- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Загальні зауваження
- •Правила поводження з геодезичними приладами
- •1. Масштаби топографічних планів і карт
- •Завдання для підготовки до роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Вихідні дані для розв´язування завдань 1.1 – 1.4
- •Завдання для підготовки до роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •2. Визначення на топографічній карті довжини лінії, плоских прямокутних координат точки та орієнтирних кутів напрямків
- •Залежність між дирекційними кутами та румбами
- •3. Зображення рельєфу горизонталями
- •Завдання для підготовки до роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Вихідні дані для завдання 3.1
- •4. Визначення на топографічному планіпозначки точки, ухилу і кута нахилу лінії, побудова профілю
- •Завдання для підготовки до роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок побудови профілю
- •5. Помилки геодезичних вимірів
- •Завдання для підготовки до роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Вихідні дані для завдання 5.1
- •Результати перевірок властивостей випадкових помилок
- •Вихідні дані для завдань 5.2 і 5.3
- •Приклад розв’язування завдання 5.2
- •Приклад розв’язування завдання 5.3.
- •7 17 8 18 9 20 22 16 17 18 8 19 10
- •7. Будова нівеліра
- •Завдання для підготовки до роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Вихідні дані для завдання 7.1
- •Література
Порядок побудови профілю
1. У графу „Відстані” записують довжини відрізків d1 (у метрах), вимірявши їх за допомогою циркуля і масштабної лінійки, а у графу „Позначки„ – значення відповідних позначок горизонталей і позначок точок А і В.
2. Приписують верхній горизонтальній лінії сітки профілю умовну позначку, приблизно на 3 – 5 м меншу від мінімальної позначки горизонталей і від цієї лінії вверх з урахуванням вертикального масштабу відкладають позначки точок А, В і горизонталей.
3. Точки з’єднують ламаною лінією (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Профіль по лінії АВ
5. Помилки геодезичних вимірів
Мета – перевірити властивості випадкових помилок на числовому ряді істинних помилок багаторазових вимірів; навчитись оцінювати точність як одного виміру, так і середнього арифметичного значення із ряду результатів багаторазових вимірів.
Завдання для підготовки до роботи
Вивчити [1, с. 46-54; 2, с. 7, 8]. Знати елементи процесу вимірювання, що таке помилка виміру, які бувають помилки залежно від походження та характеру впливу на результат. Мати уявлення про властивості грубих, систематичних і випадкових помилок та як виключити чи послабити їх вплив на результати вимірів. Уміти визначати з результатів багаторазових вимірів найбільш імовірне значення та обчислювати за формулами Гауса і Бесселя середню квадратичну помилку одного виміру і середню квадратичну помилку середнього арифметичного значення.
Контрольні питання
1. Перерахуйте елементи процесу вимірювання.
2. Що називають помилкою виміру й які бувають помилки за походженням і характером впливу на результат?
3. Перерахуйте властивості випадкових помилок та як виключити грубі і систематичні помилки.
4. Що приймають за найбільш надійний результат і на якій підставі?
5. Назвіть критерії оцінки точності результатів вимірів?
6. В яких випадках застосовують формули Гауса чи Бесселя?
Приладдя: калькулятор.
Порядок виконання роботи
Завдання 5.1.Перевірити властивості випадкових помилок на числовому ряді істинних помилок багаторазових вимірів. Числовий ряд істинних помилокΔякоїсь величини беруть із табл. 5.1, пропустивши в ньому п’ять значень помилок, починаючи з номера, який збігається з номером студента в списку групи.
Таблиця 5.1
Вихідні дані для завдання 5.1
|
Номер виміру |
Δ |
Δ2 |
Номер виміру |
Δ |
Δ2 |
|
1 |
+ 0,76 |
0,578 |
16 |
+1,28 |
1,638 |
|
2 |
–1,48 |
2,190 |
17 |
+2,03 |
4,121 |
|
3 |
–1,21 |
1,464 |
18 |
+0,51 |
0,260 |
|
4 |
+0,52 |
0,270 |
19 |
–0,10 |
0,010 |
|
5 |
–0,57 |
0,325 |
20 |
–0,78 |
0,608 |
|
6 |
–0,55 |
0,302 |
21 |
–0,76 |
0,578 |
|
7 |
+1,09 |
1,188 |
22 |
–0,12 |
0,014 |
|
8 |
–0,99 |
0,980 |
23 |
+0,51 |
0,260 |
|
9 |
–0,24 |
0,058 |
24 |
+0,33 |
0,109 |
|
10 |
+0,25 |
0,062 |
25 |
–1,03 |
1,061 |
|
11 |
+0,50 |
0,250 |
26 |
+1,16 |
1,346 |
|
12 |
+1,08 |
1,166 |
27 |
–1,32 |
1,742 |
|
13 |
+1.45 |
2,102 |
28 |
–0,04 |
0,002 |
|
14 |
–2,42 |
5,856 |
29 |
+0,59 |
0,348 |
|
15 |
+0,73 |
0,533 |
30 |
+0,77 |
0,593 |
|
|
|
|
Σ |
+1,95 |
30,014 |
Як приклад, виконаємо поставлене завдання, використовуючи весь ряд помилок, наведених у табл. 5.1.
Для зручності результати аналізу послідовно оформляємо в табл. 5.2.
Таблиця 5.2
