грн., а коли ж відомо, що буде великий попит, необхідно прийняти рішення «розширювати виробництво», що забезпечить прибуток у 140 млн. грн..
2-б. Прийняття рішення в умовах повної невизначеності. В цьому випадку про очікуваний попит нічого не відомо, тобто Р=0. Тому при прийнятті рішення менеджер повинен орієнтуватись на власний досвід та внутрішнє відчуття, використовуючи підходи: оптимістичний; песимістичний, усереднений підхід Лапласа та підхід найменших втрат.
|
Альтернативи |
Прибуток при попиті, млн. грн. |
maxmax |
maxmin |
Усереднений Підхід | |
|
малому |
Великому | ||||
|
Не розширювати виробництво |
80 |
120 |
120 |
80 |
|
|
Розширювати виробництво |
60 |
140 |
140 |
60 |
|
При оптимістичному підході приймаємо рішення «розширювати виробництво», що дасть 140 млн. прибутку. При песимістичному підході краще «не розширювати виробництво» що забезпечить прибуток у 80 млн. грн., а при усередненому (раціональному) підході доцільно теж «не розширювати виробництво» і мати 100 млн. прибутку.
Для використання підходу найменших втрат необхідно матрицю окупності перетворити у матрицю втрат. При перетворенні необхідно для кожної із умов визначити найбільший прибуток і відняти від нього прибуток при кожній альтернативі.
І в цьому випадку
приймаємо рішення «не розширювати
виробництво».
|
Альтернативи |
Втрати при попиті, млн. грн. |
Minimax regret | |
|
малому |
Великому | ||
|
Не розширювати виробництво |
0 |
20 |
20 |
|
Розширювати виробництво |
20 |
0 |
20 |
2-с. Прийняття рішення в умовах ризику при імовірності великого попиту 70%.
Визначаємо очікуваний прибуток при використанні кожної альтернативи.
![]()
![]()
Приймаємо рішення «розширювати виробництво», що забезпечить прибуток 116 млн. грн..
2-d. Визначення вірогідність великого попиту, при якій буде кращою кожна альтернатива.
Для цього запишемо рівняння зміни прибутку при зміні вірогідності великого попиту.
Покажемо
графічно зміну прибутку при зміні
вірогідності великого попиту. В
точці А при обох
альтернативах прибуток буде однаковим,
тому:
20(1-Р)-20Р=0;
20-40Р=0;Р=
Тобто, при зміні
вірогідності великого попиту від 0 до
0,5, кращою буде альтернатива «Не
розширюватись», а –
від 0,5 до 1,0 –
«Розширюватись».
![]()
Відкіля:![]()
П
Р
0
0
1
60
80
100
120
140
120
А
А*
05
Не розширюв.
Розширюв.![]()
















Розш
Не розш
