3. Для реєстрації інтерференційної емг використовується:

1. Голчасті електроди

2. *Поверхневі електроди великої площі

3. Катод

4. Анод

5. Стимулюючі електроди

4. Саркомер – це:

1. * Ділянка між двома лініями Z – лініями

2. Група міофібрил із загальною іннервацією

3. Фрагмент м'язового волокна з 2-ма нерв.м'яз. синапсами

4. Область взаємодії міозинових і актинових волокон

5. *Структурно – функціональна скорочувальна одиниця

5. Амплітуда емг при максимальній напрузі м’яза дорівнює:

1. 50-100 мВ

2. 50-100 Гц

3. 300-1200 мкВ

4. 300-1200 мВ

6. Пусковий механізм скорочення гладкого м'яза:

А. Вхід Na⁺ у міоцит

В. Взаємодія K⁺ із тропоніном

С. Взаємодія Na з актином

Д. Взаємодія Cl^- з міозином

Е. *Збільшення Ca⁺⁺ у міоплазмі і взаємодія Са²⁺ з кальмодуліном

6. Одиночне скорочення гладкого м'яза триває:

А. 0,1 с,

В. 0,5 с,

С. 0,8 с,

Д. 0,01с,

Е.* до 1,0 с.

Частота коливань ЕМГ в нормі:

1. 100 Гц

2. 1000 Гц

3. 20 Гц

4. 2000 Гц

7. Чому знижується концентрація Са²⁺ у саркоплазмі наприкінці періоду скорочення м'язового волокна?

1. Відкриваються Са²⁺ канали в мембранах бічних цистерн

2. Відкриваються Са²⁺ канали в мембранах поздовжніх трубочок

3. Відкриваються Са²⁺ канали в мембранах поперечних трубочок

4. Активується Са²⁺ - АТФ-аза в сарколемі

5.* Активується Са²⁺ – АТФ-аза в мембранах поздовжніх трубочок

10. Оберіть кількісні показники ЕМГ:

1. *Амплітуда

2. Характер наростання та спаду активності

3. Насиченість

4. *Частота

11. Тривалість одиночного скорочення 0,2с, період скорочення – 0,1с. Який вид скорочення виникає при подразненні м'яза з частотою 50 Гц?

1. Одиночні скорочення

2. Зубчастий тетанус

3. *Гладкий тетанус

4. Ізометричне

5. Ізотонічне

12. Під час латентного періоду в м'язовому волокні виникає :

1. Генерація ПД

2. Активація Са²⁺ насосів

3. *Утворення поперечних містків

4. Блокада АТФ- ази

13. При стимуляційній ЕМГ:

1. Вимірюють швидкість проведення збудження

2. *Накладають стимуляційні електроди

3. Хворий виконує довільний рух

14. Ізотонічне скорочення – це:

1. Скорочення при постійній довжині м'яза

2. *Скорочення при постійній напрузі, що розвивається м'язом

3. Скорочення при рівномірному переміщенні маси

4. Скорочення при одночасній зміні довжини, і напрузі м'яза

5. Скорочення в оптимальних умовах

15. Тривалість потенціалу дії скелетного м'язового волокна

1. 2 – 18 мс

2. 3 – 7 мкс

1. 1 – 5 мс

2. 1 – 3 мкс

3. 5 – 7 мс

16. Вкажіть особливість потенціалу дії гладкого м'яза:

А. *Повільна деполяризація і тривалий період абсолютної рефрактерності

В. Швидка короткочасна деполяризація і тривалий період абсолютної

рефрактерності

С. Короткочасна деполяризація і короткий період абсолютної рефрактерності

Д. Швидка реполяризація і тривалий період відносної рефрактерності

Е. Швидка гіперполяризація мембрани

17. Гладкі м'язи скорочуються:

А. З тією ж швидкістю, що і скелетні

В. Швидше скелетних м'язів

С. *Повільніше скелетних

Д. Швидше серцевого м'яза

Е. Повільніше серцевого м'яза

18. Для реєстрації локальної емг використовується:

1. *Голчасті електроди

2. Поверхневі електроди великої площі

3. Катод

4. Анод

5. Стимулюючі електроди

19. Ізометричне скорочення – це:

1. Скорочення в оптимальних умовах

2. Скорочення при одночасній зміні довжини, і напрузі м'язів

3. Скорочення при постійній напрузі, що розвивається м'язом

4. *Скорочення при постійній довжині м'яза

5. Скорочення з постійними витратами енергії

20. Максимальний КПД скелетного м'яза при ізотонічному скороченні:

1. 15 %

2. 35 %

3. 55 %

4. 45%

5. *25%

21. Гладкий тетанус – це:

1. Одиночне м'язове скорочення

2. Скорочення при серії подразнень з інтервалом між ними меншим летентного періоду

3. *Скорочення при серії подразнень з інтервалом між ними більшим латентного періоду, але меншим часу одиночного скорочення

4. Скорочення при серії подразнень з інтервалом між ними більше часу одиночного скорочення, але меншим часу розслаблення

5. Скорочення при серії подразнень з інтервалом між ними більшим часу одиночного скорочення і розслаблення